Чи впливають панічні настрої на коливання курсу валют
"Якщо говорити про паніку, то скоріше це паніка не українських громадян, а міжнародних фінансових ринків. В Україні люди насправді набагато спокійніші, ніж нагріті інформаційними атаками міжнародні інвестори. Треба просто зрозуміти, що Україна ― країна-боржник. Ми маємо достатньо великі зобов’язання, які щороку фінансуємо за рахунок нових запозичень. Ті 480 млрд гривень, які маємо віддати цього року, ми будемо віддавати не з бюджету. З бюджету віддаємо лише за обслуговування боргу, а тіло боргу ― із нових запозичень. Це на сьогодні нормальна практика у світі для багатьох країн. Найскладніше питання щодо цих запозичень ― їхня вартість, тобто під який відсоток можна взяти кредит. У сьогоднішній ситуації відсотки настільки збільшилися, що нові запозичення виглядають дуже тяжкими і неприйнятними. Тож насправді панічні настрої міжнародного фінансового ринку однозначно призводять до дуже некомфортної ситуації з українською економікою".
Які є важелі для регулювання спекулятивних відсотків
"Таким важелем є активна співпраця з міжнародними фінансовими організаціями. Іноземного інвестора, який активно продає українські облігації та тікає з України, може заспокоїти лише активна присутність в країні Міжнародного валютного фонду або макрофінансова допомога від Євросоюзу. Приміром, 1,3 млрд євро ми вже отримали. Міжнародний інвестор не живе в Україні й не відчуває настроїв та очікувань, що панують всередині країни. Він користується ЗМІ, з яких черпає інформацію. А сьогодні у великих світових медіа постійні публікації про загострення ситуації на Донбасі, про евакуацію працівників посольств тощо. Цей загальний негативний інформаційний фон дуже тисне на українські цінні папери, євробонди, на вартість наших запозичень. Маємо прояв гібридної економічної війни… Вже сьогодні пан Блінкін заявив про необхідність фінансово-економічної підтримки України".
Як ціни на енергоносії та на імпортні товари впливають на коливання гривні
"Навпаки ― коливання гривні впливає на ціни на енергоносії та на імпортні товари. Будь-який імпортер, що везе сюди свій товар, закладає в його ціну валютний ризик. Імпортер оцінює, наскільки може хитнутися гривня, і закладає курс значно вищий. Це призводить до збільшення вартості товарів, які ми купуємо, що стимулює інфляцію".
Чи можуть поліпшити ситуацію внутрішні інвестори
"Будь-хто може сьогодні придбати ВДП, всі банки надають можливість придбати облігації внутрішньої державної позики. Якщо люди мають гроші й бажання підтримати українську економіку ― питань немає. Але не думаю, що сьогодні українці можуть суттєво вкластися в державні цінні папери, аби полегшити ситуацію з економікою. Швидше держава має допомогти своїм громадянам, особливо малозабезпеченим. 11 мільйонів пенсіонерів навряд чи є тією категорією громадян, які можуть активно інвестувати в економіку України, є досить великий прошарок соціально незахищених людей. Із 17 млн громадян працездатного віку податки платять 12 млн, із них 4 млн сплачують їх з мінімальної зарплатні…".
Наскільки ціни на щоденний продукт можуть бути індикатором економічної стабільності
"Міжнародна організація продовольства щомісяця друкує індекси зростання цін у світі. У нас Держкомстат моніторить українські ціни. Це справді є індикатором, адже продовольство ― основна видаткова стаття сімейного бюджету. Індекс, оприлюднений FAO за минулий рік, це 32 відсотки зростання цін на продовольчі товари. В Україні на весь перелік споживчих товарів це 11 відсотків, а на соціально значущі продукти ― 20 відсотків. Цей індикатор показує частку видатків населення на продукти харчування, які в Україні достатньо високі".
На думку Олега Пендзина, піддаватися панічним настроям не варто. В бюджеті 2022 року закладено середньорічний курс на рівні 28,6‒28,7 грн за долар. Нацбанк шляхом інтервенцій буде намагатися утримувати гривню в коридорі, що закладений у бюджет.
Фото: Українське радіо
