"Зараз є кілька каналів підтримки України з боку наших міжнародних партнерів. Один канал — кредитування. Це важливо, адже цього року, як і у всі попередні, в нас запланований бюджетний дефіцит і його чимось потрібно фінансувати. В нашому випадку йдеться саме про запозичення, відповідно, чим вони дешевші — тим краще. В умовах побоювань щодо подальшої російської агресії, звісно, що запозичувати на приватному ринку для України буде дуже дорого і нерозумно. Навіть за більш стабільної військової ситуації, все одно фінансування від міжнародних партнерів було дешевшим. Наприклад, Україна отримувала макрофінансову допомогу ЄС фактично під нуль відсотків і на дуже тривалий термін. Кредити МВС, Світового банку коштують 2-3 % річних", — розповів Гліб Вишлінський.
За словами експерта, зараз Україна вже отримала нову макрофінансову програму від ЄС: "Очікується, що найближчим часом ми отримаємо 700 млн євро за цією програмою. Також ведуться переговори зі Сполученими Штатами Америки щодо того, щоб США гарантували випуск українських єврооблігацій. Це означає, що ми зможемо запозичувати кошти фактично під ту саму ставку, що й США. Це дасть можливість фінансувати бюджетні витрати цього року".
"Крім того, велика частка всіх тих нескінченних літаків, які ми отримуємо, з військово-технічною допомогою, є подарунком. Те, що нам в іншому випадку потрібно було би купувати, зараз наші міжнародні партнери просто дарують для того, щоб дати можливість, в разі розширення російської армії, захищатися", — пояснив Вишлінський.
Він додав, що міжнародні партнери України розуміють, що ми маємо труднощі з фінансуванням бюджетного дефіциту і гроші — це найпростіше, що нам можна дати: "Такий тривалий стан очікування можливого вторгнення має негативний вплив на економіку, інвестиції. Це призводить і до менших темпів зростання добробуту українців і це має чимось перекриватися. Тому захід допомагає нам зробити так, щоб українці якнайменше страждали від російської психологічної агресії".
Також Гліб Вишлінський торкнувся й питання можливостей України у внутрішніх інвестиціях, зазначивши, що вони невеликі: "Наша економіка була дуже сильно знесилена спочатку Світовою кризою 2008-2009 років, потім — якістю управління країною Януковича, пізніше — російським вторгненням. Міфи про те, що в нас багато грошей, — це, на жаль, неправда".
"Плюс негативний інформаційний фон просто так не проходить: зараз надзвичайно багато інвестиційних проєктів — від купівлі квартири в Києві до будівництва нової клініки в Харкові — стоять в режимі очікування. Цей час буде втрачений, тому захід має допомагати нам не лише кредитною допомогою. Думаю, мають з'являтися й нові механізми, зокрема, страхування військових ризиків, які б теж нам допомагали фінансувати міжнародні партнери", — зауважив експерт.
Разом з тим, на думку Вишлінського, в кризових ситуаціях останніх тижнів українська влада впоралася зі всіма викликами: "Те, що, наприклад, стосується валютного ринку, то НБУ, як мені видається, в цій ситуації спрацював надзвичайно професійно. З одного боку він не намагався як в часи Януковича тримати фіксований курс і заливати ринок грошима з валютних резервів. Але з іншого боку — так само в періоди, коли ситуація була гнітючою, Нацбанк виходив на ринок і продавав валюту для того, щоб не було таких стрибків, як, зокрема, в Росії. В РФ в моменти, коли з'явилися погані новини, рубль падав суттєво більше, ніж українська гривня. Тому я думаю, що в умовах психологічної атаки великою мірою і НБУ, і уряд загалом вже навчилися на це реагувати".
"Загалом українська економіка цей рік може пройти досить спокійно. Найбільша чисто економічна загроза — це інфляція, яка є глобальною проблемою. Зараз ціни зростають всюди надзвичайно швидко: майже такими темпами, як в Україні, вони зростають, наприклад, й в США", — розповів Вишлінський.
Це відчули й українські виробники, зокрема, й ті, які виготовляють товари першої необхідності. Частина з них залишилася без допомоги держави.
В останній день 2021 року в Україні міністр агрополітики Роман Лещенко підписав із виробниками соціальнозначущих продуктів харчування меморандум щодо стабілізації цін на природний газ власного видобутку. В січні було затверджено список підприємств, які використовують природний газ для виробництва борошна, молока, хліба, яєць, птиці та олії. Овочів борщового набору в цьому списку немає, а відтак і тепличні комбінати залишились без підтримки держави.
За словами президента Асоціації "Теплиці України" Євгена Чернишенка, ситуація в Україні особливо вдарила по тепличній галузі, тому що основу виробництва та собівартість продукції майже на 60 % складає вартість енергоносіїв: "З жовтня пішло різке подорожчання газу і це не дає змоги ані працювати, ані розвиватися далі. І якщо закрити таку галузь, якщо вона занепаде, ми в Україні вже її не відбудуємо".
Фото: pixabay
