Про причини підвищення цін на бензин
Основна проблема в тому, що ми енергозалежна держава. 85% нафти та нафтопродуктів ми імпортуємо. Відповідно, ми змушені дублювати те, що відбувається на зовнішніх ринках. Той ринок живе за своїми законами і на нього впливає велика кількість факторів. З іншого боку, на ньому велика конкуренція. Система ціноутворення, яку ми маємо, повністю світова і базується на коливаннях глобального ринку.
Не помічати світових тенденцій можна, але це шлях Росії, Туркменістану, Казахстану, Білорусі — там газ стабільний, але є й інші аспекти життя. Ті режими політичні, які там є, за дешевий бензин купують лояльність свого населення. У цивілізованому світі ринки пов′язані і ми є частиною цього глобального світу, енергетичного зокрема. Рішення регулятора США більше впливає на вартість долара, а не на нафтовий ринок. Долар — основна валюта, якою розраховуються за енергоносії у світі. Навіть котирування могли залишитися колишніми, але долар тепер коштує дорожче. Курс долара — це другий фактор, який на нас впливає. Долар подорожчав, нам треба більше гривень, щоб купити імпортний товар, тому звичайно ми на це теж реагуємо.
Про електрокари
Електрокари — це така цікава казочка, багато хто з нею зараз носиться. Але називаймо речі своїми іменами — це дуже дорого. Навіть у Європі при тому хайпу з електромобілями, немає більш як 1% цих машин. Є звичайно Норвегія, яку всі ставлять як приклад, бо там 50% авто електричні, але це одна з найбагатших кран у світі, люди там можуть це купувати. Електрокари — дуже дорога іграшка і вона не всім підходить, бо є умови експлуатації, треба і зарядка постійна тощо. Там ще є купа нюансів, про які не модно говорити, бо ти коли про них говориш, то тебе записують у противники альтернативної енергетики. Якщо дуже хочеться, то можна заплатити на 10 тисяч євро більше, аніж за аналогічну дизельну машину і будь-ласка. Це крута технологія, але ще потрібно почекати і подивитися, наскільки чисті ці машини.
Про бензин для сільського господарства
У нас стандартизований бензин, він один для всіх. Сільськогосподарська техніка потребує насамперед дизельного палива. До речі, прийнято говорити, що аграрний сектор багато споживає палива. Але там відбувається серйозне переобладнання, відбулася просто технічна революція. Один апарат може замінювати 15 старих радянських тракторів і витрати пального мізерні. Аграрний сектор на сьогодні не є таким великим споживачем. Нова техніка дуже економна, хоча і примхлива щодо якості.
Про імпорт нафти
Україна має всі можливості скоротити імпорт нафти, особливо з Росії і частково з Білорусі. У нас недозавантажені українські заводи. У рази можна збільшити переробку нафти. Кременчуцький завод — один із найпотужніших у колишньому СРСР. І хоча там немає вже тих потужностей, але навіть те, що є сьогодні, може переробляти у два рази більше, аніж, наприклад, минулого року. Три мільйони тонн торік він переробив, може переробляти до 7,5 млн тонн.
Читайте також: Вишлінський: Спроба державного контролю цін на пальне — поганий сигнал для інвесторів і бізнесу
Також у нас є потужні морські порти, через які можна не російське пальне з Європи імпортувати. Немає там великої різниці в цінах. Є можливість диверсифікації, але на жаль, політика країни в енергетичному секторі абсолютно не реагує на виклики, які стоять перед нами.
Росія на Білорусь мають дешеву нафту. Морем нафту можна привезти звідки хочеш. У 2020 році ми навіть зі США отримали декілька танкерів, коли ціна дуже сильно впала і нафту рентабельно було зі США везти до Кременчука. Проблема в тому, що треба нашим виробникам і портам дати якісь пільги, щоб вони дали конкурентоспроможний продукт порівняно з російським та білоруським. Це можуть бути навіть не пільги, а сприятлива державна політика. Наприклад, може йтися про тарифи на прокачування нафти, тарифи на розвантаження нафти у портах. Або щоб державні підприємства купували тільки українське пальне на тендерах. І є механізми, якими можна забезпечити відсутність зловживань, щоб не було підвищених цін. Цей ринок дуже легко моніторити. Адже не нормально, що ми залежимо, чи буде пальне з Білорусі чи з Росії. Міноборони і залізниця у першу чергу мають бути забезпечені і це має бути надійно. Упевнений, це все можна відрегулювати. Але немає, на жаль, навіть ознак того, щоб це комусь було цікаво.
Про коливання цін на бензин
В Україні останні пів року діє держрегулювання цін на нафтопродукти. Щодекади міністерство економіки дає розрахунок граничної ціни і ринок на це орієнтується. У свою чергу цей розрахунок граничної ціни базується на світових котируваннях нафтопродуктів. Уже з початку року більше, ніж на три гривні ціни зросли. Я бачу, що черговий бюлетень до третього лютого ще покаже зростання, бо котирування залишаються високими. Але потім є певні ознаки того, що ситуація у світі потихеньку стабілізується і ціна на нафту знижуватиметься. Я думаю, буде падіння цін, бо ніхто у світі не розуміє, чому така висока ціна на нафту у світі. Планета ще не очухалася від Covid-19, економіка ще не вийшла на колишні параметри, а ціна на нафту вже дорожча в півтора рази, ніж була два роки тому. Це явна невідповідність.
Про власний видобуток
Якщо Україна наростить власний видобуток нафти, то це нас не врятує від коливань слідом за світовими цінами, але вони будуть більш м′якими. Не буде такої миттєвої реакції як нині, коли ми повністю залежимо від імпорту нафтопродуктів. Коли в нас буде своя нафта, там інший технологічний цикл, там не все так швидко відбувається. Якщо йдеться про нафтопродукти, то реакція може тривати тиждень, а на нафту — місяць чи півтора. Тобто все відбуватиметься більш плавно. Але в нас немає державного нафтовидобутку. Завжди видобувник дивитиметься на світові ціни на нафту і продаватиме на внутрішній ринок за тією ціною, за якою може продати на експорт. А якщо експортна ціна зростає, то зростатиме і внутрішня ціна. Так працює цей бізнес в енергетичній сфері.
Про автогаз
Автогаз — це зірка минулого року. Торік на 50% зросла ціна: із 12 до понад 18 гривень за літр. Сьогодні вже була ціна більш як 19 грн на літр. Це тоді, коли ціни на бензин і дизпальне зросли на 20%. Причина такого зростання, як не дивно, Covid-19. Люди у всьому світі були закриті по домівках, почали більше готувати для себе, а на побутовому рівні використовують саме скраплений газ. Друга причина — люди почали частіше користуватися послугами доставки. А доставка — це упаковка. Упаковка — це поліетилен. Поліетилен — це нафтохімічні виробництва, які використовують саме скраплений газ. Відповідно попит на скраплений газ дуже зріс і його ціна зрівнялася з бензином на світовому ринку. Завжди автогаз був дешевший, але став такий дорогий, що ми всі це відчули на собі радикально.
Фото: pixabay.com
