Причини знецінення ліри
Є кілька причин знецінення ліри. Найперше — це кредитно-грошова політика Ердогана. Експерти вже навіть почали говорити про так звану "ердономіку", тобто абсолютно унікальний стиль проведення грошової політики турецького президента, що полягає у постійному зниженні облікових ставок. Ідея в тому, що за логікою турецького президента, якщо кредити будуть дешевими, тобто облікові ставки будуть постійно знижуватися, то на цьому зароблятиме гроші не банківське лобі, а населення. Ердоган вважає, що така ситуація мала б сприяти розвиткові економіки, швидкому економічному зростанню і стимулювати малий і середній бізнес, який би брав дешеві кредити і розвивав економіку далі. На практиці це не працює, бо є певні закони економічні, які порушені політикою Ердогана.
Така політика призводить до дуже високого рівня інфляції. Дедалі більше втручання президента в економічну політику центрального банку погіршує ситуацію. Зараз долар коштує 17,6 турецьких лір і ціни зростають щодня, це дуже погано впливає на споживача і на турецький бізнес. Для підприємців, у кого є борги в іноземній валюті, переживають непрості часи.
Читайте також: Чи вдасться Україні укласти Угоду про вільну торгівлю з Туреччиною: прогноз експерта
Друга причина, це кадрова політика, зокрема часта зміна керівників центробанку, часта зміна міністрів фінансів не сприяє стабільності і залученню іноземних інвестицій.
Про реакцію опозиції
Усі політичні партії і навіть прихильники правлячої партії роблять достатньо критичні заяви стосовно такої політики Ердогана у фінансовій, банківській і кредитно-грошовій сферах. Головний електорат правлячої партії — великий бізнес, що великою мірою залежить від співпраці з іноземними компаніями і який дуже сильно відчуває на собі коливання курсу долара. Тому є критичне ставлення і нерозуміння продовження такої політики Ердогана і в його прибічників.
Майже всі опозиційні партії об’єдналися у вимозі дострокових виборів, щоб хоч якось зупинити скочування країни в дедалі більшу економічно-фінансову кризу. До того ж ще до падіння ліри певне невдоволення політикою влади існувало у молодого населення, яке складає доволі значний відсоток у Туреччині. На виборах у 2023 році будуть 9 млн виборців, які вперше голосуватимуть і які переважно налаштовані опозиційно через падіння ліри і високий рівень безробіття.
Читайте також: Ердоган погодився приїхати в Крим? Ні, але Кремль видає бажане за дійсне
Якщо говорити персонально про політиків, то рейтинги найвищі залишаються в Ердогана, але якщо говорити про політичні сили, то спостерігається надзвичайно стрімке падіння підтримки влади.
Про ймовірну політичну кризу
Об’єктивно наслідки валютної кризи можна буде побачити в опитування через місяць-два. Ймовірно, що показники підтримки влади впадуть ще більше. Якщо говорити, хто може скласти конкуренцію Ердогану, то найперше на думку спадають представники головної опозиційної партії — Республіканської народної партії та її лідер Кемаль Киличдароглу і мер Стамбула Екрем Імамоглу. Нині опозиція нарощує потенціал.
Ще один тренд — створення нових партій із кола колишніх соратників Ердогана, які також перебувають в опозиції. Йдеться про колишнього міністра закордонних справ Ахмета Давутоглу, який створив консервативну Партію майбутнього. І ще утворився ліберальний осередок колишнього віце-прем’єра — Партія демократії і прогресу.
Про українсько-турецькі відносини
Якщо зміна політичної команди у Туреччині відбудеться, то у відносинах України і Туреччині буде певний перехідний період, упродовж якого спільні проєкти, зокрема і в оборонній сфері, продовжуватимуться, але така висока динаміка політичного діалогу, яка досягнута станом на зараз, очевидно спадатиме. Ще один момент, на який Україні варто звертати уваги — різне бачення взаємин із Заходом і зокрема з Європейським Союзом та НАТО. У кожної партії в Туреччини є свій порядок денний щодо відносин із Заходом.
Про вибори 2023 року у Туреччині
Наступні планові вибори і президентські, і парламентські в Туреччині відбудуться в 2023 році. І цей ювілейний рік — це сторіччя заснування республіки. Ердоган, звісно, хотів би тріумфально виграти ці вибори та відзначити 20-річчя перебування у владі.
За нинішньою поведінкою Ердогана слідує, що на поступки він іти не збирається щодо монетарної політики. Для нього боротьба з так званим банківським лобі — справа честі. Він не один раз заявляв, що діє в інтересах населення Туреччини. Навіть більше, день тому, коли очікувалося, що Центробанк відмовиться від чергового зниження облікових ставок, цього не відбулося.
На цьому тлі і на тлі заяв великих компаній може відбутися певна пауза політики Ердогана, щоб вирівняти ситуацію, оскільки якщо таке відбуватиметься і далі, то криза фінансова переросте у політичну. Ймовірно, на новорічні свята буде певне завмирання монетарної політики. З нового року треба очікувати певних м’яких кроків з боку Ердогана щодо налагодження та вирівнювання ситуації у рамках тієї політики, яку він вів досі.
Фото: wikimedia.org