Чи зможуть українські дослідники вирушити на власному криголамі у 27-му зимову антарктичну експедицію?
Саме так. 27-ма зимова антарктична експедиція на антарктичній станції "Академік Вернадський" пройде під українським прапором на власному судні. І з цього моменту у станції починається нова епоха, адже до цього ми повністю залежали від іноземного судна: треба було зловити момент короткого атлантичного літа, коли протягом 3-х місяців відносно вільна акваторія від криги. Тепер ми маємо своє судно, яке долає кригу до одного метра завдовжки в штатному режимі, а за потреби — до 3-4-х метрів. Таким чином станція стає доступною цілорічно і є змога не їздити в експедицію на цілий рік. Тобто робота нашої станції стане менш героїчною, але більш ефективною.
А ще українська експедиція повертається в океан. Ми 20 років не мали можливості здійснювати дослідження далі Чорного моря. Тобто 20 років ми стояли осторонь одного з ключових напрямів глобальної економіки. Тепер нарешті маємо своє судно для наукових досліджень в будь-якій точці Світового океану. Адже судно, яке ми придбали — не просто криголам, здатний доставити щось з точки А в точку Б. В першу чергу ми придбали саме спеціалізоване науково-дослідне судно, яке має пристосування для підйому зразків води, осаду з глибин до 8-ми кілометрів. Це означає, що нам стає доступним 80-90% дна Світового океану.
Чи можна побудувати подібне судно в Україні?
На жаль, наша суднобудівна галузь в такому стані, що побудова такого нового судна зайняла би від 8 до 10 років. Крім того є об’єктивний момент вартості такого судна — близько 120 мільйонів доларів. Замість цього ми придбали судно за 5 мільйонів доларів, яким до нас користувалися 30 років. Але криголам піде в першу свою українську експедицію через кілька місяців, а не через 8-10 років.
Наскільки сучасним є це судно?
На момент його побудови, судно входило в топ-3 кращих науково-дослідних суден світу. І навіть зараз, через 30 років побудови, воно залишається у топ-20 кращих науково-дослідних суден світу і абсолютно не застаріло. Одночасно на борту може перебувати до 50-ти науковців, кілька лабораторій та пристосування для забору будь-чого.
Що не під силу виконати криголаму?
Єдине, що криголам не може зробити — бурити дно. Мається на увазі не забори зразків з дна, а буріння свердловин, адже для цього потрібен зовсім інший вид суден.
Чи вже відома нова назва для криголаму?
Інтрига зберігається. На фейсбук та інстаграм сторінках антарктичного центру ми зібрали різні пропозиції від підписників, звели їх в таблицю і передали до Офісу президента. До кінця місяця очікуємо фідбек.
Фото: криголам "Джеймс Кларк Росс", сайт НАНЦ
