Про прийнятий 21 вересня Верховною Радою проект держбюджету
"Хотілося би назвати цей бюджет — бюджетом розвитку, бюджетом процвітання, хоч би бюджетом "виходу з кризи", але, на жаль, сказати цього ми не можемо. Враховуючи ціни на енергетичні носії, основні показники бюджету необхідно переглядати вже. Це інфляція і стабільність курсу. Нещодавно федерація роботодавців України заявила, що за їхніми оцінками 91% українських підприємств, що створюють ВВП, у жовтні досягнуть точки збитковості. Це може призвести до звільнення сотень тисяч людей, а отже, до зростання безробіття. Безробіття ж своєю чергою може призвести до кризи неплатежів за комунальні послуги", — розповіла експертка Світлана Кушнір.
Про те як уникнути можливої кризи, що насувається
"Є ряд моментів, які ми можемо врегулювати. Насамперед це стосується відповідальності очільника Нафтогазу. Від початку жовтня, впродовж двох тижнів Нафтогаз не торгував і не продавав закладам, установам і юридичним особам газ, хоча мав би виконувати функції постачальника. Тим паче, ми знаємо, що був підписаний меморандум стосовно встановлення граничної ціни для закупівлі газу для об’єкта соціальної сфери.
Також ми раніше підписали Третій Енергопакет ЄС щодо врегулювання цін і розвитку вільного ринку енергоносіїв в Україні. Але ситуація, у якій Україна перебуває сьогодні, диктує інші умови і вимагає інших дій. Тому ми мали би сказати нашим європейським партнерам, що зараз ми діємо так, як вигідно для українських громадян і української промисловості, а потім ми повернемося у рамки Третього Енергопакету ЄС і наших домовленостей.
Я говорю про збільшення виробництва найдешевшої генерації атомної електроенергії (у нас є 15 енергоблоків, які зараз перебувають на ремонті, оскільки ми закуповуємо дорогу зелену енергетику). Ми зараз потребуємо дешевої електроенергії.
Друге — це опалення. Я розумію, що добути мільйони тонн вугілля за декілька днів чи тижнів неможливо, але, на мою думку, система має працювати так: до кожної теплоелектроцентралі потрібно прикріпити шахту, що дозволить вирахувати, скільки вугілля необхідно видобути, і зрозуміти, як це зробити. На вугільну галузь держава мала би виділити кошти. Є ще один момент — Укразалізниця повідомила, що не має змоги перевозити великі об’єми вугілля, тому що їй не вистачає вагонів. І тому виникає запитання до очільника Укрзалізниці: а де ж вагони?" — пояснила Світлана Кушнір.
Якою буде подальша політична доля Дмитра Разумкова
"Поки що Дмитро Разумков має статус позафракційного депутата, можливо, йому вдасться залишитися просто рядовим депутатом. Проте Верховна Рада має більш нагальні питання. Зараз у нас є новий спікер, але немає першого віцеспікера, тому і це питання повинно бути виставлено на порядок денний", — відповіла політична експертка.
Про можливі дострокові парламентські вибори
"У нас є стаття 177 КУ, яка чітко засвідчує, що чергові вибори до Верховної Ради України відбуваються в останню неділю жовтня 5-го року повноважень Верховної Ради України. Проблема полягає у тому, що спливають повноваження Верховної Ради 9-го скликання у жовтні 2023 року, тому що поспішили провести їх дочасно. Тому зараз виходить так, що якщо у 2023 році проводити чергові вибори, то буде новий склад Парламенту. Зрозуміло, що, швидше за все, монобільшості у правлячої партії "Слуга народу" не буде, а отже, після жовтня 2023 року ми заходимо у справжній процес "коаліціади", створення коаліції, підписання угоди, вибори спікера, керівництва комітетів і т.д. У той же час у січні 2024 року стартують дев'яностоденні перегони президентської кампанії. Тоді виходить, що Президент Зеленський іде на перевибори у 2024 році, не маючи Парламент союзником. Більше того, Парламент може бути навіть опозиційним до Президента. Тому дочасні парламентські вибори є дуже важливими для Президента Зеленського", — пояснила політична експертка Світлана Кушнір.
Фото УНІАН
