Про причини збою у роботі Facebook та інших соцмереж
"Так, уже відомо, що саме трапилося і експерти Facebook називають причиною банальну людську помилку: під час оновлення DNS-серверів працівники випадково видалили головний запис Facebook. Простіше кажучи, сервери Facebook працювали, але коли користувачі зі своїх пристроїв вводили Facebook.com у браузері, браузер не знаходив Facebook.com, через що користувачі не могли зайти на свої акаунти", — пояснив експерт.
Про витік особистих даних користувачів соцмереж
Що стосується інформації про крадіжку мільярда чи півтора мільярда акаунтів користувачів, то це однозначно фейк, який розповсюдили зловмисники, щоби отримати з цього фінансову вигоду, стверджує Дмитро Снопченко.
"Вони скористалися даними користувачів, які Facebook втратив під час витоку в 2019 році і подали ці півмільйона старих даних як свіжу інформацію, яка нібито була вкрадена в Facebook щойно. Зловмисники стверджували, що, зламавши Facebook, їм вдалося отримати півтора мільярда свіжих даних користувачів, які вони виставили на продажу. З’явився навіть покупець, який нібито заплатив їм за цю інформацію 5 000 $. Але це звісно ж фейк", — підкреслив експерт.
"Інформація про те, що Facebook не дбає про безпеку є неправдою, адже великих витоків інформації із мережі вже дуже давно не траплялося. Якщо порівнювати Facebook із іншими корпораціями, то ситуація з безпекою є значно кращою. А витік 2019 року не був “витоком” у прямому розумінні, адже тоді була зібрана публічна інформація з акаунтів користувачів, але в масовому розмірі. Офіційно зареєстрованих зламів серверів Facebook насправді поки що не було", — наголошує Дмитро Снопченко.
“Насправді корпорації постійно аналізують свою роботу та роблять відповідні висновки, оскільки розуміють наслідки таких збоїв. Наприклад, цей збій коштував Facebook 6,5 мільярдів доларів. Також такі збої є значними репутаційними ризиками, через які компанії несуть значні фінансові втрати. Тому корпорації передусім зацікавлені у постійному вдосконаленні своїх систем”, — підкреслив експерт.
Рекомендації щодо захисту приватності особистих даних у соцмережах
Що ж стосується користувачів, то слід задуматися, де саме зберігати свою особисту інформацію, кому її довіряти і найважливіше, що робити у тому випадку, коли ця інформація зникне з мережі, неважливо через які саме технічні причини. Відповідь на це питання потрібно знайти до того, як це відбудеться, щоби бути застрахованими від такого можливого колапсу.
"Насамперед користувачі повинні бути обачними, тобто розуміти, яку саме інформацію про себе, своє оточення, сім’ю, платіжні дані куди вони передають. Адже все, що одного разу потрапило до системи Інтернет, залишається уже там назавжди.
Хоч компанії і є відповідальними за безпеку своїх серверів, остаточна відповідальність за особисті дані є все-таки на самих користувачах.
Користувач має бути обізнаним із наявними механізмами захисту особистих даних у мережі, які надають йому певні сервіси. Якщо Facebook, Google чи інші сервіси надають можливість використовувати двофакторну аутентифікацію, перевіряти чи є безпечним з’єднання по HTTPS, то люди повинні користуватися цими інструментами з безпеки. Також не слід забувати про антивірусні програми, адже це є технічним засобом для звичайного користувача, щоби перевірити файли на безпечність. Слід розуміти, що під час завантаження інформації із невідомих сайтів, її треба перевірити на наявність вірусних програм, щоби максимально вберегти себе і свою інформацію у мережі", — порадив експерт з кібербезпеки Дмитро Снопченко.
Фото pixabay.com
