Хто може увійти до нового німецького уряду?
Соціал-демократи, "Зелені" та "Вільні демократи" досягли домовленостей щодо формування уряду Німеччини. Попри те, що офіційно імен на урядові посади не називали, німецькі видання обговорюють найімовірніших кандидатів. Унікальність нового уряду полягатиме в гендерному балансі. Соціал-демократ Олаф Шольц, який прогнозовано замінить Ангелу Меркель на посаді канцлера поставив мету гендерної рівності. Щодо міжнародної політики, то майбутній канцлер заявляв зокрема про серйозні наслідки для режиму Олександра Лукашенка через дестабілізацію ситуації на кордоні. Однак Шольц має неоднозначну позицію щодо "Північного потоку-2". Він виступав за добудову газопроводу, при цьому відстоював гарантії безпеки України. Співголова партії "Зелених" Анналена Бербок може очолити Міністерство закордонних справ. Ймовірно, вона стане першою жінкою в історії німецької політики, яка обійме цю посаду. Політикиня має жорстку позицію щодо Росії, а також виступає проти надання ліцензії на експлуатацію "Північного потоку-2". Інший співголова партії "Зелених" Роберт Габек може стати заступником майбутнього канцлера Шольца. Габек має очолити так зване "суперміністерство", яке займатиметься питаннями клімату та економіки. Політик також виступає проти газопроводу з Росією та переконаний, що Німеччина має надавати Україні оборонне озброєння. Посаду міністра фінансів, яку вважають найвпливовішою у німецькому уряді після посади канцлера може обійняти Крістіан Лінднер. Також йому пророкують посаду другого заступника канцлера. Він — лідер Вільної демократичної партії. Лінднер називав неприйнятною анексію Криму, закликав оголосити мораторій на добудову "Північного потоку-2" та виступав за посилення санкцій проти Росії. Розподіл посад в уряді потенційно матиме такий вигляд: соціал-демократи отримають посаду канцлера, а також шість міністерських посад; "Зелені" отримають п’ять міністрів, "Вільних демократів" представлятимуть четверо урядовців. За інформацією німецького видання Der Spiegel, "Зелені" також матимуть право запропонувати наступного єврокомісара від Німеччини, тобто члена європейської комісії — виконавчого органу Євросоюзу.
Про ставлення нового уряду до України
Новий уряд однозначно буде пронімецький, у жодному разі не проамериканський чи проросійський. Але це не означає, що інтереси Німеччини та України не збігаються, особливо щодо врегулювання ситуації на Донбасі, щодо енергетичної політики чи екології. Мистецтво дипломатії полягатиме в тому, щоб знаходити точки дотику в національних інтересах України і Німеччини та вибудовувати наші двосторонні відносини.
Читайте також: Міжнародна політика: що відбувається на кордоні України та чому польський президент скасував зустріч з Меркель
У коаліційній угоді є згадки про Україну. Є вимога припинити дестабілізацію в нашій державі, припинити насилля на Донбасі, незаконну анексію Криму. Шлях до мирного вирішення конфлікту на Сході України та зняття пов’язаних з цим санкцій залежить від повного виконання Мінських домовленостей. Такі засади про Україну були і в уряді Ангели Меркель.
Про німецько-російські відносини
Німецько-російські відносини за нового уряду будуть непростими. І Шольц, і Лінднер неодноразово критикували Росію за порушення прав людини. Безпосередньо у перехідний період від уряду Меркель до уряду Шольца стався черговий скандал із забороною діяльності громадської організації "Меморіал" в Росії. Німецький посол висловлював МЗС Росії критику щодо цього. Німеччина тепер більш критично налаштована щодо Кремля і це відкриває для України непогані перспективи.
Водночас німці сподіваються, що у Росії відбудеться зміна поколінь і російська молодь стане більш відкритою до діалогу та більш ліберальною.
Про "Північний потік-2"
Навколо "Північного потоку-2" склалася ситуація, коли сертифікація про початок його роботи відкладена. "Зелені" домоглися того, що сертифікація відбуватиметься за нормами Європейської енергетичної хартії і у зв’язку з цим у російського Газпрому виникли серйозні проблеми, бо йому потрібно буде поділити свою участь із іншою компанією, тобто не бути монополістом в експлуатації "Північного потоку-2". Йдеться навіть про участь України у сертифікації цього потоку. Тобто відбувається досить запекла боротьба стосовно продовження контракту на транзит газу українською газотранспортною системою.
Також у коаліційній угоді нового уряду йдеться про відмову Німеччини від вугілля до 2030 року і фактично відмову від атомної енергетики. Це означає, що збільшуватиметься попит на природний газ як відносно чисте паливо. Навіть якщо буде запущений "Північний потік-2", все одно значення газотранспортної системи України збережеться. Потрібно буде підстраховувати Балтійський газопровід сухопутним українським і відповідно відкривається поле для переговорного процесу стосовно продовження транзиту газу після 2024 року.
Фото: pinterest.com
