Бюджет: яким буде наступний рік?
"Те, що бюджет вже прийнятий – це позитив. Адже він має маяки для місцевих рад, аби вони до нового року також встигли свої бюджети сформувати. Для цього необхідний певний час, тому Бюджетний кодекс й передбачає, що друге читання має відбутися не пізніше кінця листопада, а третє (за необхідності) – не пізніше перших чисел грудня. Бюджет в цілому має бути прийнятий в першій декаді грудня для того, щоб місцевим радам залишилося 20 днів для того, щоб прийняти бюджети на наступний рік", – розповів Олег Пендзин.
Разом з тим, за словами експерта, в бюджеті на 2022 рік перевищені граничні цифри бюджетної декларації, яка була прийнята на три роки. Це свідчить про те, що Україна її не виконує: "Коли ще приймали бюджетну декларацію, я мав достатньо серйозну критику з приводу цього. В цивілізованих країнах, коли приймається бюджетна декларація на три роки, тобто здійснюється середньострокове бюджетне планування, влада дає сигнал, чого бізнесу чекати три роки. Тобто влада бере на себе гарантії того, що вона не буде переглядати умови ведення бізнесу, податкового законодавства. Гарантує, що найближчі три роки будуть такі правила гри. Ми ж радісно приймаємо бюджетну декларацію і тут же починаємо приймати 5600 (про внесення змін до Податкового кодексу – прим.ред.), який докорінно змінює правила гри в економіці, податковій системі і збільшує очікувані надходження від бізнесу на 50 млрд гривень. І збільшення дохідної частини – це і є наслідок вчорашнього прийняття проєкту закону".
"В податковому законодавстві є вимога неможливості зміни податкових умов раніше, ніж за півроку від моменту їх прийняття. А в нас прийняли закон, який вступає в дію з 1 січня. Й в бюджеті 2022 року вже передбачено плюс 51 млрд гривень", – зазначив Пендзин.
Що змінює скандальний закон 5600?
"Депутати повністю поміняли підхід до другого читання. Йдеться про встановлення китайських індексів цін на руди. Це достатньо активно обговорювалося і було підтримано комітетом. Відтак при розрахунку ренти не буде враховуватися вартість логістики від українських портів до китайських. Це мало би зменшувати десь на 10 % вартість бази нарахування ренти. Але в процесі другого читання було прийнято рішення повернути цю норму. По суті сьогодні ця норма однозначно збільшує рентні платежі до державного бюджету від видобувних підприємств, в основному з видобутку руд. Йдеться про Ахметова і Живаго", – пояснив економіст.
Також законопроєктом 5600 повністю змінено порядок оподаткування виробництва курятини і яєць: "Тепер такий бізнес позбавлений права оподатковуватися за спрощеною системою і тепер ці виробники будуть вимушені платити податок на прибуток. А в реальній дійсності за минулий рік вони отримали 400 млн гривень доходу, тому оподатковувати буде з чого. Тому йдеться й про інших олігархів, крім Ахметова, які достатньо добре себе почували при минулій системі оподаткування".
"Проте якщо говорити про аграрну переробку, то ми заплатимо за всі підвищення в кінці-кінців з власної кишені, йдучи в магазин. Це опосередковано стосується й бізнесів інших олігархів в енергетичному напрямку. Незважаючи на те, що населенню сьогодні тарифи по електриці регулює держава, встановлюючи надвисокі тарифи для української промисловості, все це опиняється в ціні товару, який ми купуємо в магазинах", – зазначив Олег Пендзин.
Про прогалини бюджету на 2022 рік
"В бюджеті немає економічного паспорту українця. Закон на сьогоднішній день не прийнятий і коли він буде проголосований, мабуть, будуть внесені зміни до державного бюджету на наступний рік. Також там немає грошей і по енергореконструкції багатоповерхових будинків, про що говорив президент, й грошей на кредити під 5 % на нерухомість", – наголосив експерт.
На думку Пендзина, основним поясненням депутатів буде те, що вони не встигли внести свіжі ініціативи президента в бюджет.
"Також в бюджеті "зашита" надзвичайно велика проблема, яка називається "прожитковий мінімум". Від нього залежать 150 інших платежів з державного бюджету. Йдеться й про допомогу на дітей, допомогу по безробіттю, інвалідності. Прожитковий мінімум в бюджеті складає 2500 гривень, при тому що в Мінсоцполітики для працездатного населення його встановлено на рівні 5300 гривень. Тобто в бюджеті закріплено вдвічі менший прожитковий мінімум. А це надзвичайно погано, адже тоді про соціальну спрямованість говорити не доводиться", – пояснив експерт Економічного дискусійного клубу.
Які оновлення закону 5600 торкнуться не лише олігархів?
"Законом вводиться мінімальне податкове зобов'язання, яке визначається по кожному гектару землі. Коли ви користуєтесь землею, у вас складаються певні платежі, які ви сплачуєте. Тепер по кожній землі буде встановлено мінімальне податкове зобов'язання. Якщо це мінімальне податкове зобов'язання буде більшим, ніж те, що ми платите, ви маєте доплатити цю різницю", – розповів експерт.
Також, як додав Пендзин наостанок, буде оподатковуватися й кожна третя квартира, продана протягом року фізичні особі. Ставка складатиме 18 %: "Тобто якщо ви продаєте три-чотири квартири, то третя і четверта будуть оподатковуватися під 18 %".
Фото: Главком
