"Зараз Штайнмаєр відвідує Україну в якості президента Німеччини. Хоча це й представницька особа, але треба зважувати на і його позицію як політика, і на позицію Німеччини щодо вшанування жертв Голокосту. Штайнмаєр в цьому напрямку дуже послідовний, тому саме він як представник Німеччини, яка взяла на себе повну відповідальність за злочини нацистської Німеччини, уособлює покаяння цієї країни", – розповів Володимир Лукін.
За словами журналіста, Штайнмаєр завжди відвідує подібні заходи і робить досить жорсткі публічні заяви, які не всім подобаються з точки зору політичних оцінок: "Він дуже часто об’єднує все, що відбувалось на теренах Радянського Союзу поняттям "росіяни". Але загалом позиція Німеччини та її вищого ешелону політики зрозуміла".
"Щодо майбутнього німецької політики щодо України, то тут складніше, тому що канцлерка Ангела Меркель в останні місяці повела себе досить дивно. Більшість оглядачів не можуть зрозуміти, чому Меркель вирішила зіпсувати собі біографію та виступати в ролі адвоката позиції Росії щодо України", – зазначив Лукін.
Скоріше за все, на думку кандидата історичних наук, перед Днем незалежності офіційний Київ категорично відмовив Меркель прийняти в тій чи іншій формі за російськими вимогами "формулу Штайнмаєра".
"Також виникає питання щодо можливого саміту в нормандському форматі за участю саме Меркель до її відставки. Дуже важливо, що вдруге буде знову вона, тому що, скоріше за все, хто б не увійшов до нового німецького уряду, він буде куди менш прихильний до російської позиції, зокрема й щодо "Північного потоку-2". "Зелені", наприклад, категорично виступають за закриття проєкту "Північний потік". Комплекс цих питань з війною на Донбасі, "формулою Штайнмаєра" та намаганнями російських компаній, які побудували "Північний потік", запустити і сертифікувати його в Німеччині змушує поспішати і провести якийсь саміт. Там можна так чи інакше підписати якісь чергові меморандуми, декларації, які знову накладуть певні зобов'язання на Україну", – зауважив експерт.
Він додав, що наразі позиція позиція президента Франції Еммануеля Макрона, який налаштований більш-менш проросійсько, очевидна. Позиція канцлерки Німмечини Ангели Меркель, в свою чергу, менш очевидна і проблемна: "Україна може опинитися в ситуації "один проти трьох". А коли буде новий німецький уряд з урахуванням того, що можливим новим канцлером є Олаф Шольц, який, скоріш за все, не буде займатися зовнішньою політикою так, як Меркель, то це серйозно ускладнить плани Росії встановити мир на своїх умовах".
"Вирішальна позиція в цьому випадку може бути в Сполучених Штатів Америки. Адже, з одного боку, ми влітку бачили угоду між Байденом та Меркель щодо "Північного потоку", потім була зустріч з Путіним, де Байден висловився на підтримку мінських домовленостей. Але потім був візит Зеленського, де про мінські угоди жодного питання не йшлося. Можливо саме тому поспішають із самітом за участі Меркель", – підсумував Володимир Лукін.
Фото: Укрінформ
