Про увагу світових країн до України
Те, що відбувається навколо українських кордонів відгукується і в Азії, і зокрема в Японії, та і загалом серед найбільших потуг світу. Світ дуже глобалізований. Накопичення російських військ біля наших кордонів і теоретична можливість масштабної атаки — тобто загроза війни — обов′язково матиме як наслідок зміну політик усіх провідних країн світу.
У цьому контексті говорять і про ситуацію навколо Тайваню, і навколо островів Сенкаку (частини японської території, на яку має претензії Китай). Говорять про те, що увага Сполучених Штатів як найбільшої світової потуги сконцентрована саме на цих двох регіонах: Україні і Тайваню.
Ми розуміємо, що відбувається створення нового світового порядку, у якому США і Китай відіграватимуть ключову роль. Важливо розуміти, що Україна є не просто державою, яка зазнала агресії в 2014 році і яка нині стоїть на фронті захисту ліберальних цінностей фактично Європи від російської загрози. Україна взагалі в епіцентрі світової активності і те що ми бачимо за останні три тижні — це абсолютно вражає. Якщо порахувати кількість візитів і рівень візитів в Україну, то за останні вісім років нічого подібного не було.
Про реакцію Японії на загрозу війни
Нас з Японією поєднує два фундаментальні принципи: жодні кордони не мають змінюватися силою і має бути забезпечена свобода мореплавства. Це те, про що я говорю на кожній зустрічі з урядовими, парламентськими і дипломатичними колами у Токіо. Це дві фундаментальні засади, що стосуються національної безпеки Японії і так само стосуються України. Ми чудово знаємо ціну нашого виходу до Чорного моря, ціну одеським портам, ми вже відчули, як блокуються наші порти на Азовському морі. Це нас зближує з Японією і тому мені легко говорити про наші проблеми. Японія безумовно на нашому боці.
Читайте також: Посол України в Японії про "холодну технологічну війну" між США та Китаєм та співпрацю України з Японією
Японія завжди дуже обережна у висловах, вони не люблять гучних заяв. Так вони поводяться традиційно, це стосується не тільки української проблеми, це традиційна політика Японії. На сьогодні вони обмежуються тим, що заявили на рівні прем′єр-міністра, що Японія уважно стежить за подіями навколо України і якщо буде активізація агресивних дій Росії, то Японія разом із Великою Сімкою солідарно вживатиме заходів і запроваджуватиме санкції проти Росії. Ця заява була буквально вчора, її озвучив прес-секретар уряду Японії. Також готується заява парламенту Японії на нашу користь. Це взагалі безпрецедентна річ, навіть в 2014 році такого не було. На наступному тижні, я сподіваюся, все буде так, як нам хотілося б.
Про висвітлення теми України у японських ЗМІ
Дуже приємно, що змінилась тональність японських ЗМІ. Я в Японії перебуваю півтора року. Коли приїхав, то впадало в око, що японські ЗМІ дуже професійні, надзвичайно кваліфіковані і до них дуже поважно ставляться у всіх колах суспільства. Однак те, що стосувалося України у провідних агентствах і газетах Японії здебільшого давалося через призму російських кореспондентів. Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Практично кожен день у всіх центральних ЗМІ Японії як англомовних, так і японськомовних виходять репортажі про Україну. 95% цих репортажів є об′єктивними і враховують нашу точку зору.
Зокрема і я як посол України даю багато інтерв′ю, наше Посольство надає додаткові матеріали для засобів масової інформації. Я робив прес-конференцію в Національному прес-клубі Японії для іноземних журналістів. На наступному тижні буде ще одна прес-конференція для японськомовних ЗМІ. Я розумію, що це читають в уряді. Як мені кажуть посли інших держав: "Ми навіть не очікували, що в Токіо є така кількість друзів України і вони так до вас позитивно ставляться, бо це контраст абсолютно неочікуваний". Мені це приємно, бо в Південно-Східній Азії Японія — це м′яка супер сила, до думки якої практично всі країни прислуховуються, вона має дуже високий авторитет, багатьом допомагає інвестиціями. Японські підприємства розташовані по всьому регіону і ближнім країнам дуже важливо як Японія ставиться до тієї чи іншої проблеми.
Про роботу Посольства України в Японії
Моє завдання — щоб Японія продовжувала з нами співпрацю економічно, щоб було нормальне співробітництво, щоб відчувалася нормальність, яка не стосується панічних настроїв і очікувань, що просто завтра буде якась глобальна катастрофа.
На мою особисту думку і так нам кажуть японці, вони не бачать, що станеться вторгнення. Я підтримую цю позицію, не думаю, що буде якась глобальна атака. Максимум це буде провокація, це можливо. Але хіба останні вісім років не було провокацій? Дипломатична служба по це говорила і продовжує це робити, звертаючи увагу всього світу, якими підлими засобами діє Росія на Донбасі, як вона маніпулює і намагається переконати світове співтовариство, що це Україна агресор. Це вже ніхто не слухає, слава богу.
Наскільки я знаю, по службі ви ж розумієте, ми маємо певну інформацію, наші сили, наші військові, які перебувають на лінії розподілу, готові і прекрасно озброєні. Я не маю жодного сумніву, що будь-якій провокації буде дана відсіч. Нам треба зберігати спокій, це дуже важливо. Основний розрахунок Путіна — на паніку, на заворушення всередині країни, на дестабілізацію ситуації під будь-яким приводом, щоб викликати нестабільність, як було у 2014 році під час Революції Гідності з формуванням нового уряду. Щоб вони не скористалися цим ще раз. Думаю, ми вже подорослішали і не маємо цього допустити.
Про роботу японських ЗМІ в Україні
У японських ЗМІ риторика була така, яку здебільшого говорить Москва. Кореспонденти "Ніккей Кіодо", The Japan Times, "Асакі" та інших газет знаходяться переважно в Москві. У нас, на жаль, не було японських кореспондентів в Україні. Зараз до речі вже є. Не знаю, чи вони постійно акредитовані. Ми дуже тісно співпрацюємо з агентством "Ніккей", яке на мій погляд одне із найкрутіших у всьому регіоні. Вони вже є у Києві і зустрічаються з нашими посадовцями. Це зовсім інша історія. Бо коли ви даєте точку зору з Москви, то ми це відчувати. Не можна сказати, що публікації були проросійські, але вони були певним чином тенденціозні або дуже нейтральні і обережні щодо України.
Читайте також: Що означає візит Зеленського до Японії — пояснює японіст
Сьогодні ми бачимо абсолютно іншу ситуацію. Японці дають репортажі, і що приємно, вони не лінуються і їздять від Донбасу до Львова, бувають у Маріуполі, Одесі, Харкові, дають репортажі буквально з перших рук, зустрічаються зі звичайними людьми. Для японців це дуже важливо. Тут суспільство дуже чутливе не до пропагандистських офіційних заяв, а коли розповідають прості життєві історії, про конкретну жінку чи конкретного чоловіка, який пішов захищати Україну. Багато зараз репортажів стосовно територіальної оборони, де підкреслюється, що навіть жінки, які мають сім′ї і роботу, ходять у суботу і неділю тренуються. І ці жінки говорять: "Нам же немає куди бігти, куди ми побіжимо, скільки ж можна бігати. Ми їх тут покладемо, якщо вони прийдуть".
Про відносини Росії і Японії
У Японії є проросійське лобі і воно дуже потужне. Є така історія вже "з бородою". З 1956 року Японія і Росія ведуть переговори щодо повернення чотирьох островів Курильської гряди. І росіяни постійно щось обіцяють, розповідають якісь казки. Свого часу росіяни захопили ці острови і виселили японців. Тепер японському суспільству дуже важко відмовитися від цих переговорів. Але є таке розуміння, що в Україні точно така ж історія сталася із захопленням Криму і виселенням кримських татар. Є аналогія і про це тут пишуть. Японці вимушені якийсь рівень діалогу підтримувати з росіянами.
Також Японія купує в Росії енергоресурси, у Японії ж немає своїх жодних енергоресурсів. Токіо купує зріджений газ у багатьох країн, Росія — не основний постачальник, але дуже важливий.
Про проросійське лобі в Японії
Тут є проросійське лобі, яке говорить, що Україна — це ж 10 тисяч кілометрів, товарообігу лише на півтора мільярда. А от буцімто Росія — це ж потужний гравець, з яким японці мають справу вже 50 років.
Але при всьому тому, нескромно казати, що завдяки нашій роботі це змінюється. Я не очікував, що моя прес-конференція у прес-клубі для іноземних журналістів матиме вибуховий характер. Практично не було такого ЗМІ (ні телебачення, ні газети, ні агентства), яке б не опублікувало б інформацію про цю прес-конференцію, вона дуже широко розійшлася, саме тому буде друга прес-конференція.
Відбулася прес-конференція і російського посла, під час якої він погрожував Японії, він просто сказав в ефір: "Що це таке, ви що собі дозволяєте, яка Україна, ви куди полізли?". І хоча це в абсолютно російському хамському стилі, але в Японії це не проходить, японці дуже до цього чутливі. Японці відреагували у своєму стилі. Але посол США, який нещодавно приїхав, теж відреагував і написав у Твіттері, звертаючись до посла Росії, що ви обирайте слова, як ви себе поводите по відношенню до третьої економіки світу, ви спочатку доростіть до її рівня, а потім будете так по-хамськи розмовляти.
Про співпрацю України та Японії
Японці бачать наш конструктивний підхід. Я скажу, що не можна від Японії вимагати зброю, бо в них пацифістська конституція. Під час Другої світової війни Японія була не в тому таборі і японців це мучить, вони болісно до цього ставляться. Цей аспект зі зброєю тут не проходить. Але якщо знайти правильну тональність і обговорити з ними правильний аспект, то вони це чують і реагують, хоча не люблять публічних специфічних заяв.
Я сподіваюся, що наші меседжі знайдуть відгук. З японцями ми говоримо про економічну співпрацю. Ми це побачимо. Щоб були підтверджені і продовжені проєкти, які реалізує Японське агентство міжнародного розвитку, щоб були японські інвестиції і щоб ми здійснювали розвиток економічної співпраці без компромісів, розрахованих на те, що ось завтра нападуть. Я пояснюю — не нападуть, у нас все стабільно, ми розвиваємося, працюємо, не звертайте на це уваги.
У нас на наступному тижні буде такий онлайн-івент для наших ІТ-компаній — ми декілька компаній представимо японським інвесторам. Я цим пишаюся. Не тільки тим, що ми якісь політичні меседжі даємо, а те що відбудеться нормальний захід, немає ніякої паніки, немає ніякої катастрофи, давайте працювати, продовжувати нормальну роботу. Для мене це принципово важливо, щоб японці зберегли спокій і продовжували це робити.
Про намагання Росії посварити Захід
Уже давно Росія веде політику розколу, заграючи з одними країнами, наприклад з Німеччиною чи Угорщиною. Вони давно в це граються. Намагаються продемонструвати, що ЄС і НАТО — непрацюючі механізми, не можуть всередині у себе мати єдність. А якщо ти не маєш єдності, а рішення приймають консенсусом, то просто блокується структура. Це мета Росії. Сьогодні вони скористалися сповна оцим накопиченням військ і досить таким алармістським тоном публікацій у світовій пресі.
Справді кожна країна мала фактично визначитися, на чиєму вона боці. І коли вона визначається, то вмикається цілий механізм внутрішньої політики. Кожен уряд дбає про свою популярність всередині країни, бо його обирають і призначають. Зовнішні питання дуже складно транслювати всередині. І коли це відбувається, то відразу стає зрозуміло, наскільки міцні коаліції, міцний уряд, наскільки чітке є бачення. І не завжди наші очікування і наше українське бачення якоїсь країни чи якоїсь ситуації трансформується в реальні кроки.
Але і тут, думаю, ми переграли з нашими союзниками Росію. Тепер ми чітко знаємо, хто до чого вартий, від кого чого очікувати. Життя ж піде далі, ми ж розуміємо, що ми все одно переможемо, ми все одно будемо сильною країною.
Фото: facebook.com/s.v.korsunsky
