Про дипломатичну підтримку та обсяг військової допомоги
Президент Володимир Зеленський заявив, що сьогодні дипломатична підтримка України та обсяг військово-технічної допомоги, яку надають нам партнери, найбільші з 2014 року.
"Такі країни як Литва та Сполучені Штати достатньо давно прийняли рішення щодо військової допомоги Україні. Питання, в яких обсягах, а також питання між оборонними та летальними озброєннями. Великою зміною було, коли нам відправили перші "джавеліни", тому що це була зброя, яка вважається більш агресивною. Для багатьох інших країн було важко зробити цей крок. Вони давали багато технічної допомоги, наприклад зв’язок чи бронежилети, тому що окремі політики завжди боялися, щоб це не було використано для наступальних дій з боку України.
За останні два місяці ми побачили і британську допомогу, ми побачили Чехію та інші невеликі європейські країни, які почали відверто говорити про серйозні озброєння, які можна передавати або продавати Україні саме для захисту. Тобто вже ніхто не почав говорити про те, що це озброєння України може використати для наступальних дій", ― зазначила Ганна Шелест.
Про заяви Зеленського щодо відсутності серйозної загрози з боку Російської Федерації
"Серйозне збільшення російських військ біля українських кордонів почалося ще в квітні минулого року, і тоді Україна на це звертала дуже багато уваги наших міжнародних партнерів, і від деяких ми отримали фразу: "Чому ви істерите?". Коли в листопаді знову ж таки почалося нарощування військ, ми вже були спокійнішими, тому що ми дивилися на все це з квітня, а наші партнери звернули на це увагу, і через медіарезонанс ми побачили більше різкої реакції від багатьох країн світу і тут вже нам почали ставити питання: "Чому ви спокійні?". Тому українці на момент листопада це вже спокійніше сприймали.
З іншого боку, остання фраза під час прес-конференції з іноземними журналістам від президента, яку, на жаль, процитував російський представник в ООН, була не дуже коректна. Президент хотів заспокоїти, і це зрозуміло, тому що паніка завжди погана. Але як вона була сформульована і через те, що потім це переповів російський представник, ― це, звичайно, вкрай негативно вплинуло. І я навіть боюся порахувати, яка кількість іноземних журналістів спитала, як це розуміти", ― прокоментувала Шелест.
Про повернення Криму військовим способом після вступу України до НАТО
Президент Росії Володимир Путін, який вчора зустрічався з прем'єром Угорщини Віктором Орбаном, заявив, що "в доктринальних документах України написано, що вони хочуть повернути Крим, в тому числі військовим шляхом. Уявимо собі, що Україна є членом НАТО зі зброєю і сучасними ударними системами і починає операцію в Криму. Нам що воювати з блоком НАТО? Хоч хтось про це подумав? Схоже, що ні".
"Це відверта маніпуляція. Україна ніколи не говорила, що військовими засобами буде повертати будь-які території. Україна постійно наполягає на будь-яких майданчиках, що ми всіма дипломатичними та політичними засобами будемо повертати, але ми ніколи не говорили про будь-які агресивні дії. Звичайно, є окремі гарячі голови, які згадували "хорватський сценарій", але не всі "хорватські сценарії" закінчилися добре для їх учасників, тому Україна давно це дослідила, і мені здається, що після 2016-го року на високому політичному рівні майже ніколи не говорили про військове повернення Криму.
Далі це вже удар по НАТО, тому що вони отримали негативну відповідь від всіх 30 членів Альянсу, що питання вступу будуть вирішувати тільки вони, а не Москва. Тому тут вчергове російський президент об'єднав декілька абсолютних неправд та відвертих маніпуляцій в одному реченні, і подивимось, як це зараз підхоплять російські політики та ЗМІ", ― зауважила експертка.
Про заяви прем'єр-міністра Великої Британії Бориса Джонсона після зустрічі з президентом України
"Ми робимо все можливе, щоб посилити спроможність України чинити військовий опір. Але я думаю, найкраще, що ми можемо зробити ― це все ж таки донести до російських громадян можливість того, що відбудеться. Реальність того факту, що українці будуть оборонятися, вони будуть битися за свою країну. Українці будуть опиратися до останньої краплі крові", ― зазначив Джонсон.
Він наголосив, що 200-тисячна армія України є надзвичайно потужним аргументом, тому російські матері "мають пам'ятати про життя своїх синів".
"Борис Джонсон ― дуже відомий полемік конфлікту, в нього є спроможність яскраво формулювати думки, і британська політична культура трішки інакша щодо дебатів, щодо яскравих висловлювань. Будь-які виступи Джонсона в завжди є з дуже яскравими метафорами, тому в даному випадку його спроможність робити такі лінії щодо матерів ― це не просто політичне визнання, чи може український президент, чи британський політик так сказати. Тут все ж таки накладаються і спроможність колишнього журналіста, історика і дуже яскравого полеміка формулювати ось такі яскраві приклади", ― сказала Шелест.
Також Борис Джонсон нагадав про підготовку Великобританією та іншими країнами пакету санкцій та інших заходів, що "будуть активовані щойно нога російського солдата наважиться перетнути український кордон". Раніше глава МЗС Британії Ліз Трасс заявила, що під нові санкції можуть потрапити олігархи з близького оточення президента Російської Федерації Володимира Путіна. Ганна Шелест прокоментувала, наскільки це може бути дієвим запобіжником.
"Звичайно, про це почали говорити все більше не тільки Сполучені Штати, але все ще залишається питання, коли саме накладати санкції і які санкції, щоб вони були дієві. Зараз ми чуємо про обсяги. Скоріш за все, по неофіційним дипломатичним лініям доводиться до росіян, які саме санкції можуть бути введені, але нам дуже важко оцінювати, тому що ми не знаємо цей перелік. З того, що колись озвучувалося, то говорилося про дуже-дуже близьке до Путіна коло російських олігархів, про членів їх родин, яких до цього дуже мало чіпали і тільки в окремих випадках, все ще обговорюється SWIFT, фінансова та енергетичні сфери, "Північний потік-2", але якоїсь конкретики все ж таки немає для того, щоб якісно оцінити ці заяви", ― сказала вона.
Про телефонну розмову Джонсона з Путіним
Прем’єр-міністр Великобританії Борис Джонсон переніс телефонну розмову з президентом Росії Володимиром Путіним на 2 лютого. Спочатку дзвінок був запланований на 31 січня, але Джонсону довелося перенести його з невстановлених причин.
"Позиція Джонсона по Україні завжди була зрозуміла. Він дуже яскраво виступав по цьому, тому росіянам сумніватися у його позиції не варто було б, хоча і вважалося, що окремі російські олігархи підтримували Джонсона під час виборів, але якихось зв'язків доведено не було. На сьогоднішній момент в понеділок не відбулася телефонна розмова, тому що Джонсона викликали в парламент. Вийшов звіт щодо вечірки в його офісі під час карантину, і це зараз шалений скандал в Британії. Деякі депутати намагаються навіть відправити у відставку прем'єр-міністра, і я думаю, що коли росіяни спочатку відмовилися переносити цю розмову ― це був спеціальний дипломатичний крок, аби продемонструвати, що вони подивляться, чи Джонсон залишиться на посаді і чи варто з ним говорити як з прем’єр-міністром. На сьогоднішній момент після українського візиту це вже будуть інші настрої, і буде достатньо цікаво спостерігати, які заяви ми побачимо після цього, тому що позиція Британії зрозуміла, і мене цікавить, на що спробує давити російський президент", ― зазначила експертка.
Про перспективи перемовин в нормандському форматі
"Скептицизм залишається, і в даному випадку забагато проблемних факторів, які можуть впливати: від позиції Російської Федерації, де ми почули, що, скоріш за все, ми там нічого не вирішимо, до того, що ми вже очікуємо французькі вибори у квітні. Російська Федерація ніколи не веде перемовини, коли очікує результати виборів, а в даному випадку дуже непередбачувані вибори у Франції. Тому поки що в нас кращого формату немає. Росіяни поки що хоча б якось сприймають нормандський формат. Але очікувати результатів і що це буде великий прорив, я б, мабуть, поки не стала", ― сказала Ганна Шелест.
На фото: Борис Джонсон, president.gov.ua
