Про незадоволення студентів
Голова студентського уряду Олексій Каленіченко пояснив, що 1 вересня влада заявила про підвищення стипендій. Водночас була новина про зменшення кількості студентів-стипендіатів.
"Ми почали вести інформаційну кампанію, спілкуватися з колегами з інших університетів. За ініціативи профспілки працівників освіти та науки провели відео-флешмоб, де студенти різних університетів записали звернення, що нас не задовольняє зменшення кількості стипендіатів", — сказав Олексій Каленіченко.
У грудні уряд випустив постанову, яка повертала кількість стипендіатів до вересневого значення у межах 40-45%. Студенти почали радіти, постанова набула чинності. Однак з’ясувалося, що та постанова, яку ухвалили 1 вересня набуває чинності лише 1 січня. Виходить, що постанова ухвалена урядом у грудні, пропрацювала 22 дні, а потім вже набуває чинності постанова, що передбачала зменшення кількості стипендіатів.
У зв’язку з цим студенти знову почали інформаційну хвилю, розмістили інфографіку, докладну інформацію, де пояснили, як ними зманіпулювали.
Читайте також: Вперше за 4 роки Кабмін підвищує стипендії: яку підтримку отримають студенти
"Виходить, що нам пішли на поступки, запевнили, що ліміти залишать такі, як були. Насправді і 1% і 2% стипендіатів — це дуже багато. Це тисячі студентів, які можуть залишитися без стипендії", — повідомив Олексій Каленіченко.
Студенти вважають позитивним результатом вчорашню публікацію міністра освіти Шкарлета стосовно того, що ліміти стипендіатів таки залишать на рівні 40-45%. Відповідне рішення підтримане всіма профільними міністерствами. На наступному тижні буде засідання Кабміну, де розглянуть питання ухвалення нової постанови щодо повернення до того статусу, який був станом на 1 вересня.
"Ми задоволені такою конструктивною відповіддю. Раніше ми анонсували на понеділок 24 січня акцію протесту біля Львівської обласної держадміністрації. Але відповідь, яку ми отримали, нас задовольняє, ми продовжимо тримати руку на пульсі і вважаємо, що досягли певного компромісу. Тішимося, що міністерство нас почуло", — заявив Олексій Каленіченко.
Про юридичний аспект питання
За даними експерта з вищої освіти Володимира Бахрушина, справді була ухвалена 1 вересня постанова №933, яка істотно підвищувала стипендії. Частково це підвищення передбачалося за рахунок того, що квоту для стипендіатів зменшать із діапазону 40-45% до діапазону 35-40%. Але після того як студенти почали протестувати проти такого зменшення були дані обіцянки і з боку керівництва вишів, і з боку президента, що квота студентів змінюватися не буде. 2 грудня була ухвалена ще одна постанова, що передбачала таке: абзац, у якому йдеться про квоту викладуть у новій редакції. Зокрема був повернений відсоток стипендіатів до 45%.
На мою думку, далі сталося певне непорозуміння, яка з двох норм має працювати. На жаль, у нашому законодавстві немає критеріїв, які б визначали пріоритет тієї чи іншої норми. Це є у роз’ясненнях Міністерства юстиції з інших приводів. Якщо є дві норми, які ухвалені тим самим органом щодо того самого питання, то чинною має бути норма, ухвалена пізніше. Це і логічно, бо коли ухвалюють більш ранню норму, то невідомо, що буде пізніше.
Вважаю, якби студенти звернули увагу, що потрібно виконувати саме грудневу постанову, то це могло б швидко вирішитися без додаткових постанов.
Про визначення квоти стипендіатів
Наразі може бути таке, що студент склав сесію з трійками і буде отримувати стипендію. А може бути таке, що студент отримав майже відмінні оцінки і не буде отримувати стипендію. Але тут інші є проблеми. Від практики, коли для стипендії потрібно було скласти іспити без трійок відмовилися, бо часто студенти просити не ставити їм оцінку "задовільно", а ставити "добре" бо інакше вони не отримають стипендії. Тобто стипендія призначалася не завжди кращим, а тим, хто вмів умовити викладача. Те, що перейшли до рейтингового принципу — це була позитивна зміна законодавства. Але вона породжує інші проблеми: якщо на факультеті 5 чи 4 бюджетників, то 45% це скільки? Якщо 5 студентів, то це 2. А якщо 4 бюджетники, то двох вже не буде. Були напрацювання, щоб цей відсоток рахувати не від кількості студентів на спеціальності курсу, де може бути дуже мало студентів-бюджетників, а хоча б студентів певного факультету.
Про підвищення стипендії
Цього року, коли вносили зміни щодо підвищення стипендій, були дуже полярні позиції. Міністерство фінансів пропонувало квоту студентів 15% і передбачали, що можна буде значно підвищити стипендії. Після змін підвищена академічна стипендія становить 2550 гривень, а звичайна академічна стипендія становить 2000 гривень. Безумовно, якщо студент буде жити лише на стипендію, то йому буде важко. Якщо він мешкає у гуртожитку, то з цих грошей орієнтовно 600 грн він має сплатити за житло і ще певну суму за комунальні послуги. Ще треба користуватися транспортом. Тож з першого курсу переважно студенти починають працювати, щоб прожити.
У європейських країнах стипендія розглядається як певна соціальна допомога, щоб студент міг вчитися. Тобто її отримують не за успішне навчання, а за матеріальними показниками родини студента.
Фото: facebook.com/filosLNU