Домашні улюбленці та шерсть по всій хаті: як вижити з тваринами під одним дахом

Домашні улюбленці та шерсть по всій хаті: як вижити з тваринами під одним дахом

У студії Радіо "Культура" зібралися власниці кота і собаки, щоб обгов орити свій досвід, домашніх улюбленців та як з ними вижити під одним дахом. Гостя студії ― Дарка Озерна, медична журналістка, біологиня, радіоведуча.

0:00 0:00
10
1x

Чи є різниця між котами і собаками в алергенному аспекті

"Почну з найбільш дивного. Насправді саме хутро не є алергеном. Головні алергени ― це слина тварин, їхні сироваткові білки крові, які можуть бути навіть у сльозах, це злущена шкіра, а також виділення прианальних залоз, які містять в собі речовини, що впливають на виділення гормонів. Гіпоалергенних порід тварин просто не існує. Для алергіків усі тварини можуть бути алергенними. Десь 30 відсотків людей, схильних до алергій, є алергенними до котів і собак. Ще третина мають алергії на пилок рослин, а решта ― на домашніх кліщів. Якщо в мене алергія на тополю, то це не означає, що в мене буде алергія на кота. Множинні алергії існують, але їх мало. Проте, якщо у людини є алергія на кота, то ймовірно буде і на собаку. Тут є значний компонент спадковості, зазвичай це якісь гени, що впливають на перебіг імунної відповіді. Головний тест, який показує, чи є в нас алергія, це шкірний тест, коли роблять засічки і наносять алерген. І це зовсім не чхання або сльози, які можуть з’являтися від пилюки чи з інших причин".

Чим відрізняється кіт, що сидить вдома, від кота, що виходить гуляти надвір

"Ці коти відрізняються тими сполуками, які вони збирають на собі. Проте і той, і той мають бути однаково вакциновані, цю вакцинацію треба оновлювати щороку і наклеювати в їхній паспорт. Так само вони повинні проходити регулярно обробку від глистів, кліщів та бліх. Адже ми на своєму взутті приносимо все те ж саме, а потім наші котики читають електронну пошту, яка до них прийшла разом із нашими черевиками, рюкзаками, куртками, рукавицями... Тобто фактично різниці немає. Єдине, що тварина, яка на вигулі, може раптом загубитися, але якщо вона стерилізована, то шукатиме менше пригод, її не будуть ганяти інші тварини".

Чи хворіють тварини на ковід

"Під час пандемії у зоопарках на ковід хворіли крупні котячі. І перша моя думка була: хоч би мої коти не захворіли від мене… У котів є свої коронавіруси, деякі з них безпечні, деякі смертельні, тому не варто чхати і кашляти поруч зі своїм котом, якщо у вас ковід. Знаходили антитіла також у оленів та свиней. Це не означає, що вони перехворіли, але вони точно мали якусь зустріч з коронавірусом, і організм дав імунну відповідь".

Як розпізнати, чи людина є алергіком

"Якщо людина є алергіком, то вона завжди відчуває, що в кімнаті знаходиться хтось, хто має котика чи собаку. Коли ми говоримо, щоб не заводити тварин, то хочемо перебувати у стерильному світі. Але ж і в школі, і на вулиці, і в магазині навколо нас є алергени. Власникам тварин, які мають алергію на своїх тварин, варто поставити у себе очищувачі повітря зі спеціальними фільтрами, треба влаштувати регулярне прибирання пилососом і постійно змінювали покривала на лежанках своїх тварин".

Про імунітет при ранньому контактуванні з твариною

"Більшість даних підтверджує, що ранній контакт з тваринами, навіть з тарганами і мишками, позитивно впливає на розвиток імунної системи дитини, оскільки вона знайомиться з оточенням і вчиться виробляти толерантність. Так само, як ми формуємось у мультикультурному середовищі і спокійно сприймаємо, що люди виглядають по-різному, одягаються по-різному, їдять різну їжу, співають різні пісні ― і це нормально. Тому в тих домогосподарствах, де є тварини і є плани завести дитину, не треба позбуватися тварин, такого не сказано ніде. Швидше за все у народженої дитини не буде алергії. Дитина може успадкувати налаштування своїх генів, якщо у мами розвинулась якась алергія під час вагітності. Але це не означає, що тварина є причиною алергії, причина ― в імунній системі людини. Важливо сказати про єдине обмеження ― не рекомендують, щоб собака облизував нам обличчя. Є деякі паразити, якими можна заразитися. Тобто цілуватися з тваринами не варто".

"Діти, які росли разом із собаками і котиками, мають значно кращий імунітет, ніж діти, що росли у прокварцованому просторі", ― переконана Дарка Озерна.

Про pet-friendly заклади

"Бізнес має встановлювати свої обмеження. Нікого ж не обурюють чоловічі клуби. Так само і кав’ярня може бути дружньою до тварин, але це треба декларувати на вході до закладу, щоб людина могла визначитися, заходити туди чи ні. Деякі заклади не толерантні до немовлят, до трирічних дітей, до підлітків, які не вписуються у дрес-код. Це прикро, матері себе відчувають упослідженими і зрештою ходять у ті ресторани, де є дитячі столики, дитяче меню та іграшки. У Пущі-Водиці, до речі,  відкрили ресторан, який підходить для відвідування родинами ― там є все, разом із кроликами і рибками. Туди не підуть чайлд-фрі, що агресивно налаштовані проти дітей".

Про вагітність і токсоплазмоз

"Якщо під час вагітності у другому триместрі жінка вперше в житті проконтактує з токсоплазмами і розвинеться токсоплазмоз, це справді може вилитися у вади розвитку плоду. Проте ― якщо ми контактували з котиками з самого дитинства, то маємо антитіла. Єдине, що рекомендують вагітним жінкам: не прибирати лоток. Усіх вагітних на ранньому етапі перевіряють на наявність антитіл, чи був колись токсоплазмоз. Але не лише коти і собаки є джерелом токсоплазмозу, є ще сире м’ясо, сирокопчені ковбаси, всі сирі продукти. Вагітним не рекомендують це їсти, навіть стейки, які недосмажені".

Про страх перед котячою подряпиною

"Є такий прояв, що називається синдром котячих подряпин. Це коли у людини дуже активується імунна система і набрякають лімфовузли. Страшного в цьому нічого немає. Для більшості людей котяча подряпина нічим поганим не загрожує. Взагалі, будь-яку рану ми не обробляємо спиртом, перекисом, зеленькою, а промиваємо чистою водою. Наприклад, збите коліно ми промиваємо водою, допоки вона не стане чистою, змиваємо разом із сукровицею крові. Це стосується будь-яких ран. Тобто при собі завжди треба мати чисту питну воду".

"Дуже легко вважати тварин коренем своїх бід і власників тварин причиною своїх нещасть. Але це хибне уявлення", ― вважає Дарка Озерна.

Тварини вилизуються і заковтують свою шерсть. Їм це не шкодить?

"Зараз виготовляють такий корм, який виводить шерсть. У дикій природі тварини їдять траву і разом з нею цю грудку шерсті відригують. Отже, вашим тваринам можна давати траву. У тварин є такі прошивки про правила життя, успадковані від предків, їхній мозок знає, що треба робити без когнітивних зусиль. У котів установка: бачиш тепле високе місце ― тобі треба туди залізти. Так само з травою ― вони їдять ту, яка їм потрібна. Ті тварини, які робили дурниці для себе, не залишили нащадків. Самоізоляція під час хвороби характерна для багатьох тварин. Імунна система підказує, що треба усамітнитися, залягти на дно і полікуватися, аби ніхто не чіпав. Це еволюційно корисна поведінка, так само і для людей".

Чи треба мити тварин

"Тварину, яка живе на вулиці чи на постійному вигулі, неможливо регулярно мити. А домашніх тварин після прогулянки ми так чи інакше миємо. Зараз вулиці посипають сіллю ― це злочин проти рослин, тварин і людського взуття. І проти екосистеми загалом, тому що потім це стає ґрунтовими водами. У тварин болять лапки, з’являються тріщинки... Щодо обробки мисок і лотків, то існує настанова, що в котячий лоток з наповнювачем варто додавати соду, оскільки вона реагує з аміаком і відбувається знешкодження, а отже, цей наповнювач може довше працювати. Миски тварин миємо просто водою, якщо треба, можна замочити на якийсь час. Це стосується і людського посуду, який в деяких культурах миють піском і все чудово відмивається. Можна використовувати соду і мило".

Чи може пір’я птахів викликати алергію

"Там можуть бути кліщики. Якщо у вас висить годівничка, її треба періодично чистити, мити водою і сушити на сонці, щоб позбуватися паразитів. Радять це робити в рукавицях. Ваші домашні папуги, які не контактують із синичками за вікном, ймовірно будуть чистими. Все вирішується симптоматично з лікарем. Не варто вважати, що всі папуги є потенційними алергенами".

Насамкінець Дарка Озерна розповіла про свій лайфхак щодо котячої шерсті: "У мене є фурмінатор ― густа щітка, яка висмикує всю шерсть, що вже відмерла, випала зі шкіри, але ще тримається всередині хутра. Воно добре вичісується, створюються клубки шерсті, які я потім віддаю пташкам, щоб вони застеляли свої гніздечка…".

Фото: pexels