Наскільки загрозливою є енергоситуація у світі?
Лише 1 угода зі 100, які укладаються на різних європейських хабах, закінчується постачанням реального енергоресурсу. Всі решта — спекуляції. І проблема в тому, що політики, м’яко кажучи, не звертають увагу на ці фінансові спекуляції, а підіграють банкам, страховим компаніям, які теж беруть участь у цьому фінансовому казино. За словами міністрів провідних європейських країн, нестачі газу немає. Тобто проблем з постачання газу не існує. Така ж ситуація з постачанням нафти. Світ все більше заграється в таке фінансове казино, оскільки забуває, що за лаштунками таких фінансових оборудок стає гірше реальному сектору економіки і реальним громадянам тих держав, які будуть змушені реагувати і залежать від імпорту енергоносіїв.
Про ілюзію світової енергокризи
У виграші не той, хто продає газ та нафту задорого, а той, хто грає на цьому: трейдери, які нічого не видобувають і нічого не споживають. Це — великі фінансові установи, які не перепродають реальний газ чи нафту, а торгують фінансовими інструментами: деривативами, ф'ючерсами на майбутнє постачання енергоресурсів. Чомусь вважається, що їхня діяльність сприяє розвитку реального сектору економіки, але це не так. Виходить, що ми вкотре маємо справу з маніпуляціями і з підміною реальної економіки фінансовими оборудками. А криза полягає в тому, що політики не розуміють відмінностей між інфраструктурними товарами та тим, чим можна спекулювати. Собівартість газу не змінюється, попит не змінюється, пропонування не змінюється, то чому ж тоді ціни на газ з початку року зросли аж так?
Чи є відмова "Газпрому" бронювати додаткові потужності українського транзиту — однією з причин зростання цін на газ в Європі?
Менеджери "Газпрому" діють в межах довгострокових контрактів. Наприклад, австрійці підписали з ними контракт до 2040-го року, угорці — до 2036-го року. Збільшення обсягів постачань можливе лише тоді, коли хтось в Європі цей газ купить. Але в Європі ніхто не укладає угоди на додаткові обсяги газу, бо європейцям вистачає основного. У них немає кризи постачання саме реального газу, а не того, який видають за ринковими цінами, які є очікуваннями появи надлишків газу на спотових ринках через декілька місяців. Він там не з'явиться, адже весь його об'єм буде реалізований відповідно до середньо та довгострокових контрактів.
Про газовий договір австрійців з "Газпромом" і його наслідки для України?
Угорщина реалізувала особисті національні інтереси. Кожна держава має дбати лише про власні інтереси. США ніколи не питатимуть Мексику чи підписувати якісь контракти з постачання нафти не з Мексики, а з Венесуели. Для України ці угоди не стали несподіванкою. У 2020 році в угоді про транзит російського газу було вказано 65 мільярдів кубометрів газу, а в 2021 і далі — 40 мільярдів. Тому ми, підписавши цю угоду, визнали, що втратили 25 мільярдів кубометрів газу. А з чого складаються ці 25 мільярдів кубометрів? З тих самих обхідних маршрутів, про які в нас жоден політик, топ-менеджер чи представник органів виконавчої влади нічого не казав. Хтось протестував проти запуску трубопроводу, який забрав у нас частину російського транзиту, витісненого азербайджанським газом? Ні, ми його вітали! Президент Порошенко тиснув руку Ердогану після запуску. "Турецький потік", "Блакитний потік", "Балканський потік" — хтось протестував проти них? Хтось розповідав про те, що Туреччина забирає у нас фактично все? Той транзит, який раніше йшов через Україну, далі йде турецьким Блакитним потоком через Туреччину.
Про подвійні енергостандарти
В Європу постачають газ, щонайменше, 5 різних постачальників: Росія, Норвегія, Нідерланди, Алжир, Лівія, США та Катар у вигляді скрапленого газу. Зараз чомусь в проблемах, які виникли звинувачують "Газпром". Чому не звинувачують інших? США, наприклад, всемеро скоротили обсяги постачання скрапленого природного газу на європейський ринок. Якби "Газпром" зараз припинив або скоротив постачання газу, хто заважає тим же США зайняти його нішу на ринку? Ніхто. Але, чомусь, вони не поспішають цього робити. Ось це і є проявом подвійних стандартів.
Про енергокризу для України, в разі запуску "Північного потоку-2"
У нас проблема не в тому, що запуститься "Північний потік-2", а в тому, що внутрішні ціни в Україні прив'язані до спекулятивних зовнішніх котирувань і жодним чином не враховують вартість газу внутрішнього видобутку і наявність природного газу в українських підземних газових сховищах. Це — нонсенс, коли школи, дитячі садки, заклади вищої освіти, лікарні купують теплову енергію з прив'язкою до газу, ціна якого визначається не собівартістю газу українського видобутку, а тисячу доларів за тисячу кубометрів, які не відображають ринковий стан і є виключно виявом фінансових спекуляцій.
Фото: Геннадій Рябцев, "Українське радіо"
