Навіщо існують сезонні обмеження швидкості?
"В цю пору року обмеження швидкості встановлюються через погодні умови, адже гальмівний шлях в зимовий період подовжується. Й кожна дорога, на якій міняються знаки в літній і зимовий час року, оцінюється у відповідності до певних факторів ризику, які на цих дорогах присутні", – розповіла Юлія Дядюк.
Експертка додала, що обмеження руху встановлюються щороку з 1 листопада до 1 квітня.
“В цілому швидкість є одним з факторiв ризику, який визнаний ВООЗ як такий, що призводить до найбільшої кількості смертей та травматизму на дорогах. Тому цьому питанню має приділятися дуже велика увага. Зокрема, якщо ми говоримо про український контекст, то в Україні саме перевищення швидкості є найпопулярнішою причиною ДТП. Лише в 2020 році через перевищення швидкості понад 1900 людей загинули і понад 12 тисяч осіб – травмовано. Тому встановлення правильного обмеження швидкості на кожній дорозі є дуже важливим", – наголосила Дядюк.
Також вона додала, що в Україні існує й комплексна проблема, пов’язана з перевищенням швидкості – наїзд на пішоходів на переходах: "Тут питання не лише до перевищення швидкості, але й інфраструктурних рішень. Наявність пішохідних переходів, регульовані вони чи ні, також впливає на обмеження швидкості, яке має бути встановлено на цій вулиці".
50 чи 70?
"Однією з причин сезонного обмеження швидкості задля зменшення кількості ДТП є й те, що на ділянках, де встановлено обмеження в 50 км/год, в Україні є так зване дозволене нештрафоване підвищення в 20 км. Тобто там, де швидкість обмежена до 50 км, фактично ми маємо 70 км. Бо штраф в Україні накладається тільки при перевищенні більше, ніж на 20 км/год. Тому коли ми говоримо про 80 км в літній період, на жаль, фактично штрафуються порушники, які їхали зі швидкістю понад 100 км/год", – пояснила Юлія Дядюк.
За словами експертки, в Україні слід законодавчо мінімізувати дозволене нештрафоване перевищення: "Виходячи з наших досліджень, дуже багато країн Європи практикують нульову толерантність до перевищення швидкості. Підвищення швидкості на 1-2 км/год вже вважається порушенням".
Камери автоматичної фото- та відеофіксації: бути чи не бути?
"Відповідно до останніх даних патрульної поліції України, було зафіксовано досить багато порушень через камери відеофіксації. Також досить великий відсоток виписаних протоколів було сплачено. Й дійсно на ділянках, де було встановлено камери автоматичної фото- й відеофіксації, кількість порушень ПДР зменшилася. Камера автоматичної фіксації є дієвим інструментом боротьби з порушеннями правил дорожнього руху", – розповіла аналітикиня.
Разом з тим, як пояснила Дядюк далі, проблема порушень правил дорожнього руху досить комплексна і не може вирішитись лише встановленням камер чи штрафами: "Після підняття штрафів 17 березня цього року як за перевищення швидкості, так і за керування в нетверезому стані чи за невикористання ременів безпеки, все одно такі порушення відбуваються".
"В деяких країнах Європи більш комплексний підхід до цієї проблеми. Там, наприклад, є система штрафних балів, де за системні порушення водіїв позбавляють водійського посвідчення. Але в наших реаліях навіть той факт, що штрафи будуть підвищені і встановлюються камери автоматичної фіксації, значно покращує ситуацію. Тому патрульна поліція продовжує роботу зі встановлення камер й ми очікуємо на позитивну динаміку", – заважила експертка.
Чи може в Україні з’явитися система штрафних балів?
Принагідно Юлія Дядюк розповіла про систему штрафних балів, яка відповідно до рекомендацій Ради Європи з питань безпеки дорожнього руху є дійсно дієвою: "Вона працює таким чином, що водієві за кожне порушення з переліку або нараховуються, або відраховуються бали. Коли у водія накопичується певна кількість балів, він позбавляється водійського посвідчення. Цей інструмент попереджає системні порушення. Після позбавлення посвідчення водії вимушені наново проходити навчання та, відповідно, складати іспит".
"Проте впровадження системи балів передбачає, що проводиться аналіз вже існуючого законодавства, ситуації з безпекою дорожнього руху в країні. Це потрібно для того, аби визначити, за які порушення мають нараховуватися чи відніматися бали, та як система має працювати, тобто чи йдеться про фіксацію виключно поліцейськими, чи й камерами автоматичної фото- та відеофіксації", – пояснила аналітикиня.
Наостанок вона додала, що впровадження системи штрафних балів можливе й в Україні, проте для цього потрібна політична воля.
"Цим питанням можуть займатися й представники громадянського суспільства. Проте зараз Міністерства внутрішніх справ взяло фокус на безпеку дорожнього руху, тому, якщо на це буде запит, ми можемо очікувати на таку ініціативу саме від них", – підсумувала Дядюк.
Нагадаємо, змін щодо швидкісного режиму в Києві зазнало сім ділянок. Зокрема, Набережне шосе, Наддніпрянське шосе, Столичне шосе, проспект Бажана, вулиця Саперно-Слобідська, вулиця Набережно-Рибальська (від Гаванського мосту до вулиці Електриків) та Шухевича (від Північного мосту до вулиці Бальзака).
Фото: DW
