"На ціну меду впливає два фактори. По-перше, йдеться про кількість меду, який ми добуваємо в країні в попередньому сезоні. По-друге, вплив на вартість має кон'юнктура світового ринку, оскільки ми включені в світовий економічний процес. Беручи до уваги, що минулий рік був невдалим для аргентинських пасічників, які займають, як і Україна, одне з провідних місць по експорту меду, то у ціні піднявся наш мед. Сьогодні він на ринках коштує вже 2,5 євро, при тому, що в Україні його закуповують вже по 60 гривень. Тому пасічники, які займаються промисловим пасічництвом, намагаються збути його за кордон. На внутрішнє споживання залишається менше меду, що також диктує свої ціни, коли ви приходите на ярмарки, в магазини і бачите, що ціни на мед виросли", – розповів Володимир Стретович.
Він пояснив, що в Україні працюють компанії, які скуповують мед у пасічників, здійснивши попередню перевірку на якість, та формують товарні партії для відправлення споживачам: "Найбільший споживач нашого меду – це Європа, далі йде Японія. США тимчасово припинили наш експорт в зв’язку з антидемпінговими розслідуваннями".
"В 2020 році ми встановили абсолютний рекорд, відправивши за кордон близько 82 тисяч тонн і отримавши близько 130 мільйонів доларів грошових коштів для стабілізації національної валюти", – поділився голова Спілки пасічників України.
За словами Володимира Стретовича, найбільше цінуються сорти меду, які носять монофлорний характер, тобто зібраний з однієї культури: "Йдеться, наприклад, про акацієвий, гречаний, липовий мед. Мені навіть доводилося купувати мед із гарбузового цвіту. Такі види меду мають однорідну структуру. Проте в зв’язку з природними катаклізмами нам зараз складно збирати монофлорні види меду. Плюс, якщо держава зараз, наприклад, зменшить посіви гречки, ми можемо залишитися без гречаного меду".
"А серед поширеного варіанту є різнотрав’я, яке починається з кінця березня, в квітні, коли цвіте все навколо. Він також має високу ціну і, на моє переконання, є найбільш насиченим та корисним", – додав Стретович.
Також експерт пояснив, що на рівні держави діють вимоги щодо якості меду, який виробляється в Україні: "Ключовим показником є вологість меду, яка має складати не більше 14 %. Також він має бути дозрілим, що стається, коли рамка виймається з вулика на третину запечатана. Це означає, що бджоли вже закінчили збір нектару та почали, образно кажучи, підготовку до реалізації. Тоді його можна забирати і він не забродить.
Якщо ж пасічник в погоді за прибутком намагається викачати незрілий мед, то потім покупці кажуть, що він недосконалий, має мало післясмаку і може забродити".
Наостанок Володимир Стретович порадив при купівлі меду звертати увагу на визначення, вказані на етикетці чи у описі: "Буває органічний та гомогенізований мед. На сьогодні починаються перші паростки органічного меду. Але для того, щоб його зібрати, треба, щоб в радіусі 10 км від місця збору не було жодних підприємств, сільськогосподарських виробництв, тваринницький ферм. Адже там бджола може взяти вологу не з чистого джерела, а з якоїсь ферми, посудини. Такий меж можуть збирати в Карпатах або степах.
Гомогенізований мед – це мед, який ви бачите на вітринах магазинів. Для того, щоб він мав привабливий вигляд, його перед розфасуванням підігрівають до температури 45 градусів. Після того, як його підігріли, він вже не кристалізується, тому що кристалічна решітка, вся органіка з нього фактично виходить".
"В залежності від регіону, літр, наприклад, соняшникового меду можна купити від 80 до 120 гривень. Літр гречаного буде біля 180 гривень, а акацієвого – 190-220 гривень. Все залежить від регіону, адже однієї стабільної ціни на мед в Україні немає", – підсумував Володимир Стретович.
Фото: pixabay
