Про свіжі фейки у соцмережах
"На сьогодні конкретних фейків, які присутні й на нас впливають, немає. Але натомість є надзвичайно концентрована кількість новин, які буквально щогодини змінюють нюанси, з’являються повідомлення, протилежні одне одному ― і це є навіть серйознішим, ніж конкретна інтенсивна фейкова атака. Таку атаку ми мали під час коронавірусу, наприклад, поширювались фейки про гелікоптери, які обробляють землю. Хтось посміхався, а хтось зачиняв вікна… А зараз ми маємо інтенсивне інформаційне поле, створюване як правило авторитетними медіа. Маємо дуже багато різноманітних заяв і розуміємо ніби, що ці заяви просто супроводжують переговорний процес. А як це декодувати, як цьому протидіяти ― особливого розуміння немає. Напевно, ми вперше стикнулися саме з такою формою гібридної війни і такою її активною фазою. Якщо говорити про фейсбук як концентратор експертних, псевдоекспертних і побоювальних думок, то особисто моя стрічка розділилася на тих, хто взагалі не панікує і робить певні дії, щоб зібратися, та тих, хто свідомо чи ні поширює різну неперевірену інформацію. Але це фактично не фейки, їх зараз вкрай мало".
Про "помилкові" заголовки-заготовки
"Насправді це один із наслідків активної фази, в якій ми живемо. Нерви дуже натягнуті, відповідно, й у журналістів, особливо іноземних, які щодня одержують дуже багато зливів інформації. І коли їм кілька джерел говорять однотипну інформацію, вони роблять заготовки, які випадково можуть опинитися в ефірі. Наприклад, як це сталося з "Блумберґом". У цій ситуації нас може врятувати просте правило: ніколи не робити висновки за однією новиною, яку ми побачили. Тобто ― ми просто можемо стежити за тенденцією, аналізувати факти. У даному випадку фактами є заяви учасників переговорного процесу, а не якісь анонімні автори чи джерела, які десь щось сказали. Учасники переговорного процесу не говорять усієї правди і ніколи не скажуть, але вони дають ті сигнали, які можуть поінформувати щодо розвитку подій. Друге правило: споживати інформацію один або два рази на день, а не сидіти в новинах цілодобово. Тоді з ретроспективи можна краще побачити, що відбулося і як хто відреагував".
Звідки беруться фейкові новини з посиланням на джерела
"Це частина гібридної війни. Усі сторони переговорного процесу тиснуть одне на одного і зливають інформацію. А CNN, наприклад, бере і публікує ― тому що отримав інформацію з кількох "своїх" джерел, які для них не є анонімними. Я б не сприймала це в негативному ключі. Багато хто трактує появу цих новин як те, що західні медіа формують паніку. Проте, якщо подивитися з іншого ракурсу ― зараз про Україну говорять усі. Цей інформаційний шум, в тому числі, тисне на закордонних політиків, щоб вони робили якісь активні дії на підтримку України. Якщо б цього шуму не було, ми б мали зараз іншу ситуацію. Отже. Це вимагає від нас певної концентрації та б’є по наших нервах, але це та болюча операція, яка зрештою іде на користь Україні".
Про новий тип гібридної війни
"У 2014 році ми звикли до одного виду гібридної війни, де було море фейків, море маніпуляцій, море ботів. Зараз, за моїми особистими спостереженнями, маємо новий тип гібридної війни, в якому розголос і публікація даних, котрі раніше були дуже засекреченими, використовуються з метою перетягти ковдру на свій бік у переговорному процесі. І перший, і другий вид гібридної війни абсолютно не дбає про наші нерви, бо жоден маніпулятор не рахується з аудиторією, з якою працює. Засоби масової інформації у цій війні використовують як інструмент. До того ж інформаційний світ так влаштований, що завжди присутня гонка за першість. Сьогодні ми маємо момент, коли увага не тільки українського, а й міжнародного суспільства сконцентрована на одній тематиці. Тобто маємо не локальний формат висвітлення новин, а глобальний. Оскільки спостерігаємо системну медійну роботу протягом кількох тижнів, а не лише разовий випадок "Блумберґа", бачимо сплановані дії та скоординовану реакцію західного світу, то можемо зробити висновок, що ці дії спрямовані, напевно, не проти України".
Про скандал із заявою Вадима Пристайка
"Ще не зовсім зрозуміло, чи це була випадкова обмовка чи вирвані з контексту фрази. І чи буде ця карта невступу до НАТО розіграна у переговорному процесі ― теж поки не зрозуміло. Потрібно почекати кілька днів. Звісно, це був для нас усіх шок, адже позиція стосовно НАТО для України важлива. І як нам виходити з цього комунікаційного процесу, поки що не знаю".
Фото: getty images
