Лист до нардепів: як представники шанованих інституцій закликали до ухвалення закону про реформу СБУ

Лист до нардепів: як представники шанованих інституцій закликали до ухвалення закону про реформу СБУ

Голова представництва ЄС в Україні Матті Маасікас, виконувачка обов'язків голови офісу зв'язку НАТО Вінета Кляйне, повірена у справах посольства США в Україні Крістіна Квін та голова КМЄС в Україні Антті Хартікайнен на порталі "Європейська правда" оприлюднили статтю щодо реформи СБУ, в якій закликали народних депутатів ухвалити відповідний закон. Про причину появи такого повідомлення в ефірі Українського радіо розповідає асоційований експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього Іван Ступак.

0:00 0:00
10
1x

Що стало причиною появи цього листа

Іноземні партнери втрачають терпіння, адже їм здається, що цей законопроєкт не буде прийнятий взагалі. Пройшла вже майже половина каденції Верховної Ради, а проєкт не зрушився з місця. Попередні розрахунки показували, що законопроєкт приймуть на початку травня 2021 року. Вже листопад, проєкт є, але експерти побоюються, що він не буде прийнятий, і що знову його відкладуть на невизначений термін. Тому і був написаний цей лист. Тобто вони вже вирішили так: "прийміть, будь ласка, законопроєкт хоча би в такому вигляді, а ми вже згодом даватимемо рекомендації і в поточному режимі щось змінюватимемо, допрацьовуватимемо тощо". Є багато сил, які не бажають прийняття цього законопроєкту в такому вигляді, яким він є зараз. Він не влаштовує дуже багатьох. Зокрема і Службу безпеки. Спочатку вона брала активну участь, надавала свої рекомендації та пропозиції стосовно змін. А потім побачила, що вимальовується щось геть неприйнятне і перестала підтримувати цю ініціативу. Був навіть лист в середині року від СБУ до голови тодішньої Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням не приймати законопроєкт в тому вигляді і був наданий лист зі спростуванням проєкту на 63 сторінки. Тобто СБУ дуже концептуально підійшла до цього питання. Також всередині Ради не всі депутати погоджуються з формулюванням проєкту. 

Чи вдалося наразі досягти компромісів, дописати чи доопрацювати законопроєкт?

Я завжди відштовхуюся від того, що виноситься на голосування у фіналі. Те, що зараз є в робочих групах — сирий варіант. Не факт, що його винесуть на голосування. Важко сказати, що є консенсус і порозуміння. СБУ не сприймає цей проєкт і це — факт. Їм категорично не подобається позбавлення функції розслідування економічних злочинів, протидії організованим угрупованням тощо. СБУ має бути класичним органом розвідки, як в кіно, але не як у фільмі про Джеймса Бонда, а на кшталт європейських спецслужб: в краватках, з білими комірцями за комп'ютером і без "маски-шоу", автоматів, диверсій тощо. 

Який шанс, що депутати виправлять недоліки, які вказали представники шанованих інституцій  в статті?

Є зауваження і конструктивні і неконструктивні. Наприклад, іноземці наполягають на тому, що Служба має бути повністю цивільною. Тобто не повинно бути жодного військовослужбовця, окрім спецпідрозділу "Альфа". Всі інші — цивільні або зі спецзваннями. А українські реалії показують, що якщо СБУ перевести на такі умови, то співробітники відмовлятимуться від служби, адже для багатьох військова служба — стимул. Також для багатьох служба — це стимул виконання наказів. Є військовий статут, за яким будь-який наказ, який не суперечить законодавству, має виконуватися. А за іншим сценарієм, виникатимуть питання стосовно робочого часу, наявності письмової форми наказу, небажання працювати на вихідних тощо. Керівники розуміють, що вони не зможуть оперативно керувати своїми підлеглими. Іноземці кажуть, що не повинно бути слідчих ізоляторів. Тоді де тримати підозрюваних, які затримані за підозрою у шпигунстві чи вчиненні інших правопорушних заходів? Такі ізолятори існують для захисту людей, які мають співпрацювати з СБУ, поки загроза їхньому життю не буде ліквідована. 

Якщо законопроєкт ухвалять, а СБУ категорично проти цього, то хто реалізовуватиме цю реформу?

Їх просто поставлять перед фактом, мовляв, є закон — до роботи. 20 тисяч працівників — число, на яке вони повинні вийти за 3-4 роки. Треба буде починати процес звільнення та оптимізацію кадрів, виплачувати відпускні, вихідні на пенсію тощо. Для цього на наступний рік до їхнього бюджету доплюсують 1 мільярд гривень. Багато молодих хлопців звільнятиметься, в разі прийняття такого законопроєкту і переходитиме до держслужби, Нацполіції, ДБР тощо.

Які перспективи того, що цей законопроєкт ухвалять до кінця цього року?

Я був впевнений на 99%, що цей законопроєкт буде прийнятий на початку вересня цього року. Адже наприкінці липня президент на своєму сайті опублікував допис, де вказував, що реформа — невідворотна і буде прийнята за будь-яких умов та обставин. А вийшло так, що вже — листопад, а законопроєкт так і не прийняли. Тому я не даю 100%, що його приймуть або не приймуть. Це залежить від Банкової.

Фото: Іван Ступак, Український інститут майбутнього