Річниця катастрофи АН-26 під Харковом: експерт про те, що встановило слідство

Річниця катастрофи АН-26 під Харковом: експерт про те, що встановило слідство

Майже рік тому, 25 вересня 2020 року, на Харківщині під Чугуєвом під час здійснення навчального польоту впав літак АН-26. Внаслідок катастрофи з 27 осіб, які перебували на борту, вижив лише один юнак – В’ячеслав Золочевський. Про те, які висновки зроблено з цієї трагедії за рік та що встановило слідство Українське радіо поспілкувалось з керівником Центру військово-правових досліджень Олександром Мусієнком.

0:00 0:00
10
1x
Програма:
Ведучі:

Чи було розслідування катастрофи повним?

"На мою думку, розслідування цієї катастрофи було адекватним, але для того, щоб в нас в повній мірі об’єктивно проводилися такі розслідування, потрібно говорити про реформу системи військової юстиції. Її треба реформувати задля того, щоб в нас була і військова поліція, і військова прокуратура. Адже існує комплексна проблема, яка полягає в тому, що того фінансування, яке є і передбачено на повітряні сили, не вистачає. Буквально лише на цей і наступні роки передбачено фінансування "Антонова" й закупівлю військово-транспортних літаків. До цього оновлення практично не здійснювалось", – розповів Олександр Мусієнко.

Він наголосив, що авіапарк в Україні застралів і подекуди це призводить до трагічних наслідків, подібних до катастрофи АН-26.

"Друга площина – це персонал, який відповідає за технічний стан борта перед його вильотом. На цих людях лежить надзвичайно серйозна відповідальність, адже фактично вони відповідають за технічний стан, життя та здоров’я людей. Й причина, яка була обрана при розслідуванні катастрофи на Харківщині, – комплексна. Вона полягає і в технічному стані борта, який зазнав катастрофи, і певною мірою в діях льотного складу. Ця версія, думаю, була обрана правильно", – зазначив експерт.

Мусієнко пояснив, що аби не допустити подібних катастроф в майбутньому, треба дуже відповідально ставитися до того, які борти використовувати в українській авіації: "Не можна допускати випадки, коли технічно непридатний борт або такий, який вже просто не повинен перебувати в небі, піднімаються в повітря. Потрібне поступове оновлення нашої навчальної військової авіації, на якій проходять навчання курсанти".

Нагадаємо, Державне бюро розслідувань, яке здійснювало досудове розслідування в справі падіння АН-26, провело 150 експертиз та повідомило про підозру заступнику командира військової частини, заступнику командира з льотної підготовки, тодішньому в.о. керівника Харківського національного університету Повітряних сил імені Кожедуба та іншим.

Які причини катастрофи?

За заявою начальника слідчого відділу ДБР Вадима Приймачка, яку він озвучив на брифінгу в Києві, найосновнішою причиною трагедії є незаконний дозвіл керівником польотів на аеродромі Чугуїв на злети АН-26 конвеєрним способом.

"Наскільки я пам’ятаю, в нас немає заборон на проведення такого роду навчань і використання "конвеєрного злету", при підготовці зокрема. Це лише додає досвіду й фаховості людям, які безпосередньо до цього дотичні", – розповів Олександр Мусієнко.

Крім того, експерт додав, що нині українські військові поставлені в умови, наближені до бойових: "Вони працюють з ризиком, який пов’язаний із застарілим обладнанням, озброєнням, технікою. Адже, на жаль, в нас неналежними темпами здійснюється модернізація і закупівля нового озброєння. Люди мають нести за це відповідальність, проте подекуди вони поставлені в такі умови, коли не можна діяти інакше".

"Якщо "конвеєрний зліт" було заборонено, потрібно встановити мотивацію людей, які пішли на таке істотне порушення. Якщо це було систематичне явище, то складно уявити, які шкідливі наслідки могли би бути. Також слід встановити, хто затверджував відповідні навчальні плани", – додав Мусієнко.

Разом з тим, на думку експерта, комісія і слідство не в повній мірі дослідило роль завода виробника, який перевіряє технічний стан літака та дає дозвіл на його подальшу експлуатацію.

Фото: DW