Чому українська влада значно м'якше говорить про імовірне широкомасштабне вторгнення Росії, ніж західні партнери
Головна мета — уникнути паніки серед населення. Я 100% знаю, що військові докладають обстановку, тримають руку на пульсі і розуміються на оперативних загрозах, які можуть виникнути. Я сподіваюсь, що політики будуть дослухатися до військових. Така тактика, з одного боку, прийнятна з точки зору людей, які живуть в Україні, яким насправді хочеться відсвяткувати Новий рік і Різдво та не думати про погані майбутні події. Але це контраверсійне з точки зору наших союзників, тому що наші союзники не дарма б’ють на сполох саме зараз. Росія почала розбудувати інфраструктуру, оперативні напрямки, формувати батальйонно- тактичні групи з 2015-го року уздовж всієї лінії кордону, і це було відомо і американцям, і британцям, бо є супутники і та знімки, які вони робили. Напевно, у 2021 році щось дуже сильно занепокоїло, щось змінилося.
Якщо наші союзники кажуть, що в нас є проблеми, то у нас є проблеми, і ми маємо не спростовувати ці всі моменти. Якщо союзники нам надають допомогу, то ми маємо поважати зусилля, які вони роблять по відношенню до нас. Союзники знають, що в нас вже восьмий рік іде війна, намагаються в межах дипломатії зробити те, що можливо зробити. Але нам напряму кажуть, що завтра ваша держава може припинити існування і може бути повномасштабне вторгнення, а ми сидимо, і в нас уже лишається місяць до цих термінів, які нам пророкували, а це кінець січня.
Про сценарії вторгнення
Зараз найбільш ймовірним є сценарій, що має бути привід. Росіяни готують провокацію, ймовірно, на Донбасі і, можливо, із застосуванням хімічної зброї. Якщо їм не вдасться дестабілізувати ситуацію всередині держави, саме в Києві через черговий Майдан, через переслідування Порошенка, то вони готові вдатися до такої дуже грубої провокації. До цього вони готують і Європу. Другий тиждень не працює найбільший газопровід "Ямал", який поєднує Сибір і Європу. До цього припинялися поставки у газопроводі, який є з Алжиру через Марокко до Іспанії. На україно-словацькому кордоні, де ще один великий газопровід з Росії на Європу, також мінімальні поставки зараз, тобто Росія створює таку ситуацію, аби на кінець січня та на початок лютого Європа потребувала російського газу, і таким чином щоб Європа не мерзла, створюється передумова, щоб вони не втручалися у будь-які події, які Росія захоче реалізувати в Україні.
Щодо техніки, яку росіяни нагнали на всі полігони, створюючи нові бази в місті Валуйки поблизу Харківської області, то там і в Криму техніки на угрупування 250 тисяч чоловік. Підігнати поїздами і перекинути сили для наступу — це два тижні. Тож якщо ми побачимо певні рухи з 13 січня після дипломатичних перемовин, то ми можемо вже розуміти, що фактично цей напад готується дуже ретельно. І період — 4 лютого, тобто відкриття Олімпійських ігор в Китаї. Цю олімпіаду бойкотують лідери багатьох держав світу через питання уйгурів, через етнічні чистки. Тобто вона вже має наліт скандальності. На Олімпійських іграх не буде Росії, тому що Росія дискваліфікована. Там вони виступають під певним нейтральним прапором Олімпійського комітету, і це один з елементів, який Росія теж може використати.
Крім того, в минулому році енергетична криза виникла через Китай. Через Китай ціни досягли найбільших пікових значень. Китай скупив дуже багато енергетичних ресурсів і відповідно ціни зросли. Китаю дуже треба вирішити проблему Тайваню. І просто уявіть ситуацію, коли Росія узгоджує з Китаєм проведення двох кампаній: Китай проводить кампанію в Тайвані, а Росія — в Україні. Це руйнує ліберальний світ. Я думаю, що на додаток до цього може долучитися Іран, який може проголосити отримання ядерної бомби, і недарма вчора ядерні держави оголосили угоду про невикористання ядерної зброї. Я думаю, що фактично це такий тріггер до того, що Іран буде готовий дуже скоро це все зробити. Є ще питання Балкан, які залишаються пороховою діжкою.
На мою суб’єктивну думку, мета Росії — це до 30 грудня 2022 року на сторіччя створення Радянського Союзу відтворити Радянський Союз і підписати угоди, як це було історично. Радянський Союз утворили в 1922 році чотири союзні республіки: Росія, Білорусь, Радянська Україна і Закавказзя. Тобто їм дуже потрібні ці чотири елементи. Щодо Закавказзя, то у росіян є Вірменія або Осетія та Абхазія. На роль Радянської України так звані ДНР та ЛНР не підходять. Їм потрібна Україна з елементами України: з українською мовою, з шароварами та з галушками, тобто з всім, як вони уявляють собі українців. Тобто мета проста — розділити Україну і створити альтернативну країну, яка буде любити Росію. Вони налаштовані на те, щоб насамперед забрати собі Харків і реалізувати умовний "ефект Криму" на лівобережжі України.
Для Росії Україна — це початок. Вони готові далі спробувати балтійські держави. Вони знають, що там у них є потенціал, там є ті, на кого вони можуть покластися. Вони можуть дивитися і далі, тобто вони дивляться на Європу і бачать її слабкість саме через ліберальні моменти. Саме тому вони інвестують в популістів, право- та ліворадикальні партії.
Насправді увесь західний світ під загрозою. Наступний рік — це рік виборів у Франції, де Марін Ле Пен має шанси і розчарування Макроном достатньо серйозні. В Німеччині Шольц і соціал-демократи, з якими набагато зручніше домовлятися, вони більш здатні до діалогу. Там є міністр закордонних справ Бербок, яка може завадити росіянам просувати свою позицію, але вона лише одна фактично на цьому фронті. Туреччина відчуває економічну та фінансову кризу. Ліра падає, і вони зараз рятують себе. Щодо
Штатів, то ще на першій зустріч в Женеві у липні Путін зрозумів, що Байден слабкий і його можна прощупувати далі через певні демократичні запобіжники. Крім того, Америка після Афганістану не хоче нікуди. Тож зараз унікальний політичний ландшафт для Росії, який вони підігріють цінами на газ та нафту і тим, що спробують заморозити Європу і на цьому тлі здійснити те, про що вони мріють — створити умовно Радянську Україну, яка їм дуже потрібна, аби реінкарнувати Радянський Союз, і про це мріє Путін, адже його гештальт не закритий.
Чи є шанси зупинити Росію завдяки нашим партнерам
Зараз партнерам дуже потрібно демонструвати не просто словами підтримку Україні і казати Росії, що якщо щось станеться, то їй зроблять санкції. Для цієї ситуації було б принагідно не просто зброєю підтримувати Україну, якщо нам треба ще навчатися певний період часу, як нею користуватися, а думати про дислокацію підрозділів, зокрема британських, на території України. Я сподіваюся, що ми будемо ставити таке питання, як тільки ми побачимо більш чіткі ознаки того, що Росія вже готується фізично до цього всього. Якщо на нашій землі будуть дислоковані умовні британці чи поляки, бо я б зараз дивився у бік тих союзиків, які мають рішучість для того, аби розгортати тут свої сили, то ці іноземні формування допомогли б з точки зору стримування. І це, напевно, один стримуючий фактор, який ми можемо зараз використати.
Фото: AFP/GETTY IMAGES
