Про результати кліматичного саміту в Глазго
"Україна була однією із перших країн, які приєдналися до Паризької кліматичної угоди, підписаної у 2016 році. Сьогодні ж ми заявляємо про себе, як про повноцінного гравця на цій арені. У липні цього року ми ухвалили амбітний план щодо скорочення викидів парникових газів в атмосферу до 2030 року. Тому саме цей кліматичний саміт у Глазго для нас є дуже важливим. Адже надає можливість провести перемовини зі світовими партнерами щодо обміну технологіями та залучення інвестицій у зелену трансформацію, обговорити спільні виклики, які стосуються функціонування економіки в цілому, пов’язаного зі зміною клімату.
Останні понеділок та вівторок конференції були так званими "президентськими днями". Лідери країн у ці дні мали можливість взяти участь в обговоренні та презентувати свої ініціативи на саміті. Президент України Володимир Зеленський звернувся до світових лідерів, присутніх на конференції у Глазго, із закликом "приступати до конкретних дій, передбачених Паризькою кліматичною угодою, адже час іде, і ми його витрачаємо на дискусії", — розповіла Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Про перспективи екологізації української економіки
"Фактично, ми окреслили перспективи екологізації української економіки в Оновленому Національному визначеному внеску України до Паризької Угоди (НВВ2). Паризька угода передбачає скорочення викидів діоксиду вуглецю на 30-50% впродовж наступного десятиріччя, у порівнянні з 1990 роком. Враховуючи нову економічну стратегію, яка схвалена була Урядом на початку 2021 року, це є доволі амбітним планом, оскільки вже зараз ми говоримо про трансформацію вугільних регіонів та перспективи закриття вугільних шахт у найближчому десятиріччі. А це є складні процеси, які потребують фінансового забезпечення та врахування соціальних аспектів", — підкреслила Ольга Стефанішина.
За словами віцепрем’єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, Україна приєдналася до ініціативи Великої Британії щодо фінансового і стратегічного забезпечення відмови від викопного палива, передусім вугілля. Ми вже ухвалили національну візію з цього питання, і вперше заклали в державний бюджет кошти на цей процес. Він є тривалим, але як показали дискусії в ході перших днів кліматичної конференції у Глазго, є виклики, які ми маємо долати спільно з іншими країнами, через обмін технологіями та мобілізацію наших ресурсів. Оскільки зміна клімату є глобальним викликом.
Протекціоністські настрої, які панують у певних країнах і міжнародних організаціях, не сприяють розв’язанню питань глобального потепління і зеленої трансформації. Тому цьогорічний саміт заклав для України платформу для об’єднання зусиль з іншими країнами, передусім з країнами Європейського Союзу щодо зеленої трансформації економіки.
Фото: REUTERS
Результати зустрічей Володимира Зеленського зі світовими лідерами на кліматичній конференції у Глазго
"Участь у таких широких форматах, як конференція у Глазго завжди створює додаткові можливості для контактів. Щодо зустрічей, які стали можливими на полях конференції, це є зустріч Володимира Зеленського з Нарендрою Моді, прем’єр-міністром Індії, про яку вже тривалий час велися перемовини, а конференція уможливила її реалізацію.
На цій зустрічі обговорювалися питання двостороннього співробітництва та питання взаємодії у сфері військово-технічного співробітництва (Індія та Україна мають високий ступінь взаємодії у військово-технічній сфері).
Також Україна підписала спільну декларацію зі Словаччиною про підтримку в прагненні бути членом ЄС. Відбулися зустрічі з лідерами ЄС та НАТО і перемовини з Президентом Байденом, на яких Президент України підняв питання суверенітету і територіальної цілісності України та питання щодо розвитку подій за результатами офіційної двосторонньої зустрічі, яка відбулася наприкінці серпня — на початку вересня цього року. Та звісно ж, основним елементом дискусії були питання співробітництва щодо залучення додаткових інвестицій в Україну та урахування тих пріоритетів зеленої трансформації, які є в України: енергоефективність, розвиток альтернативних джерел енергетики, синхронізація українських енергосистем з європейськими та питання енергетичної безпеки, у річищі тих загроз, які зараз виникають у зв’язку з газовим шантажем зі сторони РФ у середині ЄС, та маніпуляції цінами на газ на світовому ринку, як елементу геополітичної гри", — розповіла Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Фото: УНІАН
Про підсумки проведення кліматичної конференції у Глазго
"Ті задачі, які визначив Президент у директивах участі конференції, цілковито збігаються із порядком денним глобальних дискусій, які відбуваються у Глазго. Насамперед українська делегація відстояла питання щодо доступу до фінансових ресурсів, необхідних для реалізації амбітного Національного визначеного внеску. Україна прагне долучитися до зеленого фонду, створеного в рамках Паризької угоди, тому зараз у делегації працює 8 експертів, основних перемовників, які у всіх групах та на всіх площадках відстоюють доступ України до цих ресурсів. Нагадаю, що Україні щорічно потрібно близько 10 000 000 000 євро для того, щоби виконати ці амбітні цілі.
Як Голова делегації, 8-11 листопада я проводитиму перемовини з керівниками відповідних груп, щоби Україна потрапила до переліку тих країн, які зможуть використовувати ресурси цього Фонду", — підкреслила експертка.
Про вимоги української влади до НАТО щодо стратегічної ясності про перспективи членства України в Альянсі
"Питання членства України в НАТО є давно вирішеним. Його вирішили ще під час Бухарестського саміту 2008 року, а також підтвердили у ході цьогорічного саміту Україна—НАТО, так як і засудження збройної агресії Російської Федерації на території Донецької та Луганської областей і незаконної анексії Автономної Республіки Крим. Це є доконаними фактами та позицією, підтвердженою усіма тридцятьма країнами-учасницями Альянсу.
Україна є країною, яка 7 рік безперервно рухається у напрямку демократичних трансформацій. Армію нашої країни зачисляють до переліку 25 найбільших армій світу. Ми постійно реформуємо сектор безпеки оборони.
Питання стратегічної ясності щодо часових рамок і дорожньої карти нашого руху до НАТО є важливими, тому ми зі своєї сторони проводимо роботу щодо комунікації та донесення інформації. Сьогодні керівник Офісу Президента анонсував певний постійний інформаційний ресурс щодо просування України у напрямку реформ. Це є важливим напрямом роботи, який забезпечує постійний доступ до інформації українських міжнародних партнерів, але політично та геополітично ми працюємо зі всіма країнами Альянсу, щоби на саміті НАТО наступного року чи на саміті НАТО 2023 року, все ж таки партнери змогли визначити часові рамки приєднання України до НАТО і конкретні умови, необхідні для цього", — розповіла Ольга Стефанішина, віцепрем’єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції.
Фото: REUTERS
