Які помилки були найпоширенішими
Найпоширенішими помилками були саме помилки пунктуаційні. Більшість із них підпадали під ту нашу вибірку, яку ми не враховували як помилки, тому що там могли бути варіанти, скажімо, ми якісь частини в реченні можемо виділяти тире з обох боків, а можемо виділяти комами. Тому якщо хтось бажає покращити володіння українською мовою, то я б рекомендувала ще раз прочитати правила, які стосуються, наприклад, відокремлених членів речення, бо тут пунктуаційних помилок було найбільше.
Якщо говорити про орфографічні помилки, то найчастіше траплялися дві помилки, які стосуються нового правопису. Оскільки ми маємо зараз перехідний період, який ще не завершився, тому ми це не рахували як помилку. Тепер за новим правописом слова із частинкою пів пишуться окремо, якщо це іменник, наприклад, пів життя. Також слово псевдокитайський більшість людей написали через дефіс за старими правилами, але за новим правописом елемент псевдо пишеться разом. Чомусь складним видалося слово оніміння, а також написання синтагми не з побожним. Багато помилок було в словах до решти та дощенту. Але мене порадувало, що, наприклад, слово млистими, яке не дуже поширене у щоденному вжитку, в основному всі написали правильно.
Читайте також — 21-й Радіодиктант національної єдності. ТЕКСТ
Якою була методика перевірки
Етап перший — це сортування листів, які надійшли, тому що часто буває, що в одному електронному листі не один диктант, а кілька. Тому треба було все це вивантажити та відсортувати. Бувало таке, що в листах ми отримували не диктанти на перевірку, а зображення, рекламу тощо, і це треба було відсіяти.
Потім за методикою ми розробляємо саме підхід перевірки, зокрема якісь моменти ми не рахуємо за помилку, оскільки або під час авторського читання були якісь зміни чи певне інтонування, або тут є якісь варіації у правописі. Ми вичитували кожен диктант, але методика полягала в тому, що коли ми від початку диктанту знаходили уже чотири і більше помилки, то далі до кінця текст можна було недочитувати. Завдання полягало в тому, що з диктантів, які потрапили на перевірку, треба було вибрати тексти без помилок, з однією помилкою та з двома помилками. Були ще диктанти, написані латинкою, тобто український текст люди транслітерували латинськими літерами, бо писали з інших країн, і ми теж перевіряли такі тексти, знаходили помилки та розбирали різні почерки.
Після вибирання текстів без помилок, з однією та двома помилками, далі йде сортування і укладання переліків. Якщо ви плануєте писати диктант наступного разу, пишіть обов'язково ваші контактні дані, зокрема адресу та телефон, адже так легше буде з вами комунікувати, якщо ви напишете диктант добре.
Читайте також — Підсумки 21-го Радіодиктанту національної єдності. Оголошення імен переможців
Тексти перевіряли люди, які фахово працюють з мовою. Багато з них працюють або працювали старшими екзаменаторами в Центрі тестуванням, перевіряючи твори ЗНО. Коли ми починаємо перевірку, ми завжди між собою спілкуємося і проговорюємо, наскільки важлива ця місія, яка на нас лягає. Ми бачимо за кожним текстом людину. Ми начебто відчуваємо через простір, як людина старалася, як вона писала, які думки відчувала. Ми домовляємося, що якщо трапиться, що на перевірку потрапить робота людини, яку ми знаємо, то ми таку роботу не перевіряємо і передаємо комусь іншому, аби не було конфлікту інтересів. Для нас репутація дуже важлива, і ми дбаємо про те, щоб жодна робота не втратилися і щоб все було чесно та прозоро.
Яких листів було більше: в конвертах чи електронних
Електронних було в рази більше. У паперовому форматі надійшло лише 1824 листи, але в кожному конверті не завжди лежав один текст диктанту. Ми дуже-дуже хотіли б подякувати людям, які під час етеру писали диктант швидко-швидко на чернетці, а потім переписували начисто, щоб нам, напевно, легше було розібрати почерк.
Про тенденцію у супровідних текстах електронних листів
У текстах люди писали про те, як вони відчувають єдність через написання диктанту. Люди вбиралися в святковий національний одяг, коли писали цей диктант, і надсилали нам світлини, вірші та дитячі малюнки. Мені запам'ятався лист Юлії Пирогової, яка написала, що "нехай сьогодні мережею несеться хвиля невдоволення щодо швидкості читання паном Андруховичем та дещо не логічних пауз під час диктанту, але це ще один привід перевірити себе на внутрішнє чуття мови". Люди писали про те, що вірять, що цим самим захищають рідну мову, бережуть Україну, об'єднуються. Цього року було набагато менше негативних коментарів у супровідних листах, ніж минулого року. Наразі диктант пишуть не тільки в закладах освіти, а люди різних професій, які іноді не мають відношення до освіти, але вони вважають, що це почесна місія долучитися і написати диктант.
Фото: Українське радіо
