Юрій Гайдай спочатку пояснив цілі податкових амністій: "це може бути одноразове наповнення бюджету, стимулом до податкового комплаєнсу, коли люди обновляють свої доходи. Є також повернення коштів з офшорних капіталів в економіку. Для того, щоб спрацювало не тільки одноразове наповнення бюджету, а був стимул до того, щоб люди почали "грати в білу", потрібно, щоб системно помінялися правила гри: наскільки підприємці готові платити податки, наскільки люди готові платити податки, залежить від балансу позитивних та негативних факторів. З одного боку є податкове навантаження на бізнес, з іншого боку, якщо вони будуть ухилятися, їм треба буде заплатити за послуги конвертаційного центру, вони не зможуть отримати кредити або фінансування від інвесторів, бо у них буде непрозорий бізнес. І вони будуть неспокійно спати. Якщо цей баланс не змінюється принципово, якщо держава в ході податкової амністії і перед нею не змінює правила гри і декларує: "от ви "обілилися", а потім ми серйозно візьмемомся за порушників, поміняємо правила гри", то серйозних змін зі схильністю декларувати свої доходи у рамках амністії, може й не бути".
Кому може бути цікава "податкова амністія"
Експерт вважає, що ця "податкова амністія" може бути цікава власникам середнього бізнесу, які бажають "очистити кошти" або вивезти їх за кордон. "Для великого, олігархічного бізнесу ця амністія не є цікава, тому що він давно проводить політику максимальної очистки своєї структури власності. Він працює зрозуміло для податкової, для іноземних кредиторів, тобто без "чорного кешу" немає інтересів, які б можна було реалізувати в Україні", – каже Юрій Гайдай.
А для того, щоб з’явилося бажання декларування у звичайних громадян, їх треба мотивувати, каже Юрій Гайдай. "Тобто, наприклад, приймати Закон "Про виявлення нелегальних доходів непрямими методами через видатки", тобто, якщо людина, котра роками стоїть на обліку в службі зайнятості або безробітна, отримує субсидії, купує автомобіль за 50 тисяч доларів, до неї через місяць приходить податкова. Це може мотивувати громадян, які мають незадекларовані доходи понад 400 тисяч гривень, як указано в законопректі".
Наразі, переконаний він, "амністія" не зацікавлена у декларування звичайних громадян.
Про процедуру "амністії": що треба декларувати?
Як зазначається в документі, декларувати потрібно дорогоцінні метали, долари, гривні та інші валюти, причому готівкові гроші не беруться до розрахунку. Їх потрібно віднести у банк і відкрити спеціальний рахунок для декларування. Якщо цього не зробити, то у подальшому, у випадку купівлі будинку, землі чи авто, доведеться пояснювати фінмоніторингу походження цих грошей. Декларувати також потрібно нерухомість, земельні ділянки та незавершене будівництво, навіть якщо все з перерахованого перебуває у спільній власності. За оцінку майна також потрібно платити. Закон зобов’язує декларувати й транспорт. Внести до переліку задекларованого майна потрібно також ювелірні вироби, витвори мистецтва, антикваріат, дорогоцінні метали. Також потрібно вказувати цінні папери, будь-які джерела отримання дивідендів, права інтелектуальної власності. Можна не декларувати житло, невелике за площею та активи, сумарна вартість яких не перевищує 400 тисяч.
"Вартість майна, котре є предметом "амністії", визначається станом на дату завершення періоду декларування, тобто, на 1 вересня 2022-го року. Якщо це майно має змінну вартість, то визначити її можна буде лише в останні дні подачі декларації. Закон також застосовується до активів, які були у власності на кінець терміну декларування. Можна придбати майно цього року і задекларувати його до наступного. Єдине, що треба пам’ятати, що з 1-го березня 2022-го року ставка зросте", – пояснює старший економіст Центру економічної стратегії Юрій Гайдай.
Він вважає, що державі треба пам'ятати, що людей достатньо високий рівень недовіри до державних ініціатив. "Це призводить до того, що сегмент готових скористатися "амністією" достатньо невисокий. Але і ці люди не будуть поспішати, вони подивляться на те як це відбувається. І скористаються нею ближче до березня або навіть вересня наступного року", – прогнозує експерт.
Фото: УНІАН