"За офіційним даними Міністерства фінансів рівень тіньової економіки скоротився на 1 %, проте, на жаль, він досі залишається дуже високим і неприйнятним для ситуації, в якій економіка може спокійно та цивілізовано розвиватися. Також за експертними даними рівень тіньової економіки може сягати навіть 60 %. Й справа тут в політиці, яку веде наша держава, адже в нас корупційна модель управління країною", — розповів Євген Невмержицький.
Експерт пояснив, що в цьому випадку йдеться не лише про те, що українські чиновники беруть хабарі, а й про те, що вони в першу чергу не є компетентними: "Дуже часто державні інституції не виконують відповідним чином свої функціональні обов'язки".
"Наприклад, одна з головних інституцій — це Національний банк України. Його головна задача — підтримувати стабільність гривні. Якщо гривня скаче в один або інший бік, це завдає величезної шкоди всій економіці держави. Облікова ставка НБУ в нас — 10 %. Таким чином ми начебто боремося з інфляцією, а по факту в Україні найвищий рівень інфляції зі всіх європейських держав і найменш ефективна економіка. І проблема в тому, що в нас не надаються кредити бізнесу за прийнятними ставками. Плюс облікова ставка в нас вище, ніж рівень депозитів. В цьому і полягає викривлення нашої економіки: придбати облігації внутрішньодержавної позики, наприклад, для пенсіонера або для людини, яка працює і немає великих коштів, дуже складно. Тому державний бюджет фінансують банки, яким вигідно купувати цінні папери в держави, а не кредитувати бізнес", — пояснив Невмержицький.
Також важливою складовою значного відсотка "тіньової" економіки, за словами експерта, є й фіскальна політика та значне податкове навантаження на бізнес: "В Польщі, наприклад, немає ПДВ на харчові продукти і відповідно таким чином держава утримує прийнятні ціни на продукти харчування. В нас ставка податку на додану вартість по харчовим продуктам така сама, як і по іншим товарам — 20 %. І підприємства не можуть просто виживати".
"До того ж, останній часом держава встановила граничні ціни на певні категорії харчових продуктів внутрішнього виробника. Так начебто Україна дбає про людей, щоб ціни не підвищувалися. Але по факту відбувається навпаки: це завдає шкоди внутрішньоу бізнесу і ці підприємства не можуть конкурувати з великим бізнесом та закриваються. В Україні дуже складні умови ведення бізнесу", — зазначив Невмержицький.
Проблемним питанням для українців залишається й придбання власного житла: "Облікова ставка в 10 % фізично не дозволяє розвиватися промисловості та унеможливлює взяття іпотеки. А в європейських країнах ціна на іпотеку складає до 3 %. Тобто молода людина після закінчення університету має можливість в кожній без виключення країні отримати іпотеку на 30 років за прийнятними ставками. Так працює кожна цивілізована економіка. В нас цієї можливості не існує. В той же час в нас держава проголошує програми, на кшталт "5-7-9", які фізично не можуть бути виконані, тому що ці відсотки нижче облікової ставки".
Разом з тим в Україні на одному з найвищих рівнів у світі знаходяться розрахункові технології, з чим багато експертів пов’язують майбутній вихід бізнесу з "тіні": "В нас вже звикли не просто картками розраховуватися, а телефонами, через мобільний банкінг. Все, що потрібно для cashless-операцій в нас працює. Проте "конверти" у минуле не пішли".
"Аби знизити рівень "тіньової економіки", держава не мала би піднімати мінімальну заробітну плату для бізнесу, адже інфляція з'їдає всі кошти, але на бізнес йде додаткове навантаження. Для того, щоб гроші виходили з "тіні" треба збільшувати неоподаткований мінімум доходів громадян. Якби не оподатковувався дохід в межах, наприклад, 300 доларів на одну особу в сім'ї, то банківська система миттєво наповнювалася б грошима, збільшувалися б cashless-операції і в магазинах перестали би "ламатися" термінали безготівкового розрахунку", — підсумував Євген Невмержицький.
Фото: Укрінформ