Про що говорили глави США та РФ
"Перші інформаційні повідомлення, як з Москви, так і з Вашингтону, свідчать про те, що обидва президенти першочергово спілкувалися про безпеку в Європі, скупчення російських військ на кордоні з Україною та домовлялися про наступну зустріч, яка, за попередньою інформацією, була запланована на 10 січня 2022 року, але відбудеться 9 січня. Зустріч буде проведена не на рівні президентів, а на рівні їхніх представників.
Також обговорювали можливу зустріч у форматі ОБСЄ. Тому що в контексті розмов про європейську безпеку, без країн-партнерів жодні домовленості, що стосуються їх, прийматися не будуть, — на цьому наполягає США. Ця ж позиція стосувалася й України — її безпекової ситуації та скупчення військ на кордонах.
По завершенню телефонної розмови між Байденом та Путіним, Радник із нацбезпеки США у своєму коментарі заявив, що США фактично окреслили два шляхи розв’язання українського питання: дипломатичний — у ході запланованих січневих переговорів, або ж США будуть готовими застосувати серйозні засоби (у тому випадку, якщо російська сторона піде на недипломатичне розв’язання питання, тобто військове)", — розповіла Ганна Шелест, керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Про що говорили в контексті України
"Хоч раніше вже було заявлено, що у випадку воєнної агресії США не залишаться осторонь, для нас ця інформація не є 100% точною. Оскільки було повідомлення про те, що другий "недипломатичний спосіб" розв’язання питання є зосередженим на стримуванні, у тому числі серйозною ціною та наслідками, якщо Росія вирішить здійснити подальше вторгнення в Україну", — наголосила Шелест.
За словами безпекової експертки, ми розуміємо, що ця розмова була швидше підготовчою для того, щоби окреслити певні позиції. Передусім ці позиції стосуються політики США-Україна:
1. Нічого про Україну не вирішуватиметься без України;
2. Скупчення російських військ біля кордонів України не є тим методом, на який клюнуть США, щоби виконати всі вимоги РФ.
3. Питання європейської безпеки вирішуватимуться не на двосторонніх перемовинах США-РФ, а лише з залученням ОБСЄ чи НАТО.
Про спроби російського шантажу щодо вето на вступ до НАТО Україною
"Станом на сьогодні, позиція США, генерального секретаря НАТО та лідерів європейських держав є такою, що питання вступу України до НАТО не є в компетенції Російської Федерації. Його першочергово вирішуватимуть самі союзники, а також це безпосередньо є право самої України — вирішувати, з ким вона хоче бути.
Ця позиція є вкрай важливою, хоч вона і не говорить про те — буде Україна членом НАТО чи не буде. Але вона є тим лакмусовим папірцем, який чітко позначає — "А хто саме буде визначати — буде Україна членом НАТО чи не буде?" Якщо Україна не стане членом НАТО, це відбудеться не тому, що РФ тисне, а тому, що таке рішення прийме сама Україна, або з якихось причин у певний момент так вирішать союзники.
У цьому контексті слід розуміти, що не всі однозначно дивляться на безпекову ситуацію, яка склалася в Україні. У НАТО прописано, що країна — новий член НАТО має додавати до європейської трансатлантичної безпеки. Якщо хтось із країн вирішить, що Україна не "додає", а навпаки — послаблює, то це може стати причиною неприйняття. Але тут було важливо продемонструвати Путіну, що не його шантаж, заяви та війська є важелем, які впливають на це рішення", — заявила Ганна Шелест, керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Чому РФ ініціювала ці перемовини з США
Той факт, що ініціатором цих перемовин був саме Володимир Путін, є дуже показовим, — розповідає Шелест. Він певною мірою підкреслює те, що США почувають себе більш впевнено, а РФ втрачає терплячість. Путін зрозумів, що вони дуже високо підняли ставки, скупчуючи війська. Після цього вони їх ще раз додатково підняли, демонструючи чернетки договорів, що є безпрецедентно в міжнародній практиці. Потрібно було якось діяти. Вони очікували, що напередодні свят США можуть бути більш поступливими, або ж легко згодитися на перемовини. Тому для пропаганди Путіна, для того, щоби продемонструвати всередині країни, що він є могутнім і з ним рахуються у світі, вони навіть пішли на те, щоби ініціювати таку розмову. Щоби не вийшло так, що світ просто проігнорував ці договори з безпеки, які РФ продемонструвала.
"Ставки, які робила РФ впродовж останнього місяця є результатом неотримання бажаної світової реакції на їхню політику шантажу. Для РФ, логіка тих дій, які ми спостерігали впродовж останнього місяця, є поверненням до жорстких часів Радянського Союзу. Вони хотіли б продемонструвати себе, як певну реінкарнацію СРСР, коли всі світові справи можуть вирішуватися лише за участі СРСР та США. Те що пропозиції щодо європейської безпеки та НАТО вони відмовилися відправляти європейцям, а натомість відправили лише американцям, є чітким свідченням такої політики. Тому для РФ були важливими ці перемовини, щоби розпочати цю дискусію", — наголосила Ганна Шелест, керівниця безпекових програм Ради зовнішньої політики "Українська призма".
Фото: Укрінформ