Чи загрожує за вчинене Мецгерові реальна кримінальна відповідальність
На знімальну групу журналістів каналу "Радіо Свобода" було здійснено напад під час запису інтерв’ю у кабінеті голови правління "Укрексімбанку" Євгена Мецгера. Бурхливу емоційну реакцію Мецгера спровокувало одне з питань, поставлене журналістом "Схем" Кирилом Овсяним. Після чого голова правління наказав співробітникам банку відібрати камери в журналістів, на яких вівся запис, дістати з них карти пам’яті та видалити відео. Після оприлюднення 5 жовтня журналістами "Схем" відновленого відеозапису з кадрами нападу у правлінні "Укрексімбанку", Євген Мецгер заявив, що складає свої повноваження на період розслідування інциденту.
"Поліція перекваліфікувала розслідування щодо нападу на журналістів в "Укрексімбанку" з ч. 1 ст. 171 ККУ, у якій йдеться про незаконне вилучення зібраних та опрацьованих журналістами матеріалів на ч. 3 ст. 171 ККУ — вчинення такого правопорушення службовою особою. За ч. 3 ст. 171 ККУ Мецгерові загрожує до 5 років позбавлення волі та заборона обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.
Завдання слідства зараз полягає у тому, щоби встановити участь кожної з осіб, які перебували в кабінеті голови правління "Укрексімбанку", в інциденті, що трапився, та надати їй належну правову оцінку”, — зазначив Ігор Розкладай.
Стаття 171 ККУ існує з моменту прийняття ККУ Верховною Радою 5 квітня 2001 року, додав експерт. “Впродовж перших десяти років існування Кодексу її застосовували не більше десяти разів. І то лише в тих випадках, коли порушення були явними та зафіксованими. Натомість, коли порушення, які підпадають під цю статтю, базуються лише на показах свідків чи постраждалих осіб, а відео, фото чи аудіо докази відсутні, справу зазвичай перекваліфіковують, щоби не псувати статистику.
Однією із причин, через яку так важко кваліфікувати вчиненому правопорушенню статтю 171 ККУ є той факт, що правоохоронці не можуть встановити статус потерпілої особи — чи насправді перед ними журналіст чи ні. Ця складність зі встановленням статусу є проблемою саме журналістського цеху. В Україні немає єдиної прескарти та ради, яка встановлювала би єдині журналістські стандарти, займалася захистом журналістів та видачею прескарт. Відсутність такого єдиного загальновизнаного органу, який був би створений самим журналістським цехом, спричинює чимало проблем. Адже неможливо врегулювати всі питання саме законними нормами, часто більш дієвим є "м’яке регулювання" (soft law), коли держава лише ратифікує прийняті рішення", — прокоментував головний експерт з медійного права Ігор Розкладай.
Чи мали право журналісти здійснювати відеозйомку
У мережі Інтернет ширяться сумніви щодо того, чи мали журналісти законне право проводити відеозйомку в кабінеті Мецгера. Якщо дії журналістів були незаконними, то цей факт сприятиме виправданню нападників у залі суду.
"Право на здійснення відео та фотозйомки регулюється ст. 307 Цивільного кодексу України. Стаття передбачає, що фізична особа надає особисту згоду на здійснення фото та відеофіксації та має право надалі вимагати видалення таких матеріалів. якщо вони стосуються її приватного життя.
Є тенденція відрізняти просто фізичну особу (звичайного громадянина України) від особи, яка здійснює певні публічні функції. Євген Мецгер є керівником державного банку, якому журналісти поставили питання неособистого характеру, а таке, до якого є чималий суспільний інтерес — кому саме і з яких причин виділялися певні кредити. Тому законність здійснення відеофіксації журналісти аргументуватимуть саме публічним інтересом і я думаю, що довести це буде доволі просто", — пояснив експерт.
Фото eximb.com
