"На кліматичній конференції в Глазго Україна долучилася до коаліції, яка виступає за відмову від вугілля і перехід на відновлювані джерела енергії. В самому тексті цієї декларації йдеться про розвиток відновлюваної енергії: сонця, вітру, біомаси. Й важливо, що Україна не просто сказала, що колись відмовиться від вугілля, а вказала точну дату. Український уряд сказав про 2035 рік, тобто українські вугільні державні потужності саме в електрогенерації будуть закриватися до 2035 року", – розповів Костянтин Криницький.
Разом з тим, експерт наголосив, що 2035 рік стосується саме держави, а не приватної компанії ДТЕК, якій належать близько 75 % генеруючих потужностей й 9 електростанцій: "ДТЕК також доєдналася до цієї ініціативи, але сказала про 2040 рік. Тому фактично дата відмови від вугілля буде залежати не від українського уряду, а від бізнесу".
"З вугіллям ситуація двояка для всього світу. Вугільна промисловість є глибоко дотаційною. В Україні за період з 2017 по 2019 роки було виділено 750 млн євро прямих дотацій. Й ця сума кожного року збільшується. Тобто ситуація нестабільна і чисто з економічної точки зору не може продовжуватися постійно, вугільна промисловість в світі згортається. В тих же Сполучених Штатах Америки постійно закриваються вугільні шахти", – зазначив керівник відділу енергетики ГО "Екодія".
З іншого боку, існує не лише економічний чинник, який сприятиме відмові від вугілля, але й кліматичний: "Спалювання вугілля – це одна з основних причин зміни клімату. Тому реалізація угоди є реальною й країни поступово до цього йдуть. Й те, що 40 держав до неї приєдналося, буде підштовхувати такі великі країни, як Індія, Китай передивлятися свої плани".
Також експерт пояснив, що коли йдеться про перехід на відновлювані джерела енергії, мається на увазі й будівництво нових потужностей: "Цього року було презентовано незалежне дослідження, яке проводили німецькі експерти. Вони показали, що реально відмовитися від вугілля повністю та замінити його на відновлювану енергію можна до 2030 року. Був даний висновок, що це можливо, але при цьому треба розвивати накопичуючі потужності".
"Це дорого, але минулого року це, наприклад, було дорожче, ніж цього. Ця технологія постійно стає дешевшою і коли ми дивимося в горизонті 2035-2040 років, то вже зараз можна моделювати спадання ціни та використання цих технологій", – зазначив Криницький.
За його словами, відповідно до висновку німецьких експертів, якщо вугільна промисловість в Україні буде продовжувати функціонувати, то дотації будуть постійно збільшуватися: "Якщо закрити їх за наступні 10 років, то це буде набагато дешевше".
Наостанок експерт торкнувся й питання, що робити з працівниками вугільних шахт, які втратять роботу після відмови від вугілля: "Наразі в нас функціонують 33 державні шахти й на них працюють 36 тисяч людей. Плюс 20 тисяч осіб працюють на вугільних електростанціях. Це тільки робітники, в яких теж є сім’ї. Також є цілі міста, які будувалися довкола шахт, які повністю від них залежать".
"Питання, як зробити справедливо по відношенню до людей, які втратять роботу. Їм треба запропонувати або нову роботу, або перекваліфікацію, або зробити прийнятний соціальний пакет. З іншого боку, слід провести диверсифікацію місцевої економіки, тому що зараз вугільні містечка – це мономіста, які повністю залежать від одного підприємства. Й було б дуже нерозумно замість одного великого підприємства – шахти – відкривати інше велике підприємство. Тому відкриття великої кількості різнопланових підприємств має бути однією з основних цілей нашої держави".
Фото: Українська правда
