Чим відрізняються технічний та медичний кисень
Денис Білько: "Щодо виробництва кисню діє відповідна нормативна база. Його виробляють під дуже чітким контролем параметрів чистоти, відсутності забруднення, концентрації тощо. Медичний кисень використовують у медицині, технічний кисень, зокрема, використовують у металургії, сталеварному виробництві. Доменні печі завдяки кисню розігріваються до такий високих температур, щоб плавити метал. Технічного кисню в Україні виробляють досить багато. Медичний кисень, ясна річ, використовують у шпиталях, у палатах інтенсивної терапії, операційних. За сучасними нормативами, обсяг тих палат, що мають бути оснащені киснем, значно збільшили. У медицині використовують спеціальні суміші газів. Тобто кисень, що має 99,99 відсотка чистоти, використовують у суміші з повітрям, адже дихання чистим киснем може призвести до проблем із легенями. Тож кисень має бути в суміші з іншими газами та обов’язково зволожений".
Як зросла потреба в кисні з початком пандемії в Україні
Денис Білько: "Усі шпиталі, що приймають на лікування хворих на ковід, повинні мати устаткування для підключення до кисню. Або просто кисневі маски, або апарати штучної вентиляції легень. Якщо раніше за нормативами десь 20 відсотків ліжок у лікарні були оснащені розетками медичного кисню, то зараз центральні шпиталі вимагають 100-відсоткового підключення. Тобто потреба в кисні зросла щонайменше у 5 разів, а якщо врахувати домашні концентратори, то ця цифра буде ще більшою".
Апарати штучної вентиляції легень ― як обрати правильно
Денис Білько: "По-перше, принцип дії. Це апарат, який допомагає пацієнту в критичному стані забезпечувати відповідний газообмін ― і відведення продуктів метаболізму, і насичення крові потрібною концентрацією кисню. Плюс синхронізація потоків. Коли ми вдихаємо-видихаємо, цей апарат забезпечує відповідний такт процесу у несвідомому стані пацієнта. Щодо вибору ― питання складне. Це питання для реаніматологів, спеціалістів з інтенсивної терапії, для хірургів і для технологів під час проєктування апаратів для різних пацієнтів. Апарат для немовлят це один тип, для дітей ― другий тип, для дорослих ― третій тип. Тип апарату ШВЛ підбирається відповідно до переліку завдань, які треба вирішити".
Як обрати кисневий концентратор і як правильно його використовувати вдома
Денис Білько: "Від початку пандемії кількість концентраторів зросла, доступність теж зросла. Кисневий концентратор обирають за двома параметрами. Перший ― його потужність: скільки кисню за хвилину такий концентратор видає. Другий ― це шум. Апарат видуває азот і при цьому створює шум. Отже, що тихіший пристрій, то краще. Плюс належне обслуговування, засипка цеоліту ― його вистачає на один рік, треба дивитися технічні характеристики. Обираючи домашній кисневий концентратор, варто радитися з сімейним лікарем і дуже уважно ставитись до маски, до лінії кисню, що йде від кисневого концентратора ― вона може бути джерелом перехресної контамінації. Тобто один хворий туди дихав, а в нього була пневмонія. Другий хворий взяв цю маску, подихав і підхопив збудника. Отже, дуже важливо використовувати нову лінію та маску кожного разу".
Де виготовляють сьогодні медичний кисень
Андрій Козюра: "На атомних станціях є азотно-кисневі станції, які призначені для того, щоб низькотемпературною ректифікацією виробляти азот, що більшою мірою використовується для технологічних процесів, а також виготовляти кисень. Відповідно, ці два гази ми використовували для наших технологічних потреб… Як соціальний проєкт, враховуючи, що ми на станціях маємо такі технології, три з чотирьох українських атомних станцій ― Хмельницька, Рівненська й Запорізька ― пройшли процедуру ліцензування та отримання дозволу на виробництво медичного кисню. Тобто технологія виробництва кисню, яка в нас існує на атомних електростанціях, повністю відповідає вимогам, що висуваються до безпосередньо медичного кисню. На Хмельницькій станції процедура ліцензування тривала близько трьох місяців".
"Увесь процес виробництва кисню відділений від зовнішнього середовища. Персонал проходить процедуру навчання, допуску до виконання робіт, знає правила безпеки щодо поводження з газами. Є чіткі вимоги до стану балонів, адже це посудини, які працюють під тиском, частину балонів доводиться відбраковувати. Навіть автотранспорт для перевезення балонів на великі відстані доводилося переобладнувати. Взагалі, атомна енергетика це високотехнологічні об’єкти, на яких постійно проводиться контроль, тому процес виробництва безпечний і якість кисню дуже висока ― понад 99,5 відсотка чистоти… Для налагодження виробництва ми використали наявне технологічне обладнання, провели процедуру і довели, що наш кисень повністю відповідає вимогам щодо медичного кисню. Додатково ввели уповноважену особу, яка дає дозвіл на продаж кисню, а також ввели процедуру постійного контролю якості ― з метою, щоб і надалі надійно забезпечувати лікарні медичним киснем. Перевірки якості відбуваються кожної зміни по кілька разів", ― розповів Андрій Козюра.
Який шлях долає кисень від атомної станції до кисневого концентратора або до лікарняної палати
Андрій Козюра: "Ми можемо заповнювати 5 балонів за 2 години, тобто за добу це 60-80 балонів. Ці балони спецтранспортом перевозять до медичних закладів, де їх підключають до спеціальних рамп і розподіляють кисень по палатах. Балон має 40-літровий об’єм, що відповідає 6,24 кубометрам кисню. Тож медичний заклад на 60-70 ліжок при інтенсивному заповненні потребує на добу приблизно 80 балонів".
Чи забезпечує сьогодні Україна свою потребу в медичному кисні
Андрій Козюра: "На даний момент суттєвий дефіцит спав. Торік ми забезпечували близько 10 лікарень киснем (йдеться про лікарні Нетішина, Славути, Шепетівки, Ізяслава, Жмеринки, Хмельницького, Старокостянтинова та ін. ― ред.), наскільки це було технологічно можливо. Зараз з нового року ми маємо поки що 5 договорів. Відпускаємо кисень за стоковою ціною ― один балон коштує десь 2 грн 80 копійок без ПДВ. Це чисто формальна вартість і все заради того, щоб максимально підтримати Міністерство охорони здоров’я і наші медичні заклади. Ми прораховували собівартість балона кисню, який виробляється у нас на атомній станції ― вийшли на 280 грн за 1 наповнений балон. Але, відповідно до рішення керівництва, ми надаємо 99-відсоткову знижку для медичних закладів. Така знижка введена на період пандемії. Купівля проходить без посередників, через прямі контракти з медичними закладами. Це наша позиція, ми не включаємо нікого в цей ланцюжок. Підсумовуючи, можна сказати, що медичного кисню на сьогодні в Україні вистачає. Та якщо повернутися на 2 місяці назад, ситуація була дуже напружена, а як буде в лютому-березні ― важко сказати… На мою думку, багато місцевих керівників на самому початку пандемії провалили це питання, тому що для бюджету територіальної громади чи міста це не так багато ― виділити 5 мільйонів гривень, щоб забезпечити медичні заклади кисневими станціями. Але, на жаль, цього не було зроблено. Лише одиниці ухвалили таке рішення".
Фото: pixabay
