Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на Сході України домовилася про різдвяне перемир’я в зоні проведення Операції об’єднаних сил. Скільки може тривати таке перемир’я і наскільки воно є реальним?
"Цього разу домовилися про те, про що домовлялися уже понад двадцять разів — про повернення до режиму тиші та припинення вогню.
Востаннє про повне і безумовне припинення вогню домовлялися у липні 2022 року. Ця домовленість неодноразово порушувалася представниками РФ і її воєнізованих формувань.
І ця чергова домовленість про "різдвяне перемир’я", — уже як частина традиції у Мінській тристоронній контактній групі. Ми домовляємося про "різдвяне перемир’я", "шкільне перемир’я", "хлібне перемир’я", — уже й назви відповідні придумали.
Дуже хочеться, щоби на період Нового року та Різдва припинився вогонь та обстріли, й українські військові могли відсвяткувати в мирі.
Але статистика свідчить, що обстріли ніколи все одно остаточно не припиняються. Встановлений режим тиші порушується саме противником", — розповів Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.
Чи стане Україна топ-темою на зустрічі делегації США та РФ 11 січня 2022 року?
"Я думаю, що Україна та участь України в НАТО буде основною темою на цій зустрічі, якій буде присвячено 90% цієї розмови. Оскільки, якщо б України не було, то Путін би її вигадав.
Україна для Росії у першу чергу є виміром внутрішньої політики. На будь-якому заході чи під час пресконференцій Путін обговорює такі теми: "НАТО", "Україна", "ракети привезли", "гіперзвукова зброя" та інші фейки, які не відповідають дійсності та можна нескінченно розвінчувати.
Звісно, що загроза, яка є цілковито вигаданою, нічим не підтвердженою та не аргументованою, буде топ-темою для обговорень.
Російська пропаганда та російське політичне керівництво, на чолі з Путіним, конструюють світ паралельної реальності. Це такий віртуальний вимір, у якому НАТО є біля воріт Росії, а в Україні є гіперзвукова та хімічна зброя, бомбардувальники, Україна ледь не через місяць стане членом НАТО, хоча все це не відповідає реальності. Але російській аудиторії з екранів це все подається, як доконаний факт, як основну для них загрозу. Натомість про соціальні, гуманітарні та економічні питання не варто думати, лише про ілюзорну загрозу зі сторони України.
Якби не наявність ядерної зброї в РФ та постійний шантаж з їхньої сторони, то США не підігравали би РФ. А так, і вони повинні долучитися до цієї дискусії", — пояснив Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.
Про проект закону "Про основи національного спротиву" та про загрозу масштабної ескалації конфлікту з Росією
"Загроза зі сторони Росії є та нікуди не зникала. РФ накопичувала свої війська впродовж останніх 5-6 років, створила дві армії — восьму та двадцяту поблизу кордонів з Україною, здійснює періодично військові маневри, погрожує Україні, тисне на неї, стягує свої війська. Ці маневри використовуються як засіб інформаційно-психологічного тиску, так і як засіб серйозної інформаційної боротьби, шантажу та пресингу.
Українцям безумовно потрібно готуватися до можливої ескалації конфлікту.
Перше, що я би зробив, це проаналізував стан справ у збройних силах: скільки контрактників в Україні продовжили контракт, а скільки — ні. Оскільки статистика свідчить, що понад 50% військовослужбовців після підписання першого контракту відмовляються підписувати наступний.
Впродовж останнього місяця я постійно звертаюся до представників влади: "Зберіться на РНБО, на закрите засідання, обговоріть військову безпеку. Без санкцій, без піару, виключно з робочою метою. Обговоріть оперативні потреби збройних сил: наскільки ЗСУ є забезпеченими та що потрібно робити задля покращення ситуації.
Визначте завдання на наступний рік: заплановану кількість навчань у ЗСУ, необхідне забезпечення для їхньої реалізації, стан з оборонним замовленням, ситуацію зі звільненням з армії та статистику підписання другого контракту, як стимулювати військовослужбовців продовжувати службу в армії тощо.
А також який спосіб збільшити кількість відремонтованої та модернізованої зброї в України".
Вирішивши ці питання, можна буде рухатися далі", — наголосив Олександр Мусієнко, керівник Центру військово-правових досліджень.
Фото: УНІАН
