Про підручник
Видання "Голодомор 1932-1933 рр. Геноцид української нації" висвітлює передумови, обставини та наслідки голодомору 1932-33 рр. та масових штучних голодів 1921-23 рр. і 1946-47 рр. у широкому історичному контексті української та всесвітньої історії. Автори подають ґрунтовний фактологічний матеріал, поєднаний з аналітичним осмисленням різних аспектів злочинів комуністичного тоталітарного режиму.
Співавторка посібника, директорка Інституту досліджень Голодомору, докторка історичних наук Світлана Маркова розповіла, що підручник для учителів складається із 19 розділів. Його авторський колектив — 14 науковців, із них 6 науковців — доктори історичних та юридичних наук. Це ґрунтовна праця, що писалася тривалий час. Посібник пройшов апробацію у школах, співавтори спілкувалися з учителями, зокрема це Хмельницька гімназія №1 імені Володимира Красицького, Хмельницький торговельно-економічний фаховий коледж Київського національного торговельно-економічного університету. Апробація проходила понад рік. Автори збирали відгуки від вчителів, наскільки посібник буде складним та як його сприйматимуть діти.
Читайте також: Спецпроєкти Суспільного радіо до Дня пам’яті жертв голодоморів
Посібник містить документи, фотографії, статистику та мапи, що доповнюють історичний наратив. Видання охоплює широкий спектр тем, які розкривають передумови, хід та наслідки злочину.
Видання сприятиме формуванню в школярів загальнолюдських та національно-державних цінностей, громадської відповідальності, нетерпимості до порушення прав людини, активізації бажання брати участь у розбудові громадянського суспільства та правової соціальної української держави. Учителі можуть отримати навчальний посібник «Голодомор 1932-1933 років. Геноцид української нації» цілком безкоштовно.
Про викладання теми голодомору у школі
"Дехто говорить про те, що це травматична тема, це справді так, але це реальна тема і без того, щоб зрозуміти, як ми пройшли це минуле останні 100 років, які події вплинули на формування української нації і формування української держави, ми не можемо від дітей приховати цю ситуацію, бо дитина, виходячи зі школи має стати повноправним членом суспільства і власне розуміти все, що відбувалось. Тему голодомору не можна обходити в школі", - вважає історик і викладач Андрій Мельник.
"Якщо ми не будемо розповідати нічого травматичного, що було реально в нашій історії, то тоді подують вітри і ми будемо хилитися в ту чи іншу сторону і дерево зламається. Так іноді роблять і деякі батьки, коли надто оберігають дітей, а коли вони виходять у світ, то можуть легко зламатися. Так само і в сім’ї, і на рівні держави треба обов’язково говорити про голодомор", - впевнений доктор психологічних наук Андрій Маслюк.
На думку Андрія Мельника, говорячи про страшні речі, які відбувалися в 1932-33 роках, треба доносити до дітей, що зрештою українці вижили і змогли це пережити. Коли говорять про смерть і канібалізм, іноді не акцентують увагу на тому, що ці історії розповідають люди, які вижили. Варто розповідати, що ми вижили і вистояли, змогли перебороти, перемогти попри весь жах, змогли зберегти свою ідентичність, національну пам’ять і сьогодні маємо свою державу. Дитина повинна зрозуміти, що відбувались жахливі речі, але це історія про те, як незважаючи на все ми перемогли.
Читайте також: Голодомор не лише вбив мільйони селян, а й знищив зв’язок між поколіннями
На думку психолога Андрія Маслюка, тему геноциду треба подавати поступово і батьки так само мають долучатися до цього. Основною тезою мають стати позитивні речі, що українські перемогли, а не негатив.
Андрій Мельник впевнений, що дітям 5-6 класів складніше пояснити тему голодомору. Їм швидше треба повідомити факт і описово про це поговорити. Зі старшими учнями 8-10 класів уже можна говорити про причину голодоморів, пояснити, що причиною не є засуха чи неврожай, а злочини радянського режиму з метою знищити нашу національну пам’ять і ідентичність.
"У самій розповіді дітям має буде закладений принцип надії, що ми вижили попри все і на нас чекає добре майбутнє. Наші діти дуже розумні, не думайте, що вони чогось не зрозуміють. У цій розмові про голодомор важливо бути відвертим з урахуванням вікових особливостей", — каже Андрій Маслюк.
Фото: holodomormuseum.org.ua
