Про повернення України до Центральної Європи та формат співпраці
Насправді ми і так є в Центральній Європі і фізично, і ментально. Ми повертаємося туди ціннісно, через інтеграцію до ЄС. Це один із елементів інтеграції шляхом створення різних об’єднань. Поки формат об’єднань усіх в одну структуру не розглядається. Ми маємо достатньо багатосторонніх структур регіонального характеру, які вже працюють і дають результат. Кожен із них має своє завдання і свою специфіку. Але цей форум показав суб’єктність України, лідерські можливості України, що ми можемо давати стимул для країн регіону, об’єднуватись навколо певної ідеї центральноєвропейської ідентичності та її відстоювати. Наступним кроком має бути визначення спільних інтересів і їхній захист на різних платформах – від загальноєвропейської платформи, наприклад ЄС, до глобальної протидії російській агресії чи іншій експансії у світі.
Ми виходимо на те, щоб об’єднати велику кількість центральноєвропейських держав, які не мають достатньо сили представити самі себе. Це глобальні плани. Починаємо з цього форуму, який об’єднав експертне середовище і дозволить виробити напрямки можливої взаємодії спільних зусиль.
Центральна Європа об’єдналася навколо захисту України проти російської агресії. Більшість країн, навіть маючи певні відносини з Росією, стоять на принципах територіальної цілісності України, на принципах підтримки нашого суверенітету. Відображенням цього є участь у Кримській платформі. Також – підтримка українських військових, реабілітація солдатів, підтримка дітей із сімей військовослужбовців. Ближні країни це розуміють, бо мають досвід соціалістичного минулого і відчувають загрозу.
Про думку посла Польщі щодо можливого створенння формату С8, С9 за участі Вишеградської групи, країн Балтії, Румунії, можливо, Австрії.
Йшлося про роботу послів тут, оскільки посли країн Великої сімки (країн, які мають найбільший вклад у підтримку реформ в Україні) беруть участь у різних заходах, що допомагають структурним реформам у нас. Водночас посольства країн Центральної Європи не є так часто залучені в цих форматах. Тому для послів важливо, щоб бути присутніми на різних майданчиках і платформах, щоб так само допомагати країні і ставити свої питання, бо це взаємний процес. Маємо розуміти, що завжди двосторонні відносини – це інтереси обох сторін. Ми повинні працювати над конструктивним порядком денним для односторонніх і багатосторонніх відносин у контексті ширшого регіону.
Про розширення кола адвокатів України в Євросоюзі
Не треба говорити про адвокатів. У нас достатньо сил і потенціалу, щоб представляти свої інтереси самим. Нам потрібна підтримка європейської перспективи України. Але це не прохання країни, яка не може сама це зробити, це необхідна політична воля цих держав, щоб зрозуміти додану вартість України. Навіть із кількості представництва в європейському парламенті Україна може разом із іншими державами складати, я не скажу конкуренцію, але баланс для захисту інтересів регіону порівняно з інтересами Західної Європи. А ми знаємо, що тандем "Франція – Німеччина" традиційно є засновником ЄС і досі складав більшість у законодавчому органі Європейського Союзу.
Про Ініціативу трьох морів – Тримор’я
Україна мала запрошення на саміт самої ініціативи, але її не запрошували до членів. Рішення було об’єднати держави ЄС центральноєвропейського регіону. А Україна поки не належить до держав ЄС, тому наші спроби приєднатися формально до цього об’єднання не були б успішними саме через позицію цих держав.
Другий момент, що звичайно для нас це природне об’єднання, інтереси в нас спільні: від транспорту, енергетики до екології і багатьох інших питань. Україна постійно працює, щоб стати частиною цього формату в різних варіантах: партнером, гостем чи запрошеною країною. Ми на сьогодні працюємо з Естонією, щоб мати можливість бути частиною цього процесу і в наступному році взяти участь у роботі цього формату.
Про перспективи України стати лідером у контексті співпраці Центральної Європи
Наше лідерство може бути проявлене тільки в наших успіхах. Вважаю, Україна і так є природним лідером, оскільки ми за останні роки демонструємо це лідерство, показуємо свої можливості, даємо приклад іншим, але не нав’язуємо свою волю. Ми пропонуємо варіанти співпраці. І одним із варіантів цієї співпраці з одного боку був ГУАМ (Організація за демократію та економічний розвиток – ред.), він є і функціонує, але формат євроінтеграційного тріо є відповіддю на потреби координації зусиль країн, які мають європейські амбіції і хочуть стати членом Європейського Союзу.
Тут йдеться більше про партнерство, ніж про спробу його очолити. Ми рівно розподіляємо відповідальність між усіма трьома країнами. Якщо ви подивитесь на історію європейської інтеграції, переважно країни, особливо центральноєвропейського регіону, вступали групами. Це 2004 і 2007 роки. Завжди були кілька країн, об’єднані зусиллями. До них ставлять загальні вимоги і вони реформуються, проходять етап переговорів щодо членства на базі вимог Європейського Союзу.
Для нас це спільне зусилля, спільні реформи і об’єднання між собою. Наприклад, ми маємо безпаспортний режим пересування через кордон із Грузією. Працюємо над цим із Молдовою. Це певний елемент внутрішньої інтеграції. Ми маємо в рамках ГУАМ зону вільної торгівлі, вона так само може працювати з врахуванням угоди про ЗВТ із Європейським Союзом. Така маленька євроінтеграція.
Є чимало питань, від транспортних комунікацій до роумінгу, які ми можемо презентувати зі спільною позицією перед Європейською комісією чи перед державою Європейською Союзу. У цьому є додана вартість, що ми не одні говоримо про це.
В ідеалі, коли всі держави східного партнерства стоять на одній позиції. Але ми бачимо наскільки нині різниця інтересів і не намагаємося нав’язувати свою думку іншим. Ми дійшли з двома іншими країнами східного партнерства до спільного розуміння, що ми не можемо бути прив’язані до тих країн, які не мають європейських цінностей.
Про будівництво "Північного потоку-2"
Україна як і деякі держави Центральної Європи різко протидіє "Північному потоку", це суто політичний проект. Ми намагаємося довести нашим західним партнерам, що добудова, сертифікація і введення в дію цього газопроводу матиме негативні наслідки для європейської енергетичної безпеки.
Залежність від Росії, чи через Турецький потік, чи через "Північний потік-2" може призвести до того, що Росія припинить прокачувати енергоресурси через нашу територію і знизить рівень безпеки України, створивши додаткові важелі тиску, а можливо навіть спровокувавши додаткову агресію на території України.
Для нас це безпековий вимір, не так енергетичний чи економічний. Ми про це говоримо постійно і американським партнерам і в Європейському Союзі. Ми ініціювали проведення консультацій з Європейською комісією, вважаючи це загрозою нашій безпеці.
Так само ми працюватимемо з іншими партнерами над диверсифікацією. Ми думаємо над різними варіантами, не будемо розкривати всі наші плани, але одним із варіантів є озвучений вже проект побудови інтерконектора між Україною і Польщею для отримання газу з LNG-терміналів. Питання тільки в ціні, наскільки адекватною буде ціна цього газу для української економіки.
Про призначення послом України в Турецькій Республіці та основні завдання на посаді
Головне завдання – розвиток стратегічного партнерства не на словах, а на ділі. Це практичні речі, пов’язані з реалізацією проектів у сфері оборонних технологій, військово-технічного співробітництва. Також це питання, пов’язані з можливим завершенням переговорів щодо зони вільної торгівлі або розвиток співпраці попри існування чи не існування цієї зони вільної торгівлі. Плюс гуманітарна складова. У Туреччині є велика українська громада. Завдяки попередньому послу їх вдалося згуртувати в організаційну структуру. Їх потрібно підтримувати, допомагати в організації їхньої роботи, у взаємодії з іншими українськими організаціями. І це буде одним із важливих напрямків для роботи в Туреччині.
Також у нас є великий прошарок історичних документів староосманською мовою, які поки що не розкриті, але можуть бути відкриттям для історії України, оскільки розкривають глибинні історичні знання: як взагалі османи вживалися з українцями, наскільки велика кількість українців жила на території Османській імперії і яка взаємодія була. Ми всі знаємо серіал "Роксолана", але ніхто не знає про Хатідже Турхан Султан, яка досить сильно допомогла свого часу козакам, зокрема Михайлу Дорошенку у визвольних змаганнях. Тобто дуже багато текстів треба підняти, щоб повернути нашу правдиву історію.
На фото: Василь Боднар, Українське радіо
