Про перспективи прямих перемовин Президента В. Зеленського з В. Путіним та сенс їхнього проведення
"Я вважаю, що не варто проводити перемовини з В. Путіним без міжнародних посередників. Не лише тому що не буде модераторів у процесі самих перемовин, але й тому, що не буде політичних та дипломатичних гарантій тиску на Росію після цих перемовин. Якщо за столом перемовин не буде нікого, окрім України й Росії, то вимагати від наших західних партнерів будь-якої підтримки: від санкцій, до політичного чи дипломатичного тиску, а тим паче оборонної співпраці — буде марно. Я думаю, що частина західної політичної еліти (Франція, Німеччина, США) зітхне з полегшенням, якщо Україна самостійно ініціює прямі перемовини й піде на них, позаяк частина проблем та навантаження з плечей Заходу буде знято.
Проте, сьогодні я не бачу ініціативи зі сторони Росії, щоби погодитися на прямі перемовини з Україною. І бажання Росії поспілкуватися щодо України з Вашингтоном є не продиктоване переконаннями, що Вашингтон "керує Україною", а тому, що він є тим центром ухвалення рішень, з яким Росія хоче бути нарівні та ділити сфери впливу на міжнародній арені, зокрема і в Східній Європі", — розповіла Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду Демократичні ініціативи імені І. Кучеріва.
За слова експертки, головний ризик таких заяв В. Зеленського полягає не в тому, що ми ставимо під сумнів сьогоднішній формат перемовин, коли є присутніми міжнародні посередники. А в тому, що сьогодні Путін не погоджується на прямі перемовини з Україною, але є перспективи, коли Росія може погодитися на них за декілька місяців чи за півроку-рік. Тоді, коли вона максимально створить нові дискомфортні умови для України.
За сьогоднішньої динаміки конфлікту на Донбасі, В. Зеленський не має підстав для того, щоби йти на широкі компроміси з Росією. Але якщо Росія максимально затисне Україну в нові дискомфортні переговорні обставини, то вона буде в сильнішій переговорній позиції, ніж сьогодні, і з більш серйозної позиції уже вимагатиме поступок від України. Тоді Путін може погодитися на ці перемовини з В. Зеленським.
Про заяву Міністра закордонних справ РФ С. Лаврова, щодо того, що Україну слід змусити до виконання Мінських угод та отримання так званими "ватажками ДНР/ЛНР" партійних квитків "Єдиної Росії"
"Росія реалізує концепцію "повзучої інтеграції" територій так званих "ЛНР/ДНР" до економічної й політичної системи Росії. І на фоні браку прогресу в переговорах, коли Росія робить усе можливе, щоби "вбити" Нормандський формат, вона паралельно з цим максимально намагається перетягнути під себе ці території. Зараз там діє так звана "гуманітарна програма", нібито задля економічного розвитку тих територій. Відбулося збільшення майже втричі фінансування, триває паспортизація, відбуваються адміністративні й політичні процеси — Росія робить усе, щоби мати максимальний вплив на ці території. Тому, що маючи цей вплив, і вимагаючи від України виконання хоч якихось пунктів Мінських домовленостей, РФ зберігатиме за собою можливість впливати на всі процеси на цих територіях.
Відтак, навіть, якщо Україна виконає зі своєї сторони усе, до чого зобов’язують її Мінські домовленості, то це все одно нічого не дасть, а то й призведе до ще гіршого результату в сьогоднішніх умовах, ніж декілька років тому. Позаяк сьогодні Росія має неабиякий вплив на все, що відбувається на територіях так званих "ЛНР та ДНР", — наголосила Марія Золкіна, політична аналітикиня Фонду Демократичні ініціативи імені І. Кучеріва.
Про висловлення ультиматуму Путіна країнам НАТО щодо нерозширення НАТО на Схід (мова йшла про Україну і Грузію) та чого очікувати українцям від запланованого відеодзвінка між Путіним та Байденом 7 грудня
"Я вважаю, що дзвінок між Путіним та Байденом стосуватиметься другорядних питань. У Женевському форматі російська та американська сторона готують їх уже декілька місяців. Ця зустріч насправді була заздалегідь запланованою і всі розуміли, що вона відбудеться.
Питання України торкнуться обидві сторони. Обговорять. Але швидше за все жодних вагомих рішень висунуто не буде.
Для Росії ця зустріч є важливою, щоби означити, що "червоні лінії", які для неї малюють, вона виконувати не буде, а саме визначатиме вектор власної політики.
Вона потрібна Росії, щоби показати, що хоч ми й порушуємо визначені для нас "червоні лінії", ви все одно будете з нами зустрічатися і спілкуватися", — зазначив політолог Олег Саакян.
За його словами, для Росії український суверенітет — це екзистенційна загроза існуванню Росії. Відповідно, її сьогоднішній політичний режим рухається на антиукраїнських рейках. Це "ідея Х". І раціональна й ірраціональна. Чим сильнішою і більш розвиненою ставатиме Україна, це відбуватиметься завдяки імперській Росії. І РФ це добре розуміє. Ми повертатимемо своє історичне, культурне, економічне надбання та витіснятимемо Росію на світових ринках. Тому вони грають на знищення України.
Фото: BBC.com
