Про те чи спрацьовують санкції на російську економіку
"Запропоновані Заходом санкції проти Російської Федерації не є санкціями, спрямованими на знищення російської економіки.
Станом на сьогодні санкції наносять певні матеріальні втрати російській економіці та розмір цих збитків у довготривалій перспективі зростатиме.
Можливо, санкції могли б бути більш дошкульними, більш глобальними для російської економіки. Однак санкції сьогодні стали частиною російської економіки. На них вимушений реагувати Центральний банк РФ, на них реагує Міністерство фінансів та Уряд, коли говорить про певні проблеми, пов’язані з фінансовою, митною та податковою політикою Росії впродовж 2023-2025 років", — наголосив Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Про сумарні економічні втрати країни-агресора від початку війни у 2014 році
"У той чи інший спосіб санкції торкнулися 20-21% ВВП Росії. Це дуже широкий показник, який свідчить про те, що санкції застосовувалися щодо багатьох напрямків економіки.
Якщо проаналізувати різнопланові розрахунки, то за підсумками внаслідок санкцій російська економіка втратила від 1,5% до 5% ВВП. Такий широкий діапазон наведено через те, що існують різні розрахунки та різні припущення.
Проте, існує інформація, що коли Росія запровадила свої контрсанкції — обмежила надходження різних товарів зі США та ЄС (мова йде про харчові продукти), то доходи населення зменшилися орієнтовно на 2-3% лише завдяки цим санкціям. Негативний ефект від санкцій є досить відчутним.
7 лютого відбулося спеціальне засідання Ради Безпеки ООН, де сьогодні головує Росія. І за наполяганням Росії темою цього засідання було запровадження санкцій. Саме Росія пропонувала різні варіанти розв’язання цього питання, озвучувала ідеї про необхідність зняття санкцій, оскільки вони руйнують світову економіку. А це свідчить про те, що санкції для Росії стали суттєвою політико-економічною проблемою", — розповів економіст Ігор Бураковський.
За оцінками Андерса Осланда та Марії Снєгової, зовнішній борг РФ зменшився з 720 мільярдів доларів станом на кінець 2013 року до 470 мільярдів доларів станом на кінець 2020 року. Завдяки чому зменшується зовнішній борг країни-агресора?
"Зовнішній борг — це передусім запозичення, які бере держава та приватні компанії. І якщо мова йде про санкції, то одним із санкційних інструментів було обмеження операцій з фінансовими активами РФ. Американці та європейці перестали купувати відповідний борг та почали позбуватися тих цінних паперів, які в них були. У такий спосіб зовнішній борг РФ зменшився.
Проте, є цікавий нюанс. З однієї сторони — зменшення боргу є позитивним нюансом, але з іншої сторони, станом на сьогодні, коли так різко зменшується борг, це свідчить про недостатнє надходження фінансових та інших прямих іноземних інвестицій безпосередньо в країну.
Тобто борг зменшується, запозичень стає менше, але це означає, що також зменшується надходження коштів для розвитку.
Якщо порівнювати Росію з іншими країнами, то ми бачимо, що ті країни навпаки продовжували запозичення. А запозичення — це прямі іноземні інвестиції та отримання відповідних технологій, тобто той ресурс, який потрібний безпосередньо для розвитку", — наголосив Ігор Бураковський.
Обсяг зовнішньої торгівлі між Україною та РФ у 2021 році становив 12,3 мільярда доларів. Він збільшився проти 2020 року на 20,3%. Зважаючи на те, що російсько-українська війна триває 8 рік, чи доцільно вести торгівлю з країною-агресором?
"Це питання має політико-економічний характер. Якщо ми остаточно оголошуємо РФ агресором, як безпосередньо і є, та оголошуємо їм повноцінну війну, то жодних економічних стосунків з РФ ми мати не повинні.
З іншої сторони ми маємо гібридну війну і є певні економічні інтереси, які ми реалізуємо в процесі співпраці з РФ. На жаль, для нас є принципово важливим, щоби РФ зберігала транзит газу українською системою газопроводів. Ми є залежними в отриманні певних видів товарів з РФ. Зокрема мова йде про мінеральні добрива з кількома компонентами.
Тому виникає ситуація подвійної залежності. І це питання вирішується передусім на політичному рівні", — розповів Ігор Бураковський, директор Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.
Фото: Укрінформ
