Що таке креативні індустрії
"Визначень креативних індустрій дуже багато. Вони різняться залежно від країни. Якщо говорити про Україну, то 2017 року з’явилась нова редакція Закону України про культуру, де зазначено, що креативні індустрії це ті види економічної діяльності, метою яких є створення доданої вартості та робочих місць завдяки культурному та креативному вираженню. Іншими словами, креативні індустрії ― види економічної діяльності, де основним ресурсом, що приносить додану вартість, є людська креативність, уміння нестандартно підходити до вирішення завдань. До переліку креативних індустрій в Україні постановою Кабміну 2019 року було внесено 12 галузей. Про них можна дискутувати, приміром, в українській класифікації сфера IT також визначена як креативна індустрія... У світі є країни, які вважають, що кулінарія також є креативною індустрією, зокрема це Італія. У них є окрема креативна індустрія, яка називається "Їжа та вино"".
Про знецінення інтелектуальної праці та його подолання
"Ми довго існували в країні, де виробництво матеріальних продуктів було основним видом діяльності, а інтелектуальна праця не так цінилася, навіть була знецінена. Зараз ми починаємо усвідомлювати, що культура ― не лише дотаційна галузь, вона також може продукувати сенси, а ці сенси та культурні продукти можна використовувати, переосмислювати і комерціалізовувати. Те, що інтелектуальна праця і наші креативні ідеї це також ресурс ― таке розуміння в Україні зростатиме. Звісно, для цього мають бути кращі умови. Наприклад, вже на часі зміна законодавчої рамки для культурної сфери, у нас є великі проблеми з правами інтелектуальної власності, зокрема в музичній індустрії, коли юридичні особи дозволяють собі не виплачувати виконавцеві роялті…"
Як повернути питому креативність в індустріальні регіони
"Це питання ментальності та самосприйняття. Такі зміни потребують багато часу. Задля цього ми і проводимо свою навчальну програму, аби зрозуміти, що ми є не лише промисловим містом. Ми можемо досліджувати нашу промислову спадщину і переосмилювати її. Є такий концепт, що називається "Індустріальна спадщина", він входить навіть до списку Юнеско: промислові об’єкти, які вже втратили своє первинне значення, переосмислюються і стають матеріальною культурною спадщиною на зразок того, як ми говоримо про історичний центр Львова. Місто Соледар на європейській мапі є об’єктом індустріальної спадщини, це цікавий актив, з ним треба працювати, але це вимагає дуже комплексного підходу".
Про німецький досвід
"Німецький досвід є дуже показовим. У другій половині ХХ століття Німеччина стикнулася з питанням: а що робити з нерентабельними шахтами? Відповіддю стало переосмислення шахт як індустріальної спадщини, а одним з інструментів переосмислення стали культурні та креативні індустрії. Саме промисловий дизайн, проєктування матеріальних об’єктів різної величини, спираючись на потужну інженерну експертизу цих регіонів західної Німеччини".
Чи реально німецький досвід екстраполювати на промислові регіони України
"Україна і Німеччина ― дві економічні реальності. Щоб перетворити Рурський регіон, німецький уряд інвестував понад чотири з половиною мільярди євро. Для українського уряду така сума є непідйомною, причому в Німеччині не було безпекових викликів, які є зараз в Україні. Креативні індустрії є одним із способів переосмислення, і вони можуть спрацювати не скрізь. Треба думати, де саме їх застосувати доцільно і чи готові місцеві мешканці для себе їх прийняти. Тут важливо не спускати розпоряджень згори, а ухвалювати спільні рішення. У Німеччині так і відбувалося. Перетворення Руру на центр креативних індустрій та зеленої економіки ― це було консенсусним рішенням. Якщо говорити про Донбас, то треба дивитися, які саме види економічної діяльності будуть ефективні та в якому форматі. Перевага креативних індустрій в тому, що вони не прив’язані до матеріальних ресурсів, можна працювати на глобальні ринки без прив’язки до певної локації. Чи вистачить ринку для всіх ― звісно, ні. Не треба це розглядати як панацею. Але цілком реалістично задіювати до креативних індустрій усіх охочих навчатися або вже працювати, а ще є другий аспект ― щоб додану вартість креативних індустрій застосовувати в інших сферах. Наприклад, якщо ви тесля, то можете дещо урізноманітнити дизайн своїх виробів. Це зробить ваш продукт більш конкурентним, але при цьому ви не будете вважатися класичним представником креативних індустрій. Треба розуміти, що працювати можна і на українському, і на іноземному ринку. В Україні ще не до кінця усвідомлений запит на певні продукти креативних індустрій. Порівняйте ринок продуктів в інстаграмі сьогодні і 5 років тому. Потрібна комунікація у різний спосіб, історії успіху, які надихають, освітні програми, ознайомчі візити у міста, що мають схожі досвіди. Ці досвіди можна надивлятися, запозичувати, адаптувати".
Про внутрішній платоспроможний попит
"Чи готові люди купувати українські продукти ― звісно, так. Після 2014 року рівень патріотизму піднявся, люди готові купувати якісний продукт і готові платити за якість. Гадаю, що не всі, але точно є люди, які готові доплачувати за креативну складову".
Хто слухач воркшопів і майстеркласів
"Молоді люди від 15 до 30 років ― це аудиторія, з якою ми працюємо. Воркшопи є здебільшого профорієнтаційними, і це той вік, коли люди думають про те, де хочуть розвиватися, в якій сфері, який фах обрати, можливо, перекваліфікуватися. Адже є багато людей, які закінчили університет, а потім думають: а чим же ми хочемо займатися…".
Фото: pexels
