Про опитування українців щодо того, як багато вони знають про трагедію в урочищі Бабин Яр
"Цього року Фондом "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" це дослідження проводилося вперше. Перше відкрите питання, яке ми ставили респондентам буде таке: "Чи знаєте ви, де знаходиться Бабин Яр?". Тобто просто назва, без будь-яких конотацій і підказок. Люди мали самі сказати якийсь населений пункт. 55% опитаних сказали, що Бабин Яр знаходиться в Києві. Щодо решти 45%, то четверта частина вказала, що важко сказати, 18% назвали інше місто.
Потім ми запитали: "Що для вас означає Бабин Яр?", надавши декілька варіантів відповіді: місце пам'яті і місце загибелі євреїв під час Другої світової війни та в рамках Голокосту, який проводила Нацистська Німеччина; місце пам'яті, де загинули люди різних національностей, зокрема євреї, українці, росіяни, роми, і це частина нацистських злочинів під час Другої світової війни; місце пам'яті, де загинули радянські люди під час Великої Вітчизняної війни. обто ми протестували, наскільки у нашому суспільстві поширені ті чи інші стереотипні уявлення. І лише 10% респондентів обрали варіант, що це місце пам'яті радянських людей, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. Тобто зовсім не багато людей поділяють фейковий радянський наратив, що таке Бабин Яр. Абсолютна більшість обрала один з двох варіантів: що це насамперед місце пам'яті єврейського народу, де загинули євреї в рамках Голокосту і що це також місце пам'яті, де загинули люди різних національностей.
Тобто можна сказати, що в нас є проблеми з історичною пам'яттю. Ми молода держава, але втішно те, що більшість поділяє наративи цивілізованого світу про те, що таке Бабин Яр і більшість усвідомлює, що таке не може повторитися. Більшість розуміє, хто винний у цьому і які з цього висновки треба зробити", ― розповів Петро Бурковський.
На думку Богдана Петренка, "55% ― це достатньо високий показник, враховуючи, що сучасні люди самі по собі намагаються не осягати дуже глибоко історію".
"Те, що більша половина сказала, що це відбувалося в Києві, для мене це достатньо високо, тому шо наразі люди починають цікавить власними питаннями. Для них питання Бабиного Яру може стояти далеко не першим за цікавістю", ― сказав він.
Чи достатньо тема Бабиного Яру висвітлюється в Україні
"За останні кілька років дуже багато висвітлюється ця тема, і, на жаль, на мою думку, тут є маніпулятивний момент, оскільки в нас є дві концепції, які борються: одна нав'язується штучно зовні за участі російського капіталу, який заснував меморіальний центр вшанування пам'яті "Бабин Яр", а інша ― концепція українських істориків, зокрема істориків-євреїв, які довго і давно працюють над цією пам'яттю і замість того, щоб у публічному просторі у нас була єдність і державна влада, в першу чергу президент і уряд, займали позицію з точки зору української держави, на жаль, вони заангажовані цим російським проєктом та російським капіталом і навіть займаються переслідуванням і утисками проти іншої сторони. Тобто за останні два роки ця тема мала би об'єднати людей, де ми мали би чітко сказати, які треба зробити висновки, особливо в контексті нашої війни з Російською Федерацією. Натомість ця тема історичної пам'яті перетворилась на предмет політичної боротьби за виборців в різних регіонах країни", ― вважає конфліктолог Богдан Петренко.
Чи є позитивна динаміка в обізнаності українців в роки незалежності
"Є дослідження, які ми проводили раніше, що стосуються домінуванням радянських чи сучасних наративів про Другу світову війну. Ми бачимо, що за останні кілька років починає переважати саме сучасний західний український наратив, тобто тлумачення історії Другої Світової війни з радянською точки зору, яка зараз домінує в Росії і нав'язується Росією в Україні, програє з різних причин. При всій своїй суперечності меморіальний комплекс "Бабин Яр" звернув увагу на те, що питання Голокосту не вивчається в школах, як би мало вивчатися. Але для справедливості треба сказати, що і питання Голодомору теж до останнього часу не дуже-то вивчалися.
Крім того, якщо вже говорити про домінування тої чи іншої концепції національної, то все не можна принести через школу. Насправді Голодомор можуть зрозуміти ті діти, ті онуки в тих сім'ях, де ці історії живі, в кого прадіди і прабабусі мало не стали жертвами: або хтось помер, або хтось вижив під час Голодомору, і ці історії дійшли до молодого покоління, попри всю радянську цензуру та залякування. Далі ці історії переповідаються нашим дітям та онукам. Жива історія ― це головна запорука того, що пам'ять збережеться. Людська психіка така, що пам'ять стирається і все забувається, якщо немає живої історії і вона не передаються з уст в уста", ― прокоментував Бурковський.
Водночас Петренко наголосив, що українська молодь втрачає зв’язок з цінностями і це може вплинути на їхнє бачення історії.
"Школа ― це є те, через що держава може просувати свої наративи та бачення історії. Дійсно, в школах відбуваються певні заходи і вивчення історії, зокрема Голокосту та Голодомору. Однак, джерела отримання інформації на сьогоднішній момент для людей нового покоління, які завтра будуть керувати країною і прийдуть до влади ― це переважно російські блогери. Тому якщо ми говоримо про тенденції на завтра, то, на превеликий жаль, я бачу проблему в тому, що тенденції можуть змінитися, що гіпотетично через 10 років про те, де знаходиться Бабин Яр можуть знати не 55%, а 45%. Про важливі наративи для української держави будуть говорити менше половини населення, якщо не зміниться державна політика, наприклад, щодо просування своїх цінностей та ідей для молоді. Тобто на сьогоднішній момент є величезна проблема в тому, що молоді українці втрачають зв'язок з цінностями, і вони будуть дивитися російських блогерів, через які Росія буде нав'язувати зовсім інші символи", ― сказав конфліктолог.
Про меморіальний комплекс "Бабин Яр"
"Проблема нав'язування стереотипів та зміни наративів в Російській Федерації відбувається у світових масштабах. І це стосується меморіального комплексу, який будується в Україні. Російська Федерація контролює весь бізнес, який перебуває на території Російської Федерації. І якщо цей бізнес буде вкладати в культурні цінності України величезні кошти, то вони будуть переслідувати свої інтереси. Це не буде здійснюватися для того, щоб українці знали, що таке Бабин яр. Це буде здійснюватися для того, щоб українці оцінювали Бабин Яр з точки зору Російської Федерації", ― зазначив Богдан Петренко.
Архівне фото: babynyar.org
