Чи справді необхідний прямий діалог з Росією для закінчення війни?
Дійсно, необхідний. За квазіутвореннями ЛНР та ДНР стоїть Російська Федерація. Відповідно, без прямих перемовин з нею будь-яке врегулювання військового конфлікту за участі російських військових неможливо. Ведучи прямі переговори з РФ, ми відсікаємо можливість де-юре і де-факто визнання так-званих ЛНР та ДНР. Власне в цьому і полягає план Росії. Не випадкова заява Пєскова про те, що Україні треба врегульовувати внутрішній громадянський конфлікт.
Росія хоче посадити за стіл перемовин безпосередньо Київ, Луганськ та Донецьк і таким чином вивести себе за рамки перемовного процесу. Не випадково Росія позиціонує себе як посередник, а не як сторона-учасник конфлікту. Натомість зміна цієї парадигми, а саме безпосередні перемовини з РФ, підкреслять її статус учасника військового конфлікту. Росія категорично проти цього. Але, менше з тим, без прямих переговорів неможливе припинення війни.
Це — не військовий конфлікт і неможливий обмін військовополоненими. Нагадаю, на територі Росії та окупованого Криму у буцегарнях знаходяться українські громадяни. Якщо ми позиціонуємо чи заявляємо про те, що перемовини неможливі, то кидаємо на призволяще тих в’язнів, які відбуватимуть свої великі терміни покарання в умовах недопуску до себе ні представників Червоного Хреста, ні інших правозахисних організацій.
Чи можлива така зустріч між Володимиром Зеленським та Володимиром Путіним?
Росія не позиціонує себе як сторону конфлікту. Головним є ті червоні лінії, які встановив Кремль. Перша червона лінія — відсутність діалогу щодо деокупації звільнення Криму. Росія вважає крим частиною суб'єкта РФ, федеральним округом. Відповідно, будь-які розмови з приводу деокупації та звільнення Криму виносяться за дужки перемовин. До речі, у сьогоднішньому посланні президента прозвучала теза про те, що Кримська платформа отримає статус міжнародної організації. Це — чи не вперше за 8 років, коли питання деокупації Криму повернуто на подібний міжнародний рівень.
Друга червона лінія — наполягання Росії на перемовинах між Києвом, Луганськом та Донецьком. Кремль намагається представити загарбницьку війну внутрішнім конфліктом. Я хотів би звернутися до президента з планом повернення РФ в перемовний процес. На мою думку, указом президента варто помилувати двох вже засуджених учасників незаконних формувань: літніх людей чи жінок і без попередніх умов безпосередньо передати їх Росії, ламаючи тим самим тези РФ про обмін — як про гуманітарний акт жесту доброї волі з боку саме Росії.
Потрібно переходити від оборонної тактики, яку ми демонстрували останні роки, в наступальну. Не дарма Лавров зауважив, що в останні 2 роки Україна стала більш нахабніше вести себе по відношенню до Росії. Для мене — це визнання того, що Росія починає нервувати, здавати позиції і намагається розхитати ситуацію не тільки зовні, а й зсередини України. Українцям необхідно об'єднатися перед загрозою зовнішньої інтервенції. Україна має продемонструвати, що бореться за повернення окупованих територій і відновлення повного суверенітету над окупованими територіями.
Читати далі: Виступ президента у парламенті: чи почули українці відповіді на свої питання? Аналізує експерт
Про міжнародну підтримку Україні
Йдеться не тільки про перемовини Байден-Путін, але й про відновлення можливого формату безпосередніх перемовин між Росією та США. Відповідно, вже є заява пані Нуланд про те, що російській стороні запропонований подібний формат. Пєсков відповів, що Росія нібито й не проти такого формату, але, з іншого боку, розглядає таку пропозицію як тиск США на Росію, з метою визнати її стороною конфлікту.
Туреччина запропонувала себе в якості партнера в перемовинах між Росією та Україною. Це теж викликало досить нервову реакцію Кремля, адже йдеться про прямі перемовини Київ-Москва, без так-званих квазіутворень.
Велика Британія запропонувала військову допомогу: направлення військового контингенту у кількості 600 вояків.
Швеція запропонувала аналогічну військову підтримку Україні в моменті відстоювання національних інтересів. І це свідчить про єдину згуртовану позицію колективного Заходу перед обличчям можливої військової інтервенції з боку РФ.
США заявили про поглиблення військово-технічної співпраці з Україною та категоричне несприйняття окупації Криму і східних територій України.
Про відносини України з Білоруссю
Лукашенко намагається втриматись при владі. І на тлі єдиної позиції країн Заходу він намагається отримати будь-яку підтримку з боку РФ. Тому заяви Лукашенка я вважаю виключно популістичними. Не варто знову піднімати антибілоруську хвилю в українських ЗМІ, адже економічні відносини між нашими країнами сильні. Ми отримуємо з Білорусі вкрай важливу електроенергію, яка дає можливість знизити залежність від олігархічних рук, які диктують свої умови на енергетичному ринку.
Також отримуємо до 60% паливно-мастильних матеріалів. Якщо ми зараз оголосимо розрив усіх зв'язків з Білоруссю, то завтра українські танки не буде чим заправляти.
Також отримуємо до 40% бітуму на будівництво українських доріг. Це — перелік досить великий і Україна не може напряму закуповувати ці ресурси в інших країнах.
Фото: president.gov.ua