Християнство як мем
Найвойовничіший атеїст нашого часу, біолог-еволюціоніст Річард Докінз, має есе "Атеїсти за Христа", де при всій своїй ненависті до релігії, стверджує, що християнство — мем (будь-яка дотепна коротка інформація (фраза, зображення, звукоряд, відео) іронічного характеру, яка відтворює певне ставлення до якихось подій чи обставин, та поширюється — ред.), спосіб поведінки — любити себе та інших, бути добрим до оточуючих потрібно робити вірусним. Щоб цей мем поширювався, потрібно було придумати релігію, яка вчила б людей тримати себе в рамках і добре ставитись до інших. Християнство є корисним мемом, якщо ми його ніяк не спотворюємо і практикуємо.
Що таке свято на біологічному рівні?
Свята існували завжди, у дохристиянські часи теж. День скорочувався і сягав свого мінімуму, світ накривала найдовша ніч — абсолютно безнадійний стан. Але потім ставалось диво, день починав прибавляти і це неможливо було не помітити. Таке відбувається щороку і це нам потрібно, бо ми самі циклічні довкола доби й року, природа довкола нас також. Нам потрібне відчуття часу, тому ми відмічаємо свята. Ми створювали їх для того, щоб відчувати час і певну гарантованість, повторюваність. Ми знаємо, що буде найдовша ніч, але ми запалимо вогонь, спалимо опудало, будемо співати й потім нам стане не так страшно.
Як наш мозок сприймає свята?
Було дослідження у Скандинавії, за участю двох груп добровольців, що мали і не мали традицій святкування Різдва протягом 10 років. Коли їм показували картинки, пов'язані з зимовими святами, то у тих, хто святкував Різдво, були дуже радісні спалахи у мозку. Люди бачили образи, які у них пов'язані з очікуванням радісного, хорошого, веселого і вони передчували свято. Їх очікування мозку втілювались. Мозок тих, у кого не було таких традицій, сприймав картинки нейтрально. Звідси можна зробити висновок, що ми самі створюємо собі свято.
Про "новорічні запахи"
Люди розуміють, як працює штучний інтелект, але не розуміють, що він створений за принципами природного інтелекту. Мозок постійно відстежує і фіксує закономірності — "Якщо я відчуваю запах імбиру, кориці й цитрусових, то значить у місті скоро буде пахнути глінтвейн, ми будемо з друзями гуляти". Так у нас починається очікування.
Запахи, які були з чимось пов'язані, закарбовуються разом зі спогадами. Від ділянок мозку, які відповідають за розпізнавання запахів, йдуть нерви до мозку, який розуміє, що це за запахи, передає сигнали далі. Потім сигнал йде в передню кору головного мозку і зрештою до нас починає доходити.
У супермаркетах та торговельних центрах інколи вдаються до маніпуляцій з клієнтами — створюють запахи, які налаштовують людей на святковий настрій. Наприклад, коли люди відчувають запах ванілі, вони стають щедрішими. Таким чином можна трохи маніпулювати настроями.
Чому святковий натовп — стрес для нас?
Коли люди надто близько і їх багато, це сприймається мозком як загроза. Ми не еволюціонували бути в тісному натовпі так довго. До того ж це натовп чужих людей, які не мають до нас стосунку, тому це стрес.
Чи роблять нас щасливими подарунки іншим?
Нас роблять щасливими події, які відповідають нашим цінностям. Ми можемо тішитись вісникам Різдва і подарункам, бо знаємо, що за цим буде радість, довіра, а кохана нам людина буде тішитися. Коли ж ми здогадуємось, що цей подарунок нічого не змінить, він їй не потрібний, то можемо відчувати тривогу і розчарування. Зрозуміло, що в такому разі подарунки не будуть нас тішити.
Чи існують гормони щастя?
Серотонін називають гормоном щастя. Коли він виділяється у кишківнику і циркулює тілом, то впливає на клітини імунної системи. Він ніяк не впливає на мозок, бо не може туди потрапити. У мозку є власний серотонін, який він виробляє. Якщо ж ми просто штучно кудись введемо серотонін, то не станемо щасливими.
Те саме з дофаміном, він виділяється, коли ми на щось очікуємо. Коли ми очікуємо на Різдво, у нас виділяється дофамін в певних нейронних контурах. Те саме відбувається з тренуваннями. Щоб виробити звички, треба привчити мозок, що щось є добрим, тоді ти сам собі даватимеш цукерочку за те, що щось правильно зробив.
Серотонін і дофамін є нейромедіаторами. Серотонін є також і гормоном, але не має щастя ніякого відношення. Окситоцин також. Він виділяється під час оргазму, пологів, хоча це вкрай різні відчуття. Окситоцин виділяється, коли ми відчуваємо "своїх", його також називають "молекулою ксенофобії". Окситоцин також виділяється, коли ми відчуваємо, що хтось явно не зі "своїх". Було багато дослідів з введення окситоцину, щоб ми стали більш люб'язними або навпаки більш зосередженими.
Екстазі, чи MDMA, імітує дію окситоцину на деякі рецептори в мозку, глушить їх. Тому в людей під MDMA спостерігається відкладений оргазм. Під екстазі люди відчувають якусь спорідненість. Навіть восьминоги під МДМА починають відчувати спорідненість, обіймати щупальцями й бути дуже милими, якщо додати цю речовину в їх акваріум.
Без кортизолу ми не можемо прийти вранці до тями. Люди, у яких вранці не виділяється кортизол мають виснаження і професійне вигорання. Адреналін виділяється, коли ми катаємось на гірках, займаємось зимовими видами спорту. Новий рік не має викликати у нас адреналінового приходу.
Чому ми переїдаємо на свята?
Коли ми вживаємо алкоголь, в нас підвищується чутливість тканин до інсуліну. Інсуліну стає більше і все, що ми з'їли миттєво поглинається печінкою і жировою тканиною, тому ми знову голодні. Ми їли, їли, але хочемо ще. Потім ми втрачаємо відчуття контролю, яке має пригнічувати нашу діяльність і просто їмо на автоматі.
Олів'є — зло чи не зовсім?
Насправді в олів'є нічого страшного немає, якщо ми додаємо туди м'ясо, небагато картоплі, свіжі огірки, турецький йогурт і гірчицю замість майонезу. Морква, горошок, маринована цибуля — це овочі, картопля і консервований горошок — крохмаль, сьомга чи курка — це білок. Нічого страшного там немає, просто це може виглядати не дуже естетично. Є якісь асоціації, що це ритуальна страва, яку нам нав'язали в Совєтському Союзі, але насправді це була спроба зробити щось красиве.
Як покращити свій стан на свята?
Ми можемо створювати собі імітацію світанку, яскраве сонячне світло протягом всієї зими за допомогою спеціального освітлення — біле світло, 10000 люксів. Необов'язково запалювати ялинку, можна собі зробити "білий день". Світло і вогонь сприймаються нами так, що ми в безпеці, тварини до нас не підійдуть, ми не змерзнемо. У нас є такі еволюційні прошивки в мозку, які відсилають до минулого.
Фото: pinterest
