Про те, звідки виник дефіцит
"Для наших бабусь, дідусів та батьків, які жили в СРСР, дефіцит був константою. Адже не було достатньої кількості виробничих потужностей, які би продукували товари.
Якщо говорити про сьогодення, то ситуація певною мірою повторюється. Світова економіка впродовж останніх десятиріч вибудовувалася за певною моделлю: основна частина компаній територіально розміщувала своє виробництво в країнах Азії. Цей регіон навіть отримав неофіційну назву — "фабрика світу". Допоки виробництво було налагодженим та безперебійним, то економіка Китаю зростала та займала провідне місце у світі. Інші країни регіону (Бангладеш, Малайзія і т.д.) також підіймалися і отримували економічну вигоду.
Але у 2020 році світ опинився на порозі великої пандемії, до якої не був готовий. Однією зі складових пандемії COVID-19 cтало уповільнення стандартних процедур, пов’язане з запровадженням заходів безпеки для протидії поширенню вірусу (наприклад, вимірювання температури тіла, що потребує додаткових часових затрат). Ця тенденція до уповільнення, що спостерігається у всьому світі, призвела до "дефіциту часу". Саме "дефіцит часу" призвів до продовольчого дефіциту, який спостерігаємо сьогодні", — розповів експерт Іван Ус.
Про черги з суден на проходження через судноплавний шлях та розвантаження, спричинені COVID-19
"Швидше за все, щоби уникнути проблеми черг суден на розвантаження та проходження через судноплавний шлях, відбудеться перегляд процедур. Ця проблема виникає через запровадження обмежувальних процедур, пов’язаних із пандемією COVID-19", — пояснив експерт.
За словами Івана Уса, у 2020 році ми не стикалися з такою ситуацією, оскільки у всьому світі були продовольчі запаси, які на сьогодні вичерпалися. Їх вистачило на 1,5 роки, а сьогодні їх не залишилося. І в умовах сьогоднішнього попиту, пропозиція його не задовольняє, адже всі процеси уповільнилися і судна витрачають значно більше часу на проходження через судноплавний шлях через запровадження обмежувальних процедур.
Проте експерт стверджує, що Світова організація торгівлі на початку жовтня розробила свій сценарій розвитку процесів. Згідно з їхніми розрахунками, які підкріплені чималою кількістю досліджень, зростання торгівлі у фізичному обсязі у 2021 році порівняно з 2020 роком становитиме 10,8%. "Оперуючи цими даними, я вважаю, що впродовж наступних тижнів будуть розроблені більш лібералізовані процедури, які допоможуть зберегти контроль, але й будуть орієнтованими на пришвидшення процесів", — зазначив Іван Ус.
Про те, чому виник дефіцит нафти та газу у світі
"Основною причиною виникнення дефіциту нафти та газу у світі все ж залишається так званий "дефіцит часу", спричинений введенням обмежувальних процедур, але є й інші чинники.
Ми пам’ятаємо, що відбувалося у Європі ще декілька тижнів тому, коли ціна за барель підіймалася до 2000 грн. Це відбувалося з тієї причини, що Російська Федерація згадала термін "італійський заколот" (італійський страйк), суть якого полягає у тому, що у вас є контракт, який ви повністю виконуєте, не відхиляючись від встановлених норм. Якщо традиційно, попри укладений контракт, можна було додатково докуповувати газ, то тоді РФ відмовилася продавати газ поверх контракту, що спричинило дефіцит миттєво. Хоча для Газпрому це був додатковий прибуток, через що частково надалі вони від цієї практики відмовилися", — розповів експерт.
Про те, чи саморегуляція світової економіки врятує від дефіциту
"Я залишаюся вірним думці, що саморегуляція економіки врятує світ від дефіциту. Адже втрати несуть не лише ті, хто недоотримує, але й ті, хто не може продати.
РФ відмовилася від свого "газового шантажу” через те, що у Кремля багато веж. І та вежа, яка казала, що "потрібно тиснути", зіткнулася з тією вежею, що заробляла кошти від продажу газу. Через те, що вони, шантажуючи Європу, не продавали надлишок, вони недоотримали кошти і зазнали збитків. Аналогічною буде ситуація і з торгівлею газом, вугіллям і іншими важливими товарами.
Цей дефіцит, який є більше політичним, ніж економічним, призводить до економічних втрат. Це є проблемою тих країн, які у своїх моделях ставлять політику вище за економіку", — розповів Іван Ус.
Фото — Facebook Івана Уса
