Про гру з Казахстаном
Я б сказав, що перевага українців в матчі в Нурсултані була ще більшою, ніж у київському поєдинку навесні, коли тренером був Андрій Шевченко. Там також було багато моментів, але там більше було таких напівмоментів. Цього разу тільки в першому таймі тричі оббивали каркас воріт, було 7-8 виходів один-на-один, тобто це такі моменти, які мали би реалізовувати і вирішувати питання про переможця задовго до того, як казахстанці зрівняли рахунок на 74-й хвилині. Натомість ми отримали два голи на рівному місці, і могли би отримати ще й третій такий же.
Насправді трохи безвідповідально зіграли наші футболісти. Це стосується не лише Олександра Караваєва, який допустив результативні помилки, не лише Іллі Забарного, який не підстрахував, Андрія П'ятова, який у воротах не врятував, бо два голи воротарські у ближній кут пішли, а стосується тих, хто виходив один-на-один ― Соболя, Матвієнка, Циганкова, які мали ідеальні нагоди, щоб забивати, і всі їх втратили. Лідер команди Олександр Зінченко, від якого чекають, що він буде вести гру, грав непереконливо, і наша команда провела матч так, що не виявила стержня в її діях, і це найгірше. В цьому важко звинуватити тренера. Насправді за агресією, за тими діями, які команда в цілому демонструвала, вона грала на перемогу аж надто багато, але результат на табло. І ми, на жаль, змушені змиритися з тим, що маємо 4 очки в 4 матчах, і це дуже погана ситуація.
Про настрої в команді після зміни тренера
Погано, що команда засмучена, а не зла, бо мені здається, що ті невдачі навесні мали би трошки розізлити команду і домашня нічия з Казахстаном, незалежно від тренера, мала би трошки по самолюбству футболістів вдарити. Вони себе вважають надто великими, хоча, можливо,такими не є, і виходять на поле суперника, який нижче за рівнем, і продовжить грати розхлябано. Не тренер має виходити і реалізовувати моменти. Коли ти створюєш таку величезну кількість моментів, то ти маєш бодай половину з них реалізовувати. Люди, які грають у європейських топ-чемпіонатах, мали би відповідальніше ставитися до того, що вони роблять на полі, і я думаю, що зустріч з Францією має нарешті трошки пробудити в наших футболістів якесь самолюбство. Вони мають довести, що вони можуть грати, а не орієнтуватися на те, хто тренер, чи хочуть вони грати, чи не хочуть.
Таке ми вже проходили, коли збірна потрапила на Євро-2016. Тоді тренером ще був Михайло Фоменко, і коли в штаб ввели Андрія Шевченка, футболісти також почали вагатися між тренерами, і це в результаті позначилося на результаті виступу збірної на Євро-2016. Вони все-таки за країну грають. Мені здається, що люди не мають звертати увагу на те, хто тренує. Вони мають слухати тренера, якщо йому довірила Федерація, якщо він очолюється збірну, і якщо він комусь довірив місце у складі. Наприклад, вийшов Данило Сікан, молодий хлопець, який вперше грав за збірну і відразу забив гол. Тобто у футболістів має бути мотивація. Це обрані люди. Якщо вас туди кличуть, то треба трошки відповідальніше ставитися до своїх обов'язків.
Які кадрові зміни можуть бути у матчі з Францією
Олександр Караваєв більше не оборонець, а нападник, хоча так виходить, що більшу частину кар'єри його ставлять в обороні, бо він універсальний футболіст і може зіграти на обох флангах. Цим тренери користуються, але деколи це призводить до таких помилок, які були в матчі з Казахстаном. Думаю, хтось інший буде грати замість Караваєва. Можливо, Петраков відійде від звичної для його тактики грати в три оборонці і зіграє за класичною схемою у чотири оболонці, і це йому трошки розз’яже кадрово руки. Він пересуне чи Матвієнка на фланг, можливо, виставить Тимчика. Насправді і Забарний погано зіграв, Миколенко взагалі Євро-2020 провалив. Тобто із захистом у нас великі проблеми, а також з воротарями. Петраков змушений повернутися до кандидатури П’ятова, який вже начебто завершив виступи за збірну, але оскільки у нас інші воротарі травмовані чи мають інші проблеми, то стоїть воротар, який вже там подумує про завершення кар'єри, і це також проблема.
Щодо Буяльського, то, можливо, його Сидорчук чи Степаненко замінять. Тим більше, що нам треба у більш оборонний варіант грати, тому, можливо, такий руйнівник у вигляді Сидорчука чи Степаненка вийде на поле. Відсутність Зінченка, який мав би бути лідером команди, може позначитися. Інша річ, що Зінченко не демонструє тих лідерських рис, яких від нього вже давно очікують як від футболіста топ-клубу. Можливо, в центрі зіграє чи Ярмоленко, чи Циганков, є Малиновський. Я думаю, наша команда буде грати з Францією в контратакувальний футбол і нам потрібні насамперед швидкісні футболісти. І тут важливими є Ярмоленко, Циганков та Яремчук.
У цьому матчі нам потрібно перемагати. У Франції також є проблеми. Не приїде лідер команди Кіліан Мбаппе, а також ще двоє ключових футболістів випало. Інша річ, що в обоймі в Дільє Дешама 20 рівноцінних футболістів, яких він може виставити. А в нас кожна втрата на вагу золота, тому нам буде важче.
Про перспективи української збірної на Чемпіонаті світу
Нам бажано було би набрати очки у матчі з французами, а в ідеалі взагалі виграти, тоді б ця кваліфікація заграла новими барвами, але якщо і не виграють, то будуть матчі з Боснією і Герцоговиною, а також з фінами на виїзді. Тобто це нічого не втрачено. Це суперники приблизно нашого рівня. Якщо друге місце цілком реальне. Ніхто особливо не очікував, що ми будемо вище за Францію, тобто поки що ніякої трагедії не відбувається. Будемо сподіватися, що наша команда ще виправить ситуацію.
Фото: REUTERS
