Про те, що таке лізинг в українських реаліях, та як він працюватиме
"Якщо говорити про програму "Доступна іпотека 7%, якою передбачено часткову компенсацію коштів за виплату житла державою, то я би не покладала значних надій на те, що вона одразу розв’яже усі проблеми українців із забезпеченням житлом. Не вирішить.
Таке кредитування повинне бути цікавим банкові, який безпосередньо надаватиме кредит. Держава також не братиме на себе зобов’язань у відшкодуванні повної вартості житла, оскільки в держави немає змоги взяти на себе відповідальність за всі ризики.
В одному з вчорашніх телевізійних ефірів прозвучала думка, що нова програма житла в лізинг, допоможе стимулювати в Україні будівельну сферу. Мене дивують такі заяви, оскільки неможливо за допомогою однієї програми впродовж декількох місяців розв’язати всі проблеми в Україні. Проте, ця програма має і свої вигідні особливості та є потрібною українцям", — розповіла Українському радіо Людмила Боровик, правова експертка з земельних питань та нерухомості.
За словами експертки, Україна та світ зараз перебувають в економічно нестабільній ситуації. І насправді підписання тисячного кредитного договору за програмою "Доступна іпотека 7%" не є високим показником. Це дуже мало. Невідомо, в який саме спосіб проводяться виплати за цими договорами, і як на практиці відбувається таке кредитування та компенсація зі сторони держави", — зауважила Людмила Боровик.
"За умовами такої іпотеки, держава компенсовує свою частину іпотечного кредиту лише після того, як громадянин погасив свою. Тому "на дурняк" отримати нічого не вдасться", — підкреслила Людмила Боровик, правова експертка з земельних питань та нерухомості.
Про умови придбання пільгового житла за програмою Мінфіну
Кабінет Міністрів визначив порядок придбання пільгового житла через УкрФінЖитло на умовах лізингу та іпотеки. Відповідно до проекту відповідної постанови для отримання житла на умовах фінансового лізингу чи іпотечного кредитування, заявник повинен бути на обліку в органі забезпечення житлом і відповідати трьом критеріям:
1) Розмір середньомісячного сукупного доходу сім’ї за останніх півроку не повинен перевищувати десятикратного розміру середньомісячної зарплати в регіоні, де розташоване житло;
2) Вікові обмеження для заявника — вік не повинен перевищувати 70 років;
3) Заявник та члени його сім’ї не мають і не мали впродовж останніх 5 років у власності житлової нерухомості — прим.ред.
"Коли лише прийняли цю програму і запустили в дію, ми розробили опитувальник для людей, які хотіли придбати житло в такий спосіб. Ми надсилали його потенційним заявникам, щоби вони до того, як розпочати процедуру отримання такого кредиту, могли самостійно визначити, чи зможуть вони його отримати. І після того, як людина його заповнила, ми продовжували працювати далі.
Є чимало нюансів, зокрема й вимоги до об’єкта нерухомості. Оскільки не за кожним об'єктом нерухомості можна укласти такий договір", — розповіла Українському радіо Людмила Боровик, правова експертка з земельних питань та нерухомості.
За словами експертки, статистику щодо такого кредитування формують, в основному, аналізуючи ситуацію в містах-мільйонниках. Але основна частина людей, які потребують пільгового житла, проживає насамперед в областях України. А знайти забудовників, яким було би цікаво зводити об’єкти нерухомості, за якими можна буде укласти такий договір, буде непросто.
"Коли ми надсилали розроблений нами опитувальник заявникам, то повертався лише один із п’яти, щоби продовжувати нашу співпрацю. Але в процесі люди все одно відсіювалися: на етапі, коли ми починали працювати з договорами, шукали забудовника, готового надати житло під кредитування, шукали об’єкт у цього забудовника, детально вивчали умову договору та розповідали людям про приховані відсотки, страхування та додаткові виплати. Кінцева сума щомісячної виплати виявлялася непідйомною і люди йшли.
Здебільшого, українці, не розуміючи, що вони підписують, підписують ці договори. А потім випливають додаткові витрати, приховані опції і страхування, які людина не готова оплачувати. Великим плюсом є, коли банки детально пояснюють заявникам усі нюанси виплати таких кредитів. Оскільки кінцева відповідальність за невиплату все одно лягає на банк", — пояснила Людмила Боровик, правова експертка з земельних питань та нерухомості.
Про те, чи зможуть українські бюджетники взяти такі пільгові кредити на житло
"Якщо держава візьме на себе відповідальність за будь-яких обставин взяти всі ризики по виплаті цих пільгових кредитів на себе, то вони стануть доступними для наших бюджетників.
Заробітна плата бюджетників формується з основної частини та премій. Якби людям дали нормальні заробітні плати, то не потрібними були би всі ці дотації. Я виступаю за стабільність.
Ці програми свідчать про те, що немає стабільності в державі й ми не можемо дати можливість людям забезпечити їхні базові потреби. Дах над головою є базовою потребою. Це є можливість для державного службовця жити й працювати на державу. І неправильно, коли держава не забезпечує людину, яка своє життя віддає служінню державі та своєму народові, заробітною платою, яка би покрила їй витрати на житло", — підкреслила Людмила Боровик.
Фото: ua.depositphotos.com
