У чому ризики підходу, коли місцева влада відповідає за встановлення тарифів на тепло та гарячу воду
Раніше тариф також встановлювався на місцях. Тільки тоді різниця була у тому, що його подавали в НКРЕКП і регулятор затверджував цей тариф. І через те, що з бюджету виділяли дотації, субвенції на покриття різниці в тарифах, місцева влада цим користувалася, встановлювала в себе в регіоні нижчий тариф і потім домовлялася з урядом про виділення коштів на покриття різниці в тарифах. До речі, зараз вже ухвалили рішення про реструктуризацію боргів на ринку газу, де головною проблемою було погашення боргів попередніх періодів для "Теплокомуненерго", зокрема й до підготовки нинішнього опалювального сезону. Різниця у тарифах там була 30 мільярдів гривень, це борги за період з 2016 до 2020 року. Тому, в принципі, зараз змінилося те, що грошей у бюджеті на субвенції та дотації немає, тобто їх не планують виділяти. Хоча, чесно скажу, що в умовах такої загальної кризи, яка є у світі і в нашій країні частково відчутно, що ціна на газ зростає, держава має втручатися в цей процес і виділяти допомогу тим компаніям, які постачають газ, або безпосередньо виділяти субсидію для населення. Якби споживачі платили ринкову ціну, то всі б пішли за субсидіями. Ми б побили рекорд 2017 року, коли був пік виділення субсидій, тоді 7 мільйонів домогосподарств у різних обсягах, але отримували субсидії. А тут би, я думаю, звернулися б більше 10 мільйонів домогосподарств. Це було б законно тому, що така ціна на газ висока навіть для європейських країн. Ми вже бачимо, що в Італії будуть виділяти 3 мільярди євро для таких цілей. Наша проблема у тому, що немає грошей.
Думаю, прем’єр-міністр Шмигаль або свідомо здійснив маніпуляцію, вказавши, що держава буде підтримувати регіони, або не до кінця зрозумів питання. Ці 30 мільярдів гривень, про які він казав, що їх будуть виділяти для місцевих органів "Теплокомуненерго" ― це погашення боргів попередніх періодів. Це ― гроші, які підприємства мали отримати ще раніше. А на новий період, 2021-2022 роки, грошей немає. Денис Шмигаль, каже, що будуть підвищувати статтю витрат на субсидії на 2022 рік, а по факту є оцінки, що в статті залишиться ще менше коштів, ніж було до цього. За такої ситуації, я думаю, що і в наступному році сума субсидій може вийти до 60 мільярдів гривень. Це така більш реалістична цифра; маніпуляція, яка є допустимою для будь-якої влади, адже будь-яка влада намагається захистити власні інтереси.
Зараз ми бачимо спробу центральної влади перекласти відповідальність на плечі місцевих органів самоврядування. Щоб вони на себе взяли політичну відповідальність за тарифи, адже це завжди було політичним питанням. Президент Зеленський йшов на вибори з конкретними гаслами: крім вирішення питання Донбасу, він заявляв про зниження тарифів. Також є фінансовий та економічний моменти, щоб не виплачувати дотації і субвенції органам місцевого самоврядування, щоб там самі шукали кошти. Однак виникає об’єктивна проблема, адже грошей в регіонах немає, бо немає доходів у бюджет. Єдині три міста, які можуть дотувати сектор виробництва тепла і гарячої води ― це Київ, Харків і Одеса. Всі інші, якщо вони це будуть роботи, то повинні взяти кредити або продавати своє майно.
Читати далі: Світ йде до енергокризи: чи витримає економіка?
Чого варто очікувати українцям
Проблема виникла в "Нафтогазі", який також є окремим гравцем, хоча Офіс президента і команда Зеленського фактично "підім’яли" його зараз під себе. Подивимося, як вони ним будуть керувати. Однак той факт, що "Нафтогаз" ― це окрема структура, яка укладає угоди з "Теплокомуненерго", які є кабальними.
Загальний висновок, зокрема й для населення, полягає у тому, що ситуація, яка складається, буде призводити до того, що ростиме загальна заборгованість за комунальні послуги, де ключові борги ― це завжди газ і тепло. Адже місцева влада у будь-якому випадку буде змушена підвищувати тарифи на теплопостачання, бо якщо цього не зробити і сподіватися, що у майбутньому буде субвенція, то тоді буде нарощуватися борг ― "Теплокомуненерго" будуть боргувати "Нафтогазу", у такому випадку борг буде суттєво більшим, ніж той, що назбирався з 2016 року. Я думаю, що ця проблема буде технологічною також, бо підприємствам не буде вистачати коштів для оперативної діяльності, для виплати зарплат, заміну матеріалів, ремонту труб, тому всі ці фактори піддаються ризикам.
Читати далі: Уряд запланував перехід на нову модель розрахунків за газ населенням. Експерт пояснює зміни
Наскільки збільшиться сума у платіжках
Минулого року був тариф 1400-2000 гривень, в залежності від регіону. Нині тариф підвищують, він зросте до 2000-2800 гривень, тобто майже вдвічі. Однак це не кінець, бо, якщо й надалі буде складатися не дуже хороша ситуація з угодами "Нафтогаз" і "Теплокомуненерго", то тоді посередині чи під кінець опалювального сезону тарифи будуть зростати. За такими прогнозними оцінками суми можуть збільшитися до 3000-3500 гривень. Але це наслідок того, що ціна на газ зростає.
Нагадаємо, до 2019 року опалювальний сезон в Україні завжди починався 15 жовтня. Однак 2 роки тому уряд переглянув встановлений календар запуску теплових станцій, через часті температурні коливання. Відтепер опалювальний сезон починається, якщо середньодобова температура повітря в регіоні протягом трьох діб поспіль не піднімається вище 8°С. Початок постачання опалення визначає місцева влада, яка ухвалює відповідне рішення.
Фото: pixabay.com
