Про підсумки 2021 року для церкви
Митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр (Драбинко) відзначив, що кожен рік є складним. Мали дуже гарне спілкування із Вселенським Патріархом, який приїжджав до України на запрошення і президента, і Священного Синоду, і Предстоятеля Помісної Української Православної церкви. Той досвід, який здобуваємо, є по промислу Божому для нас корисним. Мусимо тільки подякувати Богові. Переживали певні труднощі і прикрощі, але цей рік і дарував нам святкування 30-річчя незалежності нашої держави. Через пандемію ми навчилися жити в нових умовах і черпаємо досвід і з минулих століть, коли також були пандемії і люди привчалися жити в нових умовах. Це давало можливість богословському переосмисленню певних речей церковних, це давало можливість для повернення до старих практик, зокрема йдеться про таїнство причастя, таїнство хрещення, поведінку в храмі, яка стає більш акуратною. І хоча людей в період пандемії до храмів ходить менше, але відбувається і катехізація завдяки інтернету.
Про церкву і коронавірус
У Спасо-Преображенському кафедральному соборі у Києві є засоби дезінфекції з першого дня пандемії, є вивіска, що вхід без маски заборонений. Якщо віряни нехтують засобами епідеміологічної безпеки, то їм підкаже священник або попросить одягнути маску охорона. У соборі також зберігається соціальна дистанція. Щоб її дотримуватися і давати можливість парафіянам брати участь у богослужіннях, у соборі проводяться три богослужіння, відбувається літургія в різний час і в різних місцях. У прихожан є можливість не тільки о 9.00 годині приходити, як це було раніше, вони можуть завітати і на сьому годину. Можна проводити богослужіння і на вулиці, але поки календарна зима і на вулиці холодно, то доцільніше проводити їх у храмі. Коронавірус — хвороба, яку не можна ігнорувати, це ворог, який стоїть і чекає, щоб можна було забрати чергову жертву.
Про підтримку вірян у період пандемії
Тим, хто живий, варто убезпечити себе, щоб не стати жертвою коронавірусу. А тим, хто вже підійшов у світ інший, маємо сказати, що ми переступаємо поріг життя і смерті. Смерть — це не безвихідь, ми народжуємося через смерть в життя вічне. Дуже шкода, коли це трапляється передчасно.
У церкві є молитва, є євхаристійне поминання, напроскомідії, коли священник поминає душі спочилих і говорить таку молитву: "Відмий, Господи, гріхи всіх, хто тут поминався кров’ю твоєю чесною, молитвами святих твоїх". Молитва за євхаристією є для душ спочилих надзвичайно корисною і спасительною.
Про церкву і вакцинацію
Всеукраїнська рада церков, до якої входить Православна церква Україна, робила заяву про необхідність вакцинації. Священники показують і власним прикладом потребу вакцинації, зокрема Блаженіший владика Епіфаній вакцинувався. Я сам вакцинувався і закликаю до цього всіх вірян. У нас щеплені всі священники і коли їх запитують віряни про вакцинацію, святі отці кажуть, що потрібно довіряти медикам.
Коли віряни обґрунтовують свою відмову від вакцинації тим, що нібито "як Бог дасть, скільки і буду жити", то згадується анекдот про єврея, який помер і запитує Бога: "Чого ж ти мене не врятував". На що той відповідає: "Я ж тобі три рази допомогу надсилав у вигляді човна, а ти все відповідав, щоб Бог врятує". Не треба звалювати все на Господа, це гріх. Ми маємо чітко усвідомлювати, що Бог рятує людину не без людини. Він не бере нас за комір і не тягне, куди йому захочеться. Він дає нам шлях, по якому ми повинні йти. Він лише розставляє нам на цьому шляху дороговкази. І одним із дороговказів, щоб продовжити цей шлях, є щеплення і послух тим нормам, які Господь сам відкриває людям. Щодо обов’язкової вакцинації деяких категорій професій я ставлюся позитивно під наглядом медиків.
Про річницю Томосу про автокефалію
Сьогодні 3-тя річниця підписання Томосу про автокефалію для Православної церкви України. 5 січня 2019 року Вселенський патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Об’єднаної Православної церкви України. Найдорогоцінніше, що було досягнуто завдяки Томосу — це подолання розколу українського православ’я, що 30 років краяв церковне тіло України. На сьогодні немає розколу, є лише певні релігійні групи різних церковних юрисдикцій. Українська церква визнана фактично третиною православного світу, оскільки із 15 православних церков, 5 із них визнають Помісну Українську православну церкву. Важливість Томосу ще й в тому, що в період війни та протистояння із державою-агресором, в якій знаходиться центр Української православної церкви Московського патріархату, не могло бути далі такого існування речей. Ми не дорікаємо нашим братам із Московського патріархату, але ми просимо, щоб речі називалися своїми іменами. Ми маємо Помісну церкву, Московський патріархат є сукупність єпархії Російської православної церкви в Україні і потрібно, щоб набув чинності закон про перейменування церков, чим вони є насправді.
Як розповів Андрій Юраш, завдяки Томосу в українському релігійному середовищі утвердилися нові реалії існування канонічної традиції. Якщо раніше лунали сумніви, чи зможе Україна запропонувати модель співжиття, щоб ця Помісна церква змогла продемонструвати в усіх виявах як впевненої в собі динамічної структури, то вона це показала. Головний підсумок трьох років — українська помісна церква відбулася. Це дає оптимізм і показує, що Томос був органічним у суспільному житті.
Про візит Папи до України
Як розповів Андрій Юраш, усі сподіваються, що цього року буде зреалізовано візит Папи до України. Поки говорити про певні часові рамки передчасно. З боку Росії та її організацій є спроби зірвати та поставити під сумнів доречність і можливість цього візиту, але динаміка взаємин між Україною та Апостольською столицею є такою потужною, що дозволяє говорити про новий рівень і етап взаємин між двома державами і сподіватися про візит Папи вже цього року до України.
Митрополит Переяславський і Вишневський ПЦУ Олександр (Драбинко) відзначив, що Помісна церква вітає можливий візит Папи. Нещодавно понтифік відвідав Кіпрську та Елладську православні церкви. Ми раді вітати тих, хто приходить до нас із миром.
Про Різдво в Україні
Ми всі розуміємо, що дата Різдва 25 грудня або по новому стилю 7 січня встановлена в четвертому столітті. Вірменська церква святкує Різдво 6 січня разом із богоявленням. Чіткої дати народження Христа немає, дата була установлена Святими отцями як орієнтовна. Ми відзначаємо саму подію, а не конкретну дату. Щодо переходу на святкування Різдва 25 грудня, то не можна розколювати суспільство ще й цим. До того ж, якщо переходити на новий календар, то потрібно змінювати всі свята, до яких прив’язані й чимало світських. Зокрема йдеться про Покрову, яку відзначають у День захисника. Тоді Покрову відзначатимуть не 14 жовтня, а з різницею у тринадцять днів. Можливо, доцільним було б, щоб кожна парафія сама визначила, коли святкували Різдво.
Фото: Українське радіо
