З чим Україна поїхала на останню осінню сесію ПАРЄ?
За словами Марії Мезенцевої, для української делегації кожен день в ПАРЄ в кожній із 4-х пленарних сесій в році — день України:
"Не важливо, чи чітко прописане українське питання в порядку денному, чи ні. Наприклад, на вчорашньому першому пункті порядку денного ми намагалися просунути тему кримського питання і повернення нещодавніх затримань членів Меджлісу та їхніх родин. Багато ЗМІ оцінили це як зраду, а для нас це — перемога, незважаючи на те, що поточні дебати відбуваються без документів, а просто про "поговорити". Так було вирішено ще задовго до першого дня робочого понеділка на засіданні бюро, куди входять віце-президенти Асамблеї.
Я звернулася до високого керівництва Асамблеї з поясненнями, адже нас такий формат не влаштовував: ми завжди хочемо говорити, навіть якщо немає документу. Мені пояснили на найвищому рівні, що червневий файл, який називався "Про порушення прав кримських татар в Криму" був абсолютно комплексним. На мої аргументи, що файл не містить нещодавніх затримань, які відбулися одразу після Кримської платформи, нам відповіли, що ми повинні були виконати 3 пункти (2 з яких ми вже виконали), а саме від імені делегації, відразу після затримань кримських татар, звернутися до президента Асамблеї, до Комісарки Ради Європи з прав людини та до Генеральної Секретарки, яка на Кримській платформі представляла на найвищому рівні Раду Європи і яка включить кримське питання до свого річного звіту.
Ну і, звісно, ми продовжимо файл, який готували в Ісландії, з приводу порушення прав кримських татар. В червні він повинен бути переглянутим.
Про відбір судді до Європейського суду з прав людини
Марія Мезенцева вважає найважливішим моментом вчорашнього дня на осінній сесії ПАРЄ — відбір судді до Європейського суду з прав людини:
"З 2018 року не було здійснено подачу документів адміністрацією президента на оголошений конкурс по відбору суддів. Конкурс оголошує саме Офіс президента. У 2019 році конкурс оголосили, але не завершили і не фіналізували. В 2020 році нічого не відбувалося. Цьогоріч, після особистого звіту делегації президенту був оголошений конкурс і не було жодних претензій до процесу його проведення. 16 вересня в Парижі Комітет ПАРЄ з відбору суддів прийняв рішення відкинути наш список через певні запитання до певних кандидатів. Ми не вважаємо це рішення справедливим."
Наскільки доцільним було подавати список суддів, до якого входив депутат від "Слуги Народу" і член ПАРЄ Олександр Мережко?
"Ніде не прописано, що діючий політик не має права висувати свою кандидатуру на цю високу посаду. Олександр Мережко, до речі, пройшов декілька етапів інтерв’ю і не тільки в Україні; був затверджений, а вже згодом в Комітеті з’явилися питання. Ми, разом із колегами з інших країн, враховуючи всю складність ситуації, дійшли висновку, що треба змінювати критерії відбору і робити їх більш чіткими. Необхідно уникати подвійних трактувань та стандартів", — пояснила Марія Мезенцева.
Чому українське питання не було подано до порядку денного
"Резолюція про порушення прав кримських татар в Криму приймалася ще влітку, але це була єдина резолюція по Україні за останні 2 роки. Тому є підстави вважати, що актуальні для України питання, які пов’язані з російською збройною агресією зникають з порядку денного. Певною мірою це — природна закономірність, адже Україна вже 8 років знаходиться в стані війни з Росією. На міжнародній арені такі конфлікти класифікується як "заморожені" і до них увага не така пристальна. Звісно, мені хотілося б, щоб для української делегації питання російської агресії проходило червоною ниткою на кожній сесії ПАРЄ доти, доки Росія не почне жити за правилами демократичних держав. Однак, цього не відбувається. Навпаки, проходить політика примирення західноєвропейських країн з Росією. Є підстави вважати, що це відбувається з низки причин, напряму пов’язаних з певними економічними вигодами для себе або своєї країни", — прокоментувала Леся Василенко.
Яка позиція української делегації стосовно ключових питань, які розглядатимуться в ПАРЄ?
"Осіння сесія зосереджена на питаннях екології, клімату та міграції; розглядатимуть ситуацію в Афганістані, наслідки конфліктів між Вірменією та Азербайджаном, питання міграційного тиску на кордонах Литви, Латвії та Польщі з Білоруссю. Звісно, всі ці резолюції Україна підтримувати, адже в їхніх текстах якраз посилюється зауваження щодо захисту відповідних прав мігрантів, екологічних прав населення європейського континенту і зазначаються рекомендації державам-членам Ради Європи приймати відповідні законодавства і втілювати відповідні політики. Це — речі, які стосуються прав і захисту інтересів людини, яка хоче жити в безпеці, економічному зростанні та комфорті, що стосується і громадян України", — зауважила Леся Василенко.
Наскільки впевнено російська делегація почувається в ПАРЄ?
За словами Лесі Василенко, російська делегація не просто дистанційно спостерігає, а й бере дистанційно участь в ПАРЄ:
"Їхні позиції надзвичайно сильні там. Російська делегація має колосальний вплив на цілу низку країн, партнерство з якими встановлювалося роками, завдяки кулуарній роботі. Українській делегації потрібно надолужувати і будувати такі стосунки з іншими країнами. Це якраз те, над чим ми працюємо у Страсбурзі щоразу."
Фото: ПАРЄ, офіційний сайт
