Як світові видання реагують на дії Росії?
Накопичення військ Російської Федерації на кордоні з Україною викликало занепокоєння урядів багатьох держав, а також прикувало до себе увагу безлічі засобів масової інформації. The Washington Post із посиланнями на американську розвідку пише, що Росія закладає основу для широкомасштабного військового наступу на Україну, що може статися вже на початку 2022 року. Згідно з джерелами видання, Росія залучить 175 тисяч військовослужбовців, а також бронетехніку та артилерію. Близько половини цієї кількості військ вже розгорнуті поблизу українсько-російського кордону. Їх перемістили туди упродовж останнього місяця.
Британське видання The Guardian пише, що Путін розглядає прагнення сучасної України на тісніші зв’язки з ЄС і НАТО як зраду. Проте зближення України із Заходом, схоже, щиро лякає його, адже це може становити загрозу для Росії. Поразка США в Афганістані, можливо, переконала Путіна, що чергова авантюра в Україні принесе позитивні дивіденди. Загроза для України полягає в тому, що США планують покарати Росію економічними та іншими засобами, якщо вона нападе на Україну, проте відкритої військової відповіді не буде. НАТО не прийде на допомогу, ширшого конфлікту не буде. І Путін про це знає.
Фото: bild.de
Німецьке видання Bild оприлюднило карту можливого вторгнення Росії в Україну. Згідно з нею вторгнення проходитиме у три фази. Очікується, що на початку 2022 року Росія завдасть удару з Криму, через окуповані території на сході, а також з півночі. Експерти резюмували: якщо такий сценарій втілять, Росія може захопити дві третини території України. Карта та викладені подробиці про можливе вторгнення засновані та оцінках представників НАТО та служб безпеки, які могли ознайомитися з деякими із можливих планів нападу Росії.
Фото: bild.de
Про цілі Путіна
Для Путіна важливі перемовини саме на рівні зі Сполученими Штатами. За сім років російсько-української війни Путін намагався перевести вирішення ситуації з Україною у діалог "Вашингтон-Москва". Нині більшість поступок він хоче не від Києва, а від Вашингтона. Від США дуже важливо було б почути під час розмови такі слова, аби Путін зрозумів ціну вторгнення, що для нього такий крок буде невигідний і матиме важкі наслідки.
Ймовірно, тему "Північного потоку-2" Путін під час розмови не обговорюватиме, бо він планує тиснути на Німеччину та європейські країни в цьому питанні. Про виконання Мінських домовленостей Путін може говорити у загальних фразах. А от щодо пакту Європейської безпеки щодо нерозширення НАТО на схід — то це не нова ідея. Москва вже виступала з нею 2008 року. Тоді це була ініціатива тодішнього президента Росії Медведєва. Але всі країни ОБСЄ сказали, що їх цілком влаштовують наявні домовленості: і Гельсінські угоди, і Віденський документ. Цей проєкт залишився нереалізований.
Читайте також: Експерт про Зовнішні Сили України та їхню готовність протистояти Росії у повномасштабній війні
На сьогодні теоретично Путін може досягти того, що американці погодяться почати певний діалог про гарантії безпеки в Європі. Путін не каже напряму про розширення НАТО, а говорить, що хоче гарантій, що НАТО на них не нападе.
Про формат перемовин
Добре, що перемовини організували у форматі відеоконференції, а не телефонної розмови. Це передбачає візуальний контакт, а це дає змогу краще побачити настрої обох сторін. За змістом, якщо згадати Женевську зустріч між Байденом і Путіним пів року тому, то важливе не підписання певних документів, а мають значення принципові домовленості або визначення принципових позицій, які у разі потреби потім можна буде зафіксувати на папері. Але з огляду на рівень нинішньої кризи і чого саме вимагає Росія, то зрештою письмової домовленості бути не може.
Про "градус" розмови
За даними американського видання Bloomberg, держсекретар США Ентоні Блінкен та глава МЗС Росії Сергій Лавров влаштували гарячу суперечку щодо України на полях саміту членів Ради міністрів закордонних справ ОБСЄ у Стокгольмі. Інцидент трапився під час неформальної вечері 1 грудня у присутності десятків колег, коли США і їхні союзники говорили про можливі санкції, щоб протистояти загрозі ймовірного вторгнення в Україну.
.jpg)
На фото: Ентоні Блінкен і Сергій Лавров (gpb.org)
Теоретично підвищені тони під час розмови можливі і між Байденом і Путіним, хоча це наврядчи станеться. Міністр закордонних справ Росії Лавров останнім часом став дуже емоційною людиною і готовий різко відповідати. Путін не настільки емоційна людина. До того ж, коли йде розмова через перекладачів, це також дозволяє знизити запал у разі потреби. Але однозначно розмова між Байденом і Путіним буде дуже важкою, це видно і по настрою Байдена. Коли його запитували журналісти біля літака про Україну, він доволі різко відповідав щодо червоних ліній. Було видно, що він не любить, коли на нього намагаються тиснути "кегебешними" методами.
Про розмову Зеленського і Блінкена
Володимир Зеленський провів телефонну розмову з держсекретарем США Ентоні Блінкеним напередодні відеоконференції Байдена і Путіна. У Твіттері глава української держави написав, що сторони домовилися продовжити спільні та скоординовані дії.
Те, що така розмова відбулася перед відеоконференцією очільників Вашингтона і Москви, це вкрай важливо. Це свідчить, що американці на зустріч йдуть підготовленими, узгодивши позицію з Україною і поінформувавши нас про основні тези.
Про військову допомогу Україні від союзників
Військова допомога з боку США Україні відбувається. Цьогоріч Київ отримав декілька фінансових і матеріальних траншів. Півтора місяця тому США передали три партії військової допомоги літаками, тиждень тому прибули до портів Чорного моря два патрульні катери типу "Айленд". Військова допомога від Вашингтона не лише продовжується, а щодо окремих статей ще й збільшується.
Читайте також: Виконання Україною Мінських домовленостей дасть карт-бланш Росії у питанні так званих "ДНР та ЛНР" — політологи
Інше питання, якщо станеться широкомасштабний напад, то все залежатиме від годин. Для України важливі розвідувальні дані, які мають Сполучені Штати, і супутникові знімки, бо в сучасній війні наявність інформації є вкрай важлива, а оперативна якісна інформація вдвічі важливіша.
Щодо військових інструкторів, то вже на сьогодні на території України є тренувальна американська, британська і канадська операція, йдеться про десятки і сотні інструкторів, які готують українські підрозділи.
Про захищеність українських кордонів
Росія може використовувати Чорноморський напрям, упродовж літа там було скупчення різноманітних військових кораблів. Присутність кораблів НАТО є вкрай важливим для патрулювання, контролю і недопущення загострення. За міжнародною конвенцією у нейтральних водах кораблі НАТО можуть перебувати не більш як 21 день, тому відбувається постійна ротація.
На західних кордонах України — дружні для нас держави. Румунія, Польща, Словаччина дуже чітко розуміють, звідки може йти загроза і самі до неї підготовлені. Угорщина хоч і блокувала свого часу українські переговори з НАТО через питання національних меншин, але з іншого боку щодо всіх ключових безпекових питань Угорщина дуже чітко підтримувала українську позицію, тому Угорщина не є ризикованою країною для нас як Білорусь.
Фото: REUTERS
