"Події 11 вересня 2001 року змінили ставлення до тероризму. Виявилось, що існують міжнародні мережі, які здатні здійснити такі теракти. Була сформована так звана "доктрина Буша-молодшого", яка полягала на тому, що найбільша небезпека сучасного світу – це перехрещення міжнародного тероризму і високих технологій. Якщо є люди, які змогли спрямувати цивільні літаки на важливі об’єкти, то що буде, якщо вони отримають зброю масового знищення або ракетні технології. Почався новий етап у міжнародній безпеці, коли США більш-менш обгрунтовано вторглися до Афганістану, де була мережа Аль-Каїда, для того, щоб знищити її в основі. На це пішло 5-7 років, тобто мережа була знищена швидко. А 2012 року був ліквідований бен Ладен", – розповів Олексій Їжак.
Інша ж частина процесу, зазначив експерт далі, полягала у тому, що більшість країн почали жертвувати демократією заради безпеки: "Шок від теракту був таким великим, що стало нормальним обмеження прав людини заради національної безпеки. В США був прийнятий так званий патріотичний акт, який розширював можливості прослуховування, контролю над особистим життям заради виявлення терористичних намірів. Потім такою ж аргументацією почала користуватися Росія, коли вона вторглась до Сирії".
Принагідно Олексій Їжак зазначив, що 7 вересня на військовій базі Гуантанамо-Бей, на Кубі, поновилися досудові слухання у справі Халіда Шейха Мухеммеда – ймовірного організатора терактів 11 вересня – та чотирьох інших обвинувачених.
"Судові розгляди в США нині – це продовження в цьому ж контексті. База Гуантанамо виходить за всі рамки прийнятих підходів до юриспруденції. Нещодавно був навіть знятий документальний фільм за книгою про долю одного з таких людей, які просиділи там без вини", – зазначив Їжак.
Також експерт розповів, що президент США Джо Байден підписав розпорядження, згідно з яким матеріали, пов'язані з терактами 11 вересня 2001 року, протягом шести місяців мають бути розсекреченими. Проте Їжак прогнозує, що сенсацій в розсекречених матеріалах не буде:
"Це робиться для того, щоби зрештою припинити, закрити справу боротьби з Аль-Каїдою. Навряд чи там може бути опубліковане щось таке, що приховувалось. Думаю, там будуть просто більш детальні описи того, як це було зроблено. Але, як на мене, аби вирішити цю справу остаточно, треба вирішити питання місця затримання Гуантанамо. Це пляма на демократії, бо справи людей, які там утримуються, мають бути передані в нормальні суди".
"Організований міжнародний тероризм, який здатний кинути виклик провідним державам світу, знищений. Навряд чи хтось подібний мережі (як Аль-Каїда – прим.ред.) дозволить з'явитися. Талібан – це не Аль-Каїда, їм важко вийти за межі Афганістану, оскільки це течія іншого гатунку. Йдеться про національну течію, яка намагається контролювати свою країну середньовічними методами. Проте в неї немає інших союзників, крім частково Пакистану", – зауважив експерт.
Проте, на думку Олексія Їжака, на рівні окремих країн залишилося так званий побутовий тероризм, який також несе в собі багато загроз: "Він живиться не тільки релігією, але й соціальною нерівністю, коли певні групи знаходять для себе соціальний ліфт через тероризм. Це залишається проблемою соціальної нерівності, коли цілі прошарки населення не мають нічого іншого, як взяти автомати і піти робити щось матеріальне, аби показати своє існування. Це залишається і нікуди не дінеться, причини такого тероризму не можуть бути повністю подолані без вирішення соціально-економічних проблем на глобальному рівні".
"Такий тероризм продовжує нести загрозу для демократії", – підсумував Олексій Їжак.
Фото: УНІАН
