Заборона на відімкнення комунальних послуг діяла із середини березня, після того як Верховна Рада ухвалила відповідний закон в рамках боротьби з поширенням COVID-19. Відтепер зупинити надання житлово-комунальних послуг, у разі їх неповною сплати або несплати взагалі заборонили лише в червоних зонах епідемічної безпеки, яких в Україні, поки немає. Борги населення за комунальні послуги, станом на кінець червень становили близько 70,5 мільярдів гривень.
Що зараз кардинально зміниться для боржників комунальних послуг?
Якщо людина визнана боржником за комунальні послуги і сума зростає, наприклад, до 160 тисяч гривень, то комунальники мають право звертатися до суду. Згідно із законодавством, спочатку накладається арешт на рухоме майно. В разі, якщо вирученої суми не вистачає, накладається арешт на нерухоме майно.
Йдеться про те, що зможуть масово виселяти на підставі рішення суду і з будинків, і з квартир. Більш того, за невиконання, ухилення або перешкоджання рішенню суду передбачається досить серйозне покарання. До людей приходитимуть державні виконавці, підкріплюючи свою позицію рішенням суду, разом із місцевими участковими. Інформацію про боржників розповсюджуватимуть у вільному доступі, розклеюватимуть по під’їздам тощо. Хоча я особисто вважаю це приниження порушенням законодавства.
Тобто цей закон суперечить Конституції України?
В частині розповсюдження інформації про боржників, яка може ставати публічною — так. Вважаю, що є певні механізми які допомагають вийти з цієї дуже складної ситуації.
Як знайти вихід з цієї ситуації?
Має бути диференціація не тільки боржників, а й ситуації. Тобто мають бути створені відповідні відомства, управління, які би по кожній ситуації на підставі закону могли допомагати людям відстрочити платежі. Також потрібно створити прозорий чіткий закон, який регулюватиме це питання.
Про європейський досвід відімкнення громадян від комунальних послуг за борги
Так, таке практикується. Планета ділиться на 3 види країн: ті, що розвиваються, розвинені та країни 3-го світу. Якщо говорити про розвинені країни, то там є конкретні механізми вирішення цих проблем на законодавчому рівні. У нас же так швидко змінюються закони в різних секторах, на відміну від розвинених європейських країн. У них є один закон, яким вони керуються все своє суспільно-свідоме життя. В українців же немає відчуття, що вони мають законодавчий фундамент.
Скільки є подібних судових процесів та хто частіше виграє: держава чи боржник?
Мені відомі десятки тисяч справ, які розглядаються в Україні. І це я лише один із 65 тисяч українських адвокатів. Стосовно виграшу справ, то тут кожен випадок розглядається окремо. Але всі ми чудово розуміємо, в кого більше переваги довести, що послуги надавалися і, відповідно, людина є боржником.
Яким має бути борг, за який користувачу реально можуть вимкнути комунальні послуги?
Звертатися до суду можуть з будь-якою сумою заборгованості, навіть з однією гривнею. Якщо є борг, то його потрібно сплачувати. Несплата боргу тягне за собою потенційні судові витрати, тяганини тощо. Звичайно, є юридичні механізми як відстоювати себе тощо. Незахищена категорія населення може звертатися до Центрів безоплатної вторинної правової допомоги.
Однак загальна маса населення боржників бере все, безумовно, на себе. Найбільше під ризик потрапляють "злісні" неплатники. "Злісні" вони тільки на папері, бо вчасно не з’являються до зали суду. Тому їм заочно виносять рішення, де-юре відбирають майно, накладають арешти і все-одно залишають боржниками по фінансам.
Фото: Іван Ліберман, "Українське радіо"
