Яка з зустрічей буде найбільш плідною для розв’язання українського питання
"Я хотів би звернути увагу на засіданні Ради Росія-НАТО. Його важливість полягає у тому, що до складу НАТО входять не лише більшість європейських країн, а також Канада та США.
Окрім переговорів між США та Росією, що сьогодні відбуваються у Женеві, наступна зустріч буде по лінії організації безпеки і співробітництва в Європі, але присутні на ній будуть здебільшого європейські країни. Тому засідання Ради Росія-НАТО буде більш вагомим та всеохопним", — розповів Сергій Джердж, голова Громадської Спілки "Громадська Всеукраїнська Громадська Ліга Україна — НАТО".
У чому полягає важливість засідання Ради Росія-НАТО
"Я вважаю, що кожна з проведених зустрічей на цьому тижні матиме особливе значення для України і ми щоденно отримуватимемо новини.
Росія свою позицію окреслила. Виставила ультиматум, який був сформульований у грубій формі, як вона робить зазвичай. Зокрема РФ звертається лише до США з питанням щодо розширення НАТО. А НАТО — це міжнародна інституція, до складу якої входять 30 країн. Крім США є ще думка 29 столиць, але РФ на них не зважає, вона вважає, що вони не мають жодного впливу і нічого не вирішують.
Певною мірою ця ситуація повинна вплинути на Брюссель, Берлін та Париж. Німеччина та Франція постійно "загравали" з Російською Федерацією, а Кремль натомість поводиться так, нібито взагалі не бачить їх, як суб’єктів, які впливають на позицію НАТО чи їхня думка має якусь вагу", — наголосив Сергій Джердж.
За словами експерта, Росія вимагала, щоби їхню пропозицію було прийнято у повному обсязі, негайно і без обдумувань чи заперечень, попри те, що окремі з пунктів були неприйнятними та абсурдними. "Це не меню, з якого можна обирати", — аргументувала свою вимогу РФ.
Коли ж їй поставили зустрічне питання: "А якими будуть її дії задля врегулювання безпекової ситуації", то заступник Міністра закордонних справ РФ Рябков озвучив, що Росія нічого не буде і не повинна робити, тому що НАТО не потребує жодних гарантій зі сторони Росії, а РФ свої гарантії уже озвучила в Будапештському меморандумі, який був прийнятим 5 грудня 1994 року. Якого вона не дотрималася, порушивши територіальну цілісність України.
Про переговори з Україною та позицію Жозепа Борреля
Напередодні Різдва Верховний представник ЄС із закордонних справ та політики безпеки Жозеп Боррель здійснив поїздку на Донбас, після чого він наголосив на тому, що дотримується позиції, що жодні переговори щодо України не повинні відбуватися без участі України. А також зазначив що: "Крім того не може бути жодних обмежень незалежності України чи її права визначати свій зовнішньополітичний вибір. Звичайно будь-які дискусії про Україну вимагають присутності України за столом переговорів…
Здається, російське керівництво має намір повернути годинник назад, до старих часів логіки Холодної війни. Такий тип розмежування сфер впливу не належить до 2022 року: Ялти-2 бути не може".
"Я вважаю дуже важливим те, що перед проведенням усіх цих зустрічей із РФ, відбувалися консультації з українською стороною. У такий спосіб "звірялися годинники", ми виробляли спільну візію і я думаю, що Україна знає, яку позицію займатиме США та НАТО в перемовинах із РФ. Це говорить про пріоритети, які розставляють США та НАТО для досягнення безпеки в Європі. Отже, є розуміння причин цієї війни, причин виникнення конфліктної ситуації на європейському контингенті. Ця конфліктна ситуація полягає у тому, що РФ розв’язала війну проти України, як раніше розв'язувала її проти Молдови, Грузії та в інших частинах світу", — зауважив Сергій Джердж.
Експерт стверджує, що заява Верховного представника ЄС із закордонних справ та політики безпеки Борреля була дуже чіткою. Політик наголосив, що "Без безпеки України не може бути безпеки Європи". І це є правдою. Адже, як можна щасливо жити в Європі, якщо вже 8 рік триває російсько-українська війна?
Росія своїми заявами намагається змістити акцент уваги із питання російсько-української війни на інші речі. Зокрема Росія не планує обговорювати російсько-українську війну, а робить акцент на нерозширенні НАТО чи на безпекових питаннях.
Фото: Укрінформ
