Про візит Борреля та реакцію ЄС
"Заяви Борреля були до певної міри очікуваними та прогнозованими. Ми знаємо позицію Європейського Союзу, зокрема пана Борреля в тому, що раніше він говорив про те, що Європейський Союз стоїть на боці з Україною в конфлікті з Росією, підтримуючи позицію України. Можна віддати належне українській дипломатії, що вона вчергове використала цю можливість для того, щоб привезти представника Європейського Союзу, який би побачив на власні очі, що відбувається на сході України, і ми отримали такі політичні заяви, які були озвучені.
Could eyewitness during visit to Stanytsya Luhanska and contact line w/ Foreign Minister @DmytroKuleba consequences of aggressions against Ukraine.
— Josep Borrell Fontelles (@JosepBorrellF) January 5, 2022
Any further military aggression would have massive consequences; Russia needs to de-escalate and fully implement Minsk agreements. pic.twitter.com/M7mKKdKeDP
Але потрібно розрізняти дипломатично-політичну підтримку окремих інституцій і реальні можливості впливу на ситуацію. В Європейському Союзі питання зовнішньої політики належить до сфери, яка потребує одностайного голосування всіх держав-членів Європейського Союзу за ту чи іншу позицію. Проте серед країн Європейського Союзу досі існує різне сприйняття ступеня загрози з боку Російської Федерації і відповідно розуміння того, у який спосіб Європейський Союз має на цю загрозу реагувати. Тому зараз дуже багато буде залежати від того, наскільки пан Боррель зможе переконувати своїх колег по Раді зовнішніх питань співпрацювати з міністрами закордонних справ окремих країн. Але це завдання не тільки пана Борреля, але й української дипломатії, оскільки наші дипломати чудово розуміють обмеженість впливу позиції представника інституції Європейського Союзу на той результат рішення про нищівні та пекельні санкцій, які можуть бути покладені на Росію у випадку нової агресії. Тут спільний знаменник позиції держав-членів може бути нижчий, ніж ми хотіли сподіватися. Відповідно це питання ще не вирішене. Добре, що пан Боррель має таку позицію. Добре, що ми маємо підтримку в особі чинного представника Європейського Союзу відповідального за зовнішню політику, але потрібно працювати з державами-членами Європейського Союзу по окремо, і Росія дуже чудово розуміє цю ситуацію і обмеженість впливу пана Борреля на формування зовнішньої політики та спільної інтегрованої позиції держав-членів Європейського Союзу", — зазначила Юлія Осмоловська.
На які домовленості з Росією може піти Захід
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Сполучені Штати Америки спільно з Європейським Союзом намітили два шляхи впливу на Путіна: це дипломатія та стримування з масштабними втратами для РФ у разі ескалації агресії. Західні лідери при цьому неодноразово говорили, що Україна має сама обирати свій шлях і він не може бути нав'язаний Росією силою. Юлія Осмоловська прокоментувала, чи зберігається ризик, що через ймовірну загрозу вторгнення та через шантаж з боку Володимира Путіна Захід може піти на неприємні для України домовленості.
"Такий ризик зберігається через те, що різні країни можуть бачити по-різному шляхи вирішення цього конфлікту з Російською Федерацією. Хтось із них буде виступати за те, що потрібно йти назустріч Росії і все ж таки досягати певного компромісу з позиції Російської Федерації саме через розуміння того, що ця загроза на кордоні з Україною можуть створити серйозну загрозу безпеці в Європі. Саме на це Росія розраховує.
З іншого боку, на нашому боці досить сильний аргумент про те, що Росія намагається зараз вивести обговорення питання гарантій безпеки в Європі і стабільної системи безпеки в Європі на рівень суто двостороннього спілкування зі Сполученими Штатами, нехтуючи при цьому позицією європейських країн, що дуже дратує Європейський союз. Тому тут у нас є союзник в особі Європейського Союзу та конкретних європейських країн, і все буде залежати від того, наскільки ми зможемо добре спрацювати саме на цьому аргументі. Тобто якщо Європейський союз погодиться на таку модель вирішення проблем безпеки, яку пропонує Росія, а саме — вирішення питання суть з Сполученими Штатами і отримання відповіді від НАТО про відмову від подальшого розширення, то це дискредитує взагалі саму систему колективної безпеки і співробітництва європейських країн, які були закладені після 1945 року. Саме через це я думаю, що ризики того, що наші західні партнери підуть на такі компроміси з Російської Федерації, які будуть реально шкодити інтересам України, існують, але вони не драматичні", — сказала вона.
Про засідання Комісії Україна-НАТО то Ради Росія-НАТО
10 січня в Брюсселі відбудеться засідання Комісії Україна-НАТО, а 12 січня відбудеться засідання Ради Росія-НАТО.
"Я бачу велику перевагу того, що консультації України з країнами-членами НАТО відбудуться раніше. Тому що навіть якщо є позиції окремих країн НАТО, які вагаються чи недостатнього добре розуміють загрози від Російської Федерації, для України ще є додаткова можливість ці питання досить акцентовано та аргументовано порушити і, можливо, навіть цю позицію кристалізувати на користь інтересів України. І з такою позицією НАТО вже буду виступати в переговорах з Російською Федерацією. Але 10 січня будуть проходити паралельно консультації на рівні заступників міністрів закордонних справ між Росією та Сполученими Штатами стосовно цих запропонованих проєктів документів, і Росія розраховує саме у діалозі зі Сполученими Штатами отримати певні нариси конфігурації того діалогу, який буде закладатися. Тобто за російськими заявами зрозуміло, що для них формат консультацій з НАТО чи ОБСЄ має другорядне значення і вони намагаються цю стратегію послідовно реалізовувати. І тут дуже багато буде залежати від позиції Сполучених Штатів в рамках цих двосторонніх консультацій 10 січня, а тільки від того, наскільки Україна буде переконливою у рамках формату Україна-НАТО", — зазначила Осмоловська.
Читайте також — Газові заворушення у Казахстані чи початок революції: що відбувається і чи зможе влада взяти ситуацію під контроль?
Як ситуація в Казахстані позначиться на діях Росії щодо України
"Якщо Росія змушена використати частину ресурсів для допомоги Казахстану у цій ситуації, якщо, як з'являє влада Казахстану, йдеться про зовнішню агресію та зовнішнє втручання, через що було надано заклик про допомогу і Росія тут не є головним сценаристом цих процесів, то, дійсно, для Росії це створює досить незручну ситуацію, оскільки вона має розпорошувати свої ресурси не тільки на ситуацію довкола України чи Білорусі, але вже на досить велику відстань центральноазіатської країни, де свого часу військовий контингент був дещо оголений, оскільки частина війська була перебазована ближче до українських кордонів. У такій ситуації це робить всю цю конфігурацію для Росії несприятливою, і за умови синхронізованого тиску наших західних партнерів на Російську Федерацію ми зараз зможемо використати цей момент, який є більш сприятливий, ніж якщо б ми розмовляли з Російською Федерацією чи Сполучені Штати вели з нею переговори в умовах, коли вона практично зосереджена суто на Україні та контролює рівень військової напруги на наших кордонах.
Але ми не знаємо достеменно насправді, хто є сценаристом цих ситуацій в Казахстані. Тому що ситуація на вчора показувала, що це були стихійні внутрішні протести, пов'язані з соціально-економічним становищем в країні. Було зрозуміло, що протестувальники не зупиняться, оскільки вимоги нарощувалися і вже почалися політичні вимоги, але зважаючи на те, наскільки організованим та синхронізованим є цей рух у і протестувальників є зброя, то ряд аналітиків схильні допускати, що є якийсь елемент зовнішнього втручання, питання тільки від кого. Тому що якщо Казахстан говорить про те, що це зовнішня агресія, виникає природє питання, хто ж тоді цей агресор. І залежного від того, кого Казахстан буде визначати цим агресором, можна вже прогнозувати, які геополітичні наслідки може мати ця ситуація в Казахстані, яка, дійсно, нетипова. Казахстан вважається авторитарною країною з найменшим рівнем протестних настроїв, тому що за 30 років незалежності, історія згадує тільки три таких серйозних драматичних випадки, але за масштабами протестів вони не можуть порівнятися з тим, що зараз відбувається в Казахстані. Тому нам потрібно розуміти, що якщо Росія це не режесувала і має зараз реагувати на цю ситуацію, то це для нас складає сприятливий момент.
Крім того, російські аналітики так само говорять про те, що ця ситуація була штучно створена західними партнерами для того, щоб відтягнути ресурси Росії і щоб вона не могла зосередитися на дуже серйозних та карколомних переговорах зі Сполученими Штатами по гарантіях безпеки в Європі", — сказала Юлія Осмоловська.
Фото: Reuters
