Права афганок: минуле...
"В 90-х роках таліби запроваджували дуже жорсткі обмеження, навіть ті, які не були передбачені ісламом. Багато із запровадженого взагалі суперечило ісламським нормам та морально-етичному кодексу, який розповсюджений серед жінок Середньої Азії, особливо в Афганістані", – розповів Ілія Куса.
Протягом останніх двадцяти років демократичних змін, як зазначила Наталя Малиновська, жінок намагалися залучити до політичної участі та покращити їхній економічний стан.
"Це пов'язано з тим, що в 2004 році була прийнята демократична конституція, а в 2005 році були проведені перші вибори, в яких брали участь як чоловіки, так і жінки. Показовим було те, що в парламенті Афганістану виділили місця за виборчою квотою для жінок. В залежності від виборів їхня кількість коливалася, але в середньому це було трохи більше 25 %. Це сприяло політичній участі жінок та захисту їхніх прав", – пояснила Малиновська.
Це позитивно вплинуло й на забезпечення освітніх та економічних прав афганців: "Звісно, були проблеми з доступом до освіти всіх жінок та чоловіків в Афганістані, але слід розуміти, що 20 років – це дуже мало. Ще повністю не виросло одне покоління для того, щоб утвердити цю традицію. Але був закладений фундамент і прогресивна частина суспільства могла ним скористатися. Його потрібно було впроваджувати далі, але, на жаль, зараз цього не спостерігається".
...теперішнє
"Як ми знаємо з новин в медіа, влада в Афганістані кардинально змінилася. Прихід талібів найбільш позначився саме на правах жінок та їх утисненні, хоча першими обіцянками талібів було те, що їхнє правління не позначиться негативно на афганках. Також це була одна з основних вимог міжнародної спільноти. Всі асоціації та найбільші злочини "Табілану" ще з попереднього приходу пов’язані саме із жінками. Тому, виходячи з Афганістану, міжнародна спільнота теж мала давати якісь гарантії, щоб робота, яка проводилась останні двадцять років, не була даремною. Також не мало скластися враження, що афганців залишать без підтримки та допомоги", – зазначила Наталя Малиновська.
Разом з тим, науковиця наголосила, що пов'язувати всі дії "Талібану" в Афганістані з релігією, є помилкою: "Те, що уряд злочинні діяння прикриває релігією, негативно позначається на сприйнятті ісламу. Іслам та ісламські традиції не мають нічого спільного із порушенням прав жінок, жорстоким поводженням та дискримінацією. Крім того, злочинні дії в Афганістані сьогодні стосуються і мусульман, і немусульман. Тоді як в Корані будь-яке жорстоке відношення засуджується. І те, що стосується рівності прав, то в духовному контексті в Корані все чітко закріплюється. По-різному можна трактували розподіл обов'язків і місце в суспільстві жінок і чоловіків, але практично у всіх сферах ми можемо говорити про рівність".
З нею згоден й Ілія Куса, який наголосив, що випадки, коли під релігійними лозунгами вчиняють дії, які пов'язані з питаннями боротьби за ресурси або владу – це реальність нашого світу.
… майбутнє
"Сьогодні ми поки що не бачимо таких звірств і жахіть по відношенню до жінок в Афганістані, які були в 90-х. В міністерстві вищої освіти, яке створив "Талібан", заявили, що жінки повернуться до освіти. Вони не казали, що жінки більше навчатися не будуть, бо це заборонено. Поки що навчання для жінок не стартувало, але нібито це тимчасовий захід. Тому поки що рано казати, чи буде повернення 90-х", – зазначив Куса.
За словами аналітика, він має сумніви щодо того, чи будуть таліби продовжувати утискати права жінок, оскільки це суперечитиме їхнім власним інтересам: "Хоча б політично таліби будуть зацікавлені в тому, щоб не відроджувати ситуацію, яка була. Це питання політичного виживання: тоді вони драконівськими заходами самі собі дуже сильно підірвали свої ж позиції. Їх потім перестали сприймати широкі верстви населення, чому в 2001 році їх дуже легко "знесли" іноземні інтервенти".
З ним погодилась і Наталя Малиновська: "Політика талібів в 90-х роках була направлена проти жінок. Сьогодні ж ми спостерігаємо структурні, іміджеві зміни в плані того, що в Афганістані було міністерство в справах жінок,а зараз його змінили. Але питання в тому, наскільки цьому нададуть законодавчого підґрунтя й наскільки це буде позначатися на жінках. Тобто чи жінки повернуться додому і будуть вести закритий спосіб життя, чи вони будуть продовжувати бути частиною суспільства і користуватися всіма правами, будуть на рівні задіяними на ринку праці".
Разом з тим, експерти мають різні погляди на майбутнє афганок та забезпечення їхніх прав. Ілія Куса вважає, що покращення становища афганських жінок напряму пов’язане з майбутнім формуванням стабільного уряду в країні.
"Слід чекати на формування уряду, тому що поки що тимчасовий уряд, який створили, приймати фундаментальні рішення, зміни не буде. Зараз талібам складно реалізовувати ті обіцянки, які вони висловлювали, адже вони не є монолітною структурою. Це строката організація, де дуже багато фракцій, які мають різні погляди", – заявив Куса.
Таліби, на думку аналітика Українського інституту майбутнього, не зможуть викинути жінок із суспільно-економічного життя через політичні та економічні причини: "Їм потрібно утримати владу, потрібні гроші інвесторів. Для цього треба виконати хоча б частину обіцянок щодо розширення прав жінок. По-друге, є й економічні причини: чимало жінок в Афганістані працювали і працюють, а там зараз великі проблеми з економікою. Стріляти собі в ногу, викидаючи цілі соціальні групи людей з економіки, вони не будуть".
"Питання лише в тому, як домовлятися всередині "Талібану". Їм буде легше впроваджувати всі ці зміни та пояснити послаблення, коли буде постійний уряд з представниками етнічних меншин, тому що таким чином можна буде розпорошити відповідальність", – резюмував Ілія Куса.
Менш оптимістичний погляд на майбутнє афганських жінок має Наталя Малиновська: "Як на мене, дискримінаційні прояви щодо жінок – це тест для суспільства і всередині спільноти, і ззовні. Багато речей було зроблено для того, щоб подивитися, чи можна зробити ще крок вперед. Ці "кроки вперед" потенційно можуть відкидати суспільство в плані громадянського розвитку і захисту прав людини. Адже йдеться не лише про економічні і соціальні права, які мають мати всі громадяни, але й базові політичні права – впливати на свою державу".
"За 20 років, поки намагалися побудувати демократичне суспільство, Афганістан не прийшов до міжнародних стандартів. Й те, що відбувається зараз – це тест на те, чи добре були впроваджені і сприйняті демократичні норми, які почалися з 2004 року. Якщо не буде реакції під страхом вбивства чи ув'язнення з боку суспільства, тоді дуже складно говорити, що зміни можливі", – підсумувала Малиновська.
Фото: BBC
